18-го жовтня 2024 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Із доповіддю «ІОННІ КАНАЛИ ЯК ВАЖЛИВІ ДЕТЕРМІНАНТИ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ І ПЕРСПЕКТИВНІ МІШЕНІ ДЛЯ ТЕРАПІЇ РАКУ» виступив академік НАН України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця ШУБА Ярослав Михайлович.
У своєму вступному слові головуючий – академік НАН України професор С.О.Костерін, розповів присутнім про наукові інтереси доповідача. Було підкреслено, що у фокусі наукових інтересів академіка Ярослава Шуби є іонні канали і мембранні рецептори в різних типах клітин, а також зміни у їх роботі при різних патологіях. Так, його дослідження мають пряме відношення до вивчення таких небезпечних патологій, як серцева недостатність та серцеві аритмії, епілепсія та рак простати. Було відзначено, що Ярослав Михайлович є членом Європейської Академії, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки (2003) — за роботу «Синаптична передача сигналів в нервовій системі: клітинні і молекулярні механізми та шляхи корекції їх порушень». Нагороджений іменними преміями НАН України: імені П.Г.Костюка (2013) - за цикл праць «Іонні канали плазматичної мембрани», та імені О.О.Богомольця (2021) — за цикл робіт «Мембранні механізми нормальної і патологічної функції збудливих і незбудливих клітин». Професор Шуба активно займається педагогічною діяльністю у вищих навчальних закладах. Сергій Олексійович відзначив, що визначним досягненням Ярослава Михайловича є видання одноосібного навчального монографічного посібника «ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ ІОННИХ КАНАЛІВ».
Далі слово для міждисциплінарної наукової доповіді було надано академіку Я.М.Шубі.
Доповідач відзначив, що з часів класичних досліджень Алана Ходжкіна і Андрю Хакслі середини минулого сторіччя, які встановили природу електрозбудливості клітин і заклали підгрунтя концепції іонних каналів як макромолекулярних пор у плазматичній мембрані клітини, селективних для іонів натрію, калію, кальцію, або хлору, число відомих типів іонних каналів зросло безмежно. Насправді, вважається, що на даний час всі типи іонних каналів науці вже відомі. Було підкреслено, що в генерації потенціалів дії електрозбудливих клітин – нервових і м’язових переважно задіяні іонні канали, відкривання і закривання яких регулюється величиною мембранного потенціалу, через що ці канали класифікуються як потенціалкеровані. Плазматична ж мембрана електронезбудливих клітин рясніє іонними каналами, які є менш селективними до основних фізіологічних іонів, а функціональний стан яких може регулюватися найрізноманітнішими фізико-хімічними чинниками середовища, зокрема – механічним стресом різної модальності, температурою, кальцієм, тонічністю і рН, екзогенними забруднюючими і подразнюючими хімікатами, внутрішньоклітинними вторинними посередниками, тощо. Завдяки цьому електронезбудливі клітини здатні реагувати на фактори як зовнішнього, так і внутрішнього середовища і у відповідь на них змінювати свою поведінку. Якщо з тих чи інших причин експресія, чи функція певного типу іонного каналу змінюється, то ця реакція і, відповідно, поведінка клітини можуть бути неадекватними. Перші прямі докази щодо залучення іонних каналів у процеси злоякісного переродження були отримані на зламі 1980-90х років, коли було показано, що лінії ракових клітин демонструють незвичні моделі функціональної експресії іонних каналів, порівняно із відповідними нормальними клітинами, а фармакологічне блокування цих каналів може пригнічувати проліферацію. Такі дані стимулювали значний інтерес до питання, і на даний час вважається доведеним, що змінений канал (сукупність всіх типів іонних каналів клітини) залучений у прояв таких характерних ознак ракових клітин, як посилена проліферація, стійкість до апоптозу, міграція та інвазія. Завдяки цьому іонні канали все більше і більше розглядаються як перспективні мішені протиракової терапії. У доповіді було розглянуто, які типи іонних каналів характерні для ракових клітин, які чинники пухлинного мікросередовища впливають на їх активацію, як їх функціонування транслюється у злоякісну поведінку і, нарешті, як вплив на них різними чинниками може бути корисним для лікування раку.
