20-го грудня 2024 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Із доповіддю «Цитоскелет як внутрішньоклітинний регулятор і мішень для біологічно активних сполук» виступила член-кореспондент НАН України, д.б.н., проф. Алла Іванівна Ємець, завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України».
У своєму вступному слові головуючий – академік НАН України професор С.О.Костерін розповів присутнім про наукові інтереси професора Ємець А.І. Було зазначено, що Алла Іванівна є відомим фахівцем у галузі клітинної біології та генної інженерії. Вона займається вивченням клітинних та молекулярних механізмів регуляції розвитку рослин, дослідженням впливу абіотичних факторів на клітину та з'ясуванням ролі окремих компонентів цитоскелету в біології клітини. Також до кола наукових інтересів Алли Іванівни належать такі біотехнологічні напрями, як: - розробка та використання методів генетичної інженерії для створення генетично модифікованих рослин; - розвиток нових технологій генетичної трансформації рослин та напрямів нанобіотехнології для клітинної біології та біомедицини; - використання методів біоінформатики та структурної біології для пошуку нових біологічно активних сполук, що можуть бути використані в сільському господарстві та медицині.
Далі слово для міждисциплінарної наукової доповіді було надано професору А.І.Ємець.
Доповідачка відзначила, що цитоскелет відіграє центральну роль у контролі руху, форми, росту, поділу, розвитку еукаріотичних клітин, визначає локалізацію білків і органел по всій клітині, а також опосередковує їх транспорт. Він складається з мікротрубочок, актинових філаментів і проміжних філаментів. Цитоскелетна мережа відіграє також важливу роль в клітинних сигнальних каскадах, оскільки бере участь у передачі сигналів від плазматичної мембрани до ядра. І хоча цитоскелетні білки доволі консервативні у еукаріотів, рослинні клітини мають свої особливості в організації та функціонуванні цитоскелету через нерухомість рослинних організмів. Таким чином, цитоскелет представляє собою потенційну мішень для ряду токсичних агентів, які можуть порушувати функцію клітин через пряму чи непряму взаємодію з мікротрубочками, мікрофіламентами або проміжними філаментами.
На теперішній час винайдено ряд речовин, зокрема націлених на мікротрубочки, які застосовуються як протипухлинні засоби через їхню блокаду клітинної проліферації та індукцію клітинної смерті. Серед речовин, які специфічно зв’язуються з мікротрубочками рослин, виявлені і вже використовуються речовини з гербіцидною активністю та індуктори поліплоїдизації клітин.
На сьогоднішній день за допомогою методів in silico, а також генно-інженерних підходів проводиться пошук більш ефективних сполук з фунгіцидною, гербіцидною та антинематодною активністю для підвищення стійкості рослин до біотичних стресів, контролю їх росту та розвитку.
Із запитаннями до доповідача та обговоренням доповіді виступили: академік НАН України В.І.Кальченко, академік НАН України С.О.Костерін, професор Л.Б.Дробот, професор О.П.Матишевська, к.б.н. Д.О.Лабудзинський та інші.
У своєму прикінцевому виступі головуючий академік С.О. Костерін подякував А.І.Ємець за цікаву міждисциплінарну доповідь (генна інженерія + молекулярна динаміка та докінг + біохімія (ензимологія) + фізіологія рослин + біоінформатика + структурна біологія) та побажав їй та її колегам подальших наукових успіхів.
На честь доповідачки – професора А.І.Ємець на семінарському засіданні студенткою Консерваторії Юлією Єрмоловою було виконано твір класичної музики.
ПОСИЛАННЯ НА ЗАПИС СЕМІНАРУ:
Ф О Т О Р Е П О Р Т А Ж З С Е М І Н А Р У
(фото – студ. Катерини Байдакової)
Головуючий академік Сергій Костерін відкриває засідання семінару
На трибуні – член-кореспондент НАН України Алла Ємець
Запитання до доповідачки від професора Людмили Дробот
Музичний сувенір для доповідача та слухачів семінару по його закінченню.
Твір Моріса Жозефа Равеля виконує студентка консерваторії Юлія Єрмолова
Семінар завершився. Традиційне спільне фото доповідача та голови семінару
під портретом фундатора Інституту біохімії академіка О.В.Палладіна
*********
Шановні коллеги! З того часу, як був започаткований наш загальноакадемічний семінар (квітень м-ць 2023 р.), на його засіданнях з міждисциплінарними науковими доповідями вже виступили 17 доповідачів:
- заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко, доповідь «Математичне моделювання поширення вірусних інфекцій, досвід аналізу і прогнозування епідемії COVID-19 в Україні»;
- директор Навчально-наукового інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук професор Ігор Комаров, доповідь «Фотофармакологія та фотодинамічна терапія – вчора, сьогодні, завтра»;
- професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб, доповідь «Від нуклеосоми до петельних фрагментів: як топологичні обмеження у хроматині зумовлюють його унікальні властивості»;
- завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін»» член-кореспондент НАН України Дмитро Волочнюк, доповідь «Органічний синтез як інструмент для біомедичних досліджень»;
- завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України кандидат хімічних наук Роман Родік, доповідь «Біомедичний потенціал каліксаренів: літературні дані та результати власних досліджень»;
- професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець, доповідь «Біогенні магнітні наночастинки в організмі, їх роль в метаболізмі та перспективи управління цим процесом»;
- завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос, доповідь «Рецептор холоду і ментолу TRPM8: від біофізичних і фармакологічних властивостей до біологічних функцій і ризіків гіпотермії»;
- директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко, доповідь «Пріоритети і виклики реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні»;
- головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математи чних наук професор Сергій Волков, доповідь «Можлива роль молекул пероксиду водню в йонній терапії ракових клітин»;
- завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України професор Олександр Корнелюк, доповідь «Штучний інтелект і моделювання просторової структури білків»;
- завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України професор Ігор Фрицький, доповідь «Біоміметичне моделювання металоензимів: від дослідження механізмів до створення інноваційних каталізаторів»;
- директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало, доповідь «Ключова роль аміноацил-тРНК синтетаз в біології і медицині»;
- заступник директора та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Сергій Дзядевич, доповідь «Ензимні електрохімічні біосенсори та їхнє практичне застосування»;
- професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Василь Пивоваренко, доповідь «Абіогенез. Деталі хімічного етапу еволюції біосфери»;
- завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України академік НАН України професор Ярослав Шуба, доповідь «Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку»;
- завідувач відділу механізмів біоорганічних реакцій Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря НАН України член-кореспондент НАН України професор Андрій Вовк, доповідь «Структурні і механістичні аспекти конструювання біоактивних сполук»;
- завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» член-кореспондент НАН України професор Алла Ємець, доповідь «Цитоскелет як внутрішньоклітинний регулятор і мішень для біологічно активних сполук».
Відеозаписи всіх доповідей можна продивитися на сайтах НАН України та Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України.
Наступне засідання загальноакадемічного міждисциплінарного наукового семінару «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології» заплановано на січень м-ць 2024 р.
ДОРОГІ ДРУЗІ! НАПЕРЕДОДНІ НОВОГО РОКУ ТА РІЗДВА ХРИСТОВА ЩИРО ВІТАЮ ДОПОВІДАЧІВ ТА СЛУХАЧІВ СЕМІНАРУ З ЦИМИ СВЯТАМИ! БАЖАЮ НОВИХ ТВОРЧИХ ДОСЯГНЕНЬ, АКТИВНОЇ УЧАСТІ У РОБОТІ НАШОГО ЗАГАЛЬНОАКАДЕМІЧНОГО МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО СЕМІНАРУ, ПЛІДНИХ ДИСКУСІЙ, ДОБРОГО ЗДОРОВ’Я У 2025 Р.!
ДО ЧЕРГОВОЇ ЗУСТРІЧІ У 2025 р.!
З повагою,
науковий керівник семінару
академік НАН України,
професор С.О.Костерін