Оберіть свою мову

Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 4-го червня (вівторок) 2024 р. о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь с.н.с. відділу хімії та біохімії ферментів Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України, к.б.н. Яценко Тетяни Андріївни «Регуляція фібринолітичної системи при COVID-19».

Традиційно до цього інформаційного листа додаємо авторські тези доповіді.

При цьому повідомляємо, що прийняти участь у роботі семінару можна буде й у дистанційному форматі відповідно до наступної адреси:

                                                                                              https://meet.google.com/otu-paby-tkg

 Запрошуємо Вас до участі у роботі нашого семінару.                                                                                          

З повагою -                                                                      С.О.Костерін          

              

Регуляція фібринолітичної системи при COVID-19

Доповідач: с.н.с. відділу хімії та біохімії ферментів Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України, к.б.н. Яценко Т.А.

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Гемостаз тісно пов’язаний з імунною системою мережею взаєморегульованих процесів: запалення стимулює або гальмує експресію низки протеїнів систем зсідання крові і фібринолізу, тоді як ці протеїни залучені до активації і міграції імунних клітин, регуляції системи комплементу, дозрівання і активації цитокінів і т. ін. Вірусні інфекційні захворювання пов’язані з дизрегуляцією гемостазу, підвищеним ризиком тромбозу та ішемізації тканин.

Коронавірусна хвороба-2019 (COVID-19) характеризується інтенсивним запаленням тканин легень, ураженням судин, високою частотою тромбозів малих і великих судин та гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС). В даній роботі ми мали на меті з’ясувати зв’язок між запаленням і регуляцією фібринолізу у пацієнтів з різною тяжкістю захворювання COVID-19 та на моделі in vitro.

Хоча D-димер, що утворюється після лізису фібринового згустку, є потужним предиктором ускладнень COVID-19, у японській когорті було виявлено лише незначне його підвищення. Відповідно до уявлення про те, що утворення D-димеру вказує на триваючий тромбоз і фібриноліз, тромботичних подій у когорті пацієнтів не було. Пацієнти в ускладненій фазі показали більш високий рівень вільного антигену PAI-1 з лише незначним підвищенням рівня активності PAI-1. PAI-1 і комплекс tPA/PAI-1 не корелювали з тяжкістю захворювання.

В той же час, нижчі значення комплексів uPA та uPA/PAI-1 у сироватці крові та підвищення рівня вільного PAI-1 були пов’язані з несприятливими наслідками COVID-19, включаючи розвиток ГРДС. Низькі рівні комплексу uPA/PAI також були тісно пов’язані з лімфопенією, прозапальними факторами (IL1β, IL6, С-реактивний білок) і несприятливими наслідками захворювання у важкохворих японських пацієнтів з COVID-19. Низькі рівні uPA та PAI-1 були достатніми окремо або в комбінації, щоб ідентифікувати всіх пацієнтів, у яких розвинулася важка форма COVID-19, незважаючи на низькі рівні D-димеру. Підсумовуючи, ми ідентифікуємо uPA/PAI1 як новий біомаркер для прогнозування тяжкості захворювання у пацієнтів з COVID-19, який може проливає світло на взаємодію між гемостазом і вродженим імунітетом/цитокіновою відповіддю.

Оскільки відомо, що генетичні поліморфізми РАІ-1 суттєво впливають на його активність в кровотоці, ми дослідили зв’язок між 5G/4G поліморфізмом промоторної області PAI-1, прозапальними цитокінами та ендотелійною дисфункцією. Ми ідентифікували генотип 5G5G як фактор ризику індукованої запаленням ендотелійної дисфункції та гіперактивації фібринолізу. Дослідження також демонструє переваги генотипу 4G4G, незважаючи на те, що в інших дослідженнях він зазвичай асоціюється з тромботичними ризиками. Протекторна роль РАІ-1 в запаленні була підтверджена на клітинній моделі з використанням 4G/5G ендотелійних клітин людини, стимульованих прозапальним цитокіном IL1β. Крім того, наші результати свідчать про те, що генотипування пацієнтів на поліморфізм PAI-1 4G/5G може бути корисним для персоналізованого підходу до лікування надмірної запальної реакції при вірусних захворюваннях, як от COVID-19.