Із запитаннями до доповідача та обговоренням доповіді виступили: академік В.Кальченко, академік С.Костерін, член-кор. НАН У М.Гончар, член-кор. НАН У М.Куліш, проф. М.Великий, проф. Д.Колиба, проф. О.Матишевська, проф. Л.Дробот, д.ф.-м.н. М.Косевич, к.б.н. О.Рудницька та інші колеги.
У своєму прикінцевому виступі головуючий академік Сергій Костерін подякував доповідачу академіку Шубі за цікаву міждисциплінарну доповідь та побажав йому подальших наукових успіхів.
ПОСИЛАННЯ НА ЗАПИС СЕМІНАРУ:
Ф О Т О Р Е П О Р Т А Ж З С Е М І Н А Р У
(фото – к.б.н. М.В.Григор'євої)
Головуючий академік С.О.Костерін відкриває семінарське засідання.
На трибуні доповідач академік Я.М.Шуба.
Запитання (в онлайні) до доповідача від член-кор. НАН України М.В.Гончара.
Запитання до доповідача від проф. Д.В.Колиби.
Дискусія триває…
В залі засідань.
Запитання до доповідача від проф. М.М.Великого.
Проф. О.П.Матишевська виступає в обговоренні доповіді.
Проф. Л.Б.Дробот виступає в обговоренні доповіді.
Семінарське засідання завершилось… Фото на згадку:
академік Я.М.Шуба, академік С.О.Костерін та академік В.І.Кальченко.
*********
Шановні коллеги! З того часу, як був започаткований наш загальноакадемічний семінар (квітень м-ць 2023 р.), на його засіданнях з міждисциплінарними науковими доповідями вже виступили 15 доповідачів:
- заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко, доповідь «Математичне моделювання поширення вірусних інфекцій, досвід аналізу і прогнозування епідемії COVID-19 в Україні»;
- директор Навчально-наукового інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук професор Ігор Комаров, доповідь «Фотофармакологія та фотодинамічна терапія – вчора, сьогодні, завтра»;
- професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб, доповідь «Від нуклеосоми до петельних фрагментів: як топологичні обмеження у хроматині зумовлюють його унікальні властивості»;
- завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін»» член-кореспондент НАН України Дмитро Волочнюк, доповідь «Органічний синтез як інструмент для біомедичних досліджень»;
- завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України кандидат хімічних наук Роман Родік, доповідь «Біомедичний потенціал каліксаренів: літературні дані та результати власних досліджень»;
- професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець, доповідь «Біогенні магнітні наночастинки в організмі, їх роль в метаболізмі та перспективи управління цим процесом»;
- завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос, доповідь «Рецептор холоду і ментолу TRPM8: від біофізичних і фармакологічних властивостей до біологічних функцій і ризіків гіпотермії»;
- директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко, доповідь «Пріоритети і виклики реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні»;
- головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук професор Сергій Волков, доповідь «Можлива роль молекул пероксиду водню в йонній терапії ракових клітин»;
- завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України професор Олександр Корнелюк, доповідь «Штучний інтелект і моделювання просторової структури білків»;
- завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України професор Ігор Фрицький, доповідь «Біоміметичне моделювання металоензимів: від дослідження механізмів до створення інноваційних каталізаторів»;
- директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало, доповідь «Ключова роль аміноацил-тРНК синтетаз в біології і медицині»;
- заступник директора та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Сергій Дзядевич, доповідь «Ензимні електрохімічні біосенсори та їхнє практичне застосування»;
- професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Василь Пивоваренко, доповідь «Абіогенез. Деталі хімічного етапу еволюції біосфери»;
- завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця академік НАН України професор Ярослав Шуба, доповідь «Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку».
Відеозаписи всіх доповідей можна продивитися на сайтах НАН України та Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України.
Дорогі друзі! Наступне засідання загальноакадемічного міждисциплінарного наукового семінару «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології» заплановано на листопад м-ць 2024 р.
ДО ЧЕРГОВОЇ ЗУСТРІЧІ !
З повагою,
науковий керівник семінару
академік НАН України, професор С.О.Костерін