Оберіть свою мову

Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 19-го грудня (вівторок) 2023 р. о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь мол. наук. співр. відділу молекулярної імунології Інституту Жукової Дарії Андріївни «Імунобіологічні властивості куркуміну, адсорбованого на протеїнах». Традиційно до цього інформаційного листа додаємо авторські тези доповіді.

При цьому повідомляємо, що прийняти участь у роботі семінару можна буде й у дистанційному форматі відповідно до наступної адреси: https://meet.google.com/nxw-nauj-wnf

Запрошуємо Вас до участі у роботі нашого семінару..                                                                                          

З повагою - С.О.Костерін    

Імунобіологічні властивості куркуміну, адсорбованого на протеїнах

Куркумін - природний антиоксидант з широким спектром терапевтичних властивостей, зокрема протипухлинною та антипроліфератичною. Низька біодоступність куркуміну перешкоджає його використанню в якості фармацевтичного препарату. Одним з методів підвищення біодоступності куркуміну є використання носіїв поліпептидної природи. У нашому дослідженні було використано БСА як неспецифічний протеїновий носій та CRM197 як систему специфічної доставки куркуміну. CRM197 був обраний за високий рівень специфічності до рецептора гепарин-зв'язувального EGF-подібного фактору росту, асоційованого з пухлинними клітинами. Таким чином, CRM197 може слугувати не тільки способом підвищення біодоступності куