18-го квітня 2025 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Із доповіддю «ЕВОЛЮЦІЯ ЯК УНІВЕРСАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАКОН» виступив директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України доктор технічних наук академік НАН України професор ШИРОКОВ ВОЛОДИ́МИР АНАТО́ЛІЙОВИЧ.
У своєму вступному слові головуючий – академік С.О.Костерін відзначив, що для академіка В.А.Широкова є властивим дуже яскравий спектр наукових інтересів, він є відомим фахівцем у галузі математичної та прикладної лінгвістики і лексикографії, теорії інтелектуальних мовно-інформаційних систем, фундатором вітчизняної наукової школи лінгвістичної технології. Володимир Анатолійович активно займається проблемами квантової інформації та квантової лінгвістики, лінгвістичних онтологій, системного аналізу, когнітології, концептології та концептографії. В останні 20 років академік В.А.Широков також акцентує свою увагу на аналізі загальних проблем еволюції Світу. Так, ним були сформульовані основні положення загальної концепції еволюції, зокрема, введено поняття механізму еволюції і основний закон (необхідна умова) еволюції: зростання складності системи, що еволюціонує. З еволюційних позицій В.А. Широковим проаналізовано доктрину «керованого хаосу», гіпотези технологічної сингулярності і трансгуманізму. Володи́мир Анато́лійович - засновник і координатор програми створення серії українськомовних словників нового покоління «Словники України»: значним досягненням В.А. Широкова та його наукової школи стало створення першого повномасштабного українського електронного словника – Інтегрованої лексикографічної системи «Словники України». Академік Широков - лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Наш доповідач відомий і як композитор – його вокальні твори виконують професійні музиканти.
Далі слово для міждисциплінарної наукової доповіді було надано академіку В.А.Широкову (з рефератом доповіді можна знайомитись за адресою Авторські тези доповіді (PDF)).
В своїй лекції професор В.А.Широков торкнувся питань Поняття Механізму Еволюції, феноменологічної теорії складності, так званих Першого (Основного), Другого та Третього законів еволюції. Доповідач проілюстрував дію законів еволюції на деяких прикладах фізичного, хімічного, генетичного, нейронного, комунікаційного та виробничого механізмів еволюції. Було проаналізовано Дарвінівський Механізм еволюції та поняття біорізноманіття з позиції законів еволюції. Мова йшла й за демографічний механізм та його роль у цивілізаційній еволюції людства. Торкаючись питання криз і катастроф в природі еволюції автор проаналізував кризу сучасного Світового Порядку та варіанти її подолання, а також еволюційний сенс GPT-революції. Було відзначено, що розвинений автором еволюційний підхід «працює» на всьому діапазоні Світобудови. Принаймні, у всіх випадках цій підхід дає більш-менш якісно зрозумілі результати. Враховуючи, що основне поняття теорії – «Складність» ≅ 1/«Керованість» є вимірюваною величиною, є підстави вважати, що можлива навіть побудова відповідних формалізованих кількісних моделей. Підхід, що започаткований, також дозволяє в рамках єдиної методології виконувати аналіз явищ і процесів як природної, так і соціальної історії. Автор вважає, що тризонну структуру (“Світла”, “Сіра” та “Темна” зони) можна вважати встановленим та універсальним фактом еволюційної концепції. У своїй доповіді проф. Широков В.А. зробив певний футурологічний прогноз, а саме: якщо будуть винайдені способи об'єднання інформаційно-технологічної еволюції людського суспільства і біологічної еволюції матерії – тобто, якщо ці дві лінії еволюції на якомусь етапі «перетнуться» (а сучасний розвиток генної інженерії, нейрофізіології, нанотехнологій, мікроелектроніки і когнітивної науки дає все більше підстав для такого очікування) – то досить імовірним видається поява нової форми Розумного Життя. І ще одне. Автор каже: подивімося, як із зануренням обширу, що еволюціонує, в катастрофічну область, неухильно збільшується обсяг його «Teмної» зони. Апофеозом, межею, границею цього процесу має, мабуть, стати А6солютна Темрява, а за нею, ймовірно, спалахне нове Cвітло, себто, Hовий Cвіт! Еволюція продовжиться?
Втім, доповідач, підкреслив, що здобуті в його дослідженні знання ставлять більше питань, ніж дають відповідей. Щоправда, разом із тим відкриваються й чималі дослідницькі обрії… Бентежить те, що закони еволюції невблаганно передбачають катастрофи як необхідний етап перебігу еволюційних подій, так що авторський варіант загальної теорії еволюції все більше нагадує своєрідну «теорію катастроф». Проте ті ж самі закони стимулюють мислення на пошуки нових механізмів, які б дали можливість продовжити буття в якісно інших втіленнях.
Із запитаннями до доповідача та обговоренням доповіді виступили:
академік НАН України С.Комісаренко, академік НАН України С.Костерін, член-кор. НАН України І.Фрицький, проф. Д.Колибо, к.ф.-м.н. С.Чернишов, к.ф.-м.н. І.Ганджа, к.х.н. С.Карахім та ін.
У своєму прикінцевому виступі головуючий академік С.О.Костерін відзначив, що наш семінар і існує, зокрема, для дискусійного обговорення цікавих «перехресних проблем», які стосуються загальної теорії систем, у тому числі й біологічних. Він подякував академіку Широкову В.А. за цікаву трансдисциплінарну доповідь («на стику»: Загальна теорія систем + Біологія + Математика + Кібернетика). Головуючий побажав Володимиру Анатолійовичу та його співробітникам подальших творчих наукових успіхів.
ПОСИЛАННЯ НА ЗАПИС СЕМІНАРУ: https://youtu.be/ZGPYuYb_eLc
Ф О Т О Р Е П О Р Т А Ж З С Е М І Н А Р У
(фото – к.б.н. М.В.Григор'єва)
Відкриття семінарського засідання
Академік Володимир Широков читає лекцію
В залі засідань
Запитання до доповідача від академіка Сергія Комісаренка
Запитання головуючого до доповідача:
«Так чи працює в суспільстві принцип Ле-Шательє – Брауна?»
Свої міркування щодо доповіді
в онлайні висловлює к.ф.-м.н. Станіслав Чернишов
Доповідь коментує член.-кор. НАН України Ігор Фрицький
Запитання до академіка В.Широкова формулює
к.х.н. Сергій Карахім
Свої враження щодо доповіді висловив професор Денис Колибо
Поодяка головуючого академіку Володимиру Широкову
за цікаву трансдисциплінарну лекцію
Спільне фото учасників семінару з доповідачем
на пам'ять про цікаву семінарську зустріч
*********
Шановні коллеги! З того часу, як був започаткований наш загальноакадемічний семінар (квітень м-ць 2023 р.), на його засіданнях з міждисциплінарними науковими доповідями вже виступили 21 доповідач:
- заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко, доповідь «Математичне моделювання поширення вірусних інфекцій, досвід аналізу і прогнозування епідемії COVID-19 в Україні»;
- директор Навчально-наукового інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук професор Ігор Комаров, доповідь «Фотофармакологія та фотодинамічна терапія – вчора, сьогодні, завтра»;
- професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб, доповідь «Від нуклеосоми до петельних фрагментів: як топологичні обмеження у хроматині зумовлюють його унікальні властивості»;
- завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін» професор Дмитро Волочнюк, доповідь «Органічний синтез як інструмент для біомедичних досліджень»;
- завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України доктор хімічних наук Роман Родік, доповідь «Біомедичний потенціал каліксаренів: літературні дані та результати власних досліджень»;
- професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець, доповідь «Біогенні магнітні наночастинки в організмі, їх роль в метаболізмі та перспективи управління цим процесом»;
- завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос, доповідь «Рецептор холоду і ментолу TRPM8: від біофізичних і фармакологічних властивостей до біологічних функцій і ризіків гіпотермії»;
- директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко, доповідь «Пріоритети і виклики реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні»;
- головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук професор Сергій Волков, доповідь «Можлива роль молекул пероксиду водню в йонній терапії ракових клітин»;
- завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України професор Олександр Корнелюк, доповідь «Штучний інтелект і моделювання просторової структури білків»;
- завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України професор Ігор Фрицький, доповідь «Біоміметичне моделювання металоензимів: від дослідження механізмів до створення інноваційних каталізаторів»;
- директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало, доповідь «Ключова роль аміноацил-тРНК синтетаз в біології і медицині»;
- заступник директора та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Сергій Дзядевич, доповідь «Ензимні електрохімічні біосенсори та їхнє практичне застосування»;
- професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Василь Пивоваренко, доповідь «Абіогенез. Деталі хімічного етапу еволюції біосфери»;
- завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України академік НАН України професор Ярослав Шуба, доповідь «Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку»;
- завідувач відділу механізмів біоорганічних реакцій Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря НАН України член-кореспондент НАН України професор Андрій Вовк, доповідь «Структурні і механістичні аспекти конструювання біоактивних сполук»;
- завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» член-кореспондент НАН України професор Алла Ємець, доповідь «Цитоскелет як внутрішньоклітинний регулятор і мішень для біологічно активних сполук»;
- завідувач відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Валерій Філоненко, доповідь «СоАлювання як нова складова системи антиоксидантного захисту клітини і новий механізм регулювання активності протеїнів»;
- директор Інституту теоретичної фізики ім. академіка Боголюбова НАН України доктор фіз.-мат. наук Сергій Перепелиця, доповідь «Протийони ДНК: від біологічних функцій до технологічних застосувань»;
- доктор біол. наук В’ячеслав Шкриль, Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, доповідь «Молекулярні механізми кальцієвої сигналізації в збудливих клітинах: функціональна роль ріанодинових рецепторів»;
- директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України доктор техн. наук академік НАН України професор Володимир Широков, доповідь «Еволюція як універсальний природний закон».
Відеозаписи всіх доповідей можна продивитися на сайтах НАН України та Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України.
Наступне (22-е) засідання загальноакадемічного міждисциплінарного наукового семінару «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології» заплановано на 25 квітня 2025 р. (п’ятниця, 10-30). Будемо слухати доповідь доктора фіз.-мат. наук професора Лозовського Валерія Зіновійовича (кафедра теоретичних основ високих технологій Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Нефункціоналізовані наночастинки та наноструктуровані поверхні як антивірусні/антимікробні агенти». Питання буде стояти абсолютно конкретно: «Як зламати вірус?».
ДО ЧЕРГОВОЇ ЗУСТРІЧІ !
З повагою,
науковий керівник семінару
академік НАН України,
професор С.О.Костерін