Оберіть свою мову

Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

ibchemapfmp

 

                                                          

 

26-го січня 2024 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».

Із доповіддю «ПРІОРИТЕТИ І ВИКЛИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УКРАЇНІ» виступив член-кореспондент НАН України, д.т.н., професор Шевченко Анатолій Іванович, директор Інституту проблем штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України і Національної академії наук України.

Засідання семінару відкрив головуючий – академік НАН України проф. С.О.Костерін. У своєму вступному слові він розповів присутнім про  наукові інтереси доповідача. С.О.Костерін акцентував увагу на тому, що наукові праці О.І.Шевченка присвячені проблемам комп’ютерних форм перетворення інформації, пошуку ефективних технологій навчання та освіти з використанням комп’ютерної техніки і телекомунікаційних мереж.

Далі слово для наукової доповіді було надано проф. Шевченку А.І.

У доповіді було підкреслено, що розвиток технологій штучного інтелекту є важливим трендом сучасності. Провідні світові компанії і держави приділяють велику увагу цьому питанню. Уже понад 50 держав створили й прийняли до виконання не тільки концепції, але вже й стратегії розвитку штучного інтелекту, в яких окреслили загальні напрями наукових досліджень та бізнесу в цій сфері. Наукові дослідження завжди потребують визначення напряму й об’єкта досліджень, зокрема це стосується й напряму досліджень та означень у сфері штучного інтелекту. Вони повинні переважно ґрунтуватися на результатах фундаментальних досліджень, а не на удосконаленні відомих, частіше закордонних, інформаційних технологій, на основі яких отримання проривних технологій є малоймовірним.

Створено «Стратегію розвитку штучного інтелекту в Україні».

У Стратегії сформульовано такі ключові положення:

1.Визначено основні підходи до створення подоби інтелекту людини під назвою «штучний інтелект», який не зводиться до створення обчислювального або електронного інтелекту, що відбувається на базі вдосконалення відомих інформаційних технологій.

2.Вперше запропоновано й науково обґрунтовано напрям проведення фундаментальних досліджень та визначено об’єкт досліджень у сфері «штучний інтелект».

3.На основі єднання вчених України у сфері штучного інтелекту створено колектив фахівців.

4.Обґрунтовано напрям наукових досліджень для створення проривних технологій у сфері штучного інтелекту.

На основі отриманих українськими науковцями результатів сформульовано вітчизняні означення терміну «інтелект людини» та похідного від нього терміну «штучний інтелект»:

Інтелект людини – функція свідомості людини, яка представлена системою алгоритмів, забезпечує самонавчання відповідно до наявної інформації, правил, законів суспільства та свого власного досвіду, генерує нові знання, зокрема, фундаментальні, розв’язує на цій основі завдання, що постають перед нею, а також має здатність проводити самодіагностику й обґрунтовувати прийняті нею рішення.

Штучний інтелект − функція штучної свідомості, що відтворює когнітивні функції свідомості людини і представлена створеною та контрольованою системою алгоритмів, забезпечує самонавчання згідно з наявною інформацією, правилами, законами суспільства, зокрема, духовно-моральними, та своїм досвідом, генерує на цій основі нові знання, у тому числі фундаментальні, для виконання доручень людини, а також здатність здійснювати самодіагностику й обґрунтовувати свої рішення, забезпечувати безпеку людини та в цілому людства зокрема ціною свого існування.

Отже, цими ствердженнями можливо зазначити, що ми підійшли до розв’язання фундаментальної проблеми, про яку стверджують багато вчених світу, зокрема американські вчені, а саме нейробіолог, директор Інституту Аллена з вивчення мозку Кристофор Кох та Нобелівський лауреат з фізики Стівен Вайнберг: свідомість являє собою безпрецедентну наукову загадку нарівні з задачами по визначенню еволюції Всесвіту, походження життя, визначення природи елементарних частинок та ін. Для інтенсифікації найбільш перспективних наукових досліджень у сфері інформатики і штучного інтелекту  пропонується поширити проведення фундаментальних й прикладних досліджень, зокрема створення розумного (свідомого) штучного інтелекту на зразок людського.

Із запитаннями до доповідача та обговоренням доповіді виступили акад. НАН України С.О.Костерін, проф. О.П.Матишевська, проф. М.М.Великий, проф. Д.В.Колибо, д.б.н. Ю.В.Данилович, к.б.н. М.В.Григор’єва та інші.   

Ф О Т О Р Е П О Р Т А Ж  З  С Е М І Н А Р У

(фото – к.б.н. М.В.Григор’євої)

Головуючий семінару академік С.О.Костерін відкриває засідання.

На трибуні доповідач – член-кор. НАН України А.І.Шевченко.

У залі засідань.

Запитання до доповідача від. д.б.н. Ю.В.Даниловича.

Запитання до доповідача від проф. Д.В.Колиби.

Проф. М.М.Великий висловлює свої міркування

щодо штучного інтелекту.

І ще запитання…

Виступ проф. О.П.Матишевської.

Подяка головуючого доповідачеві за цікавий виступ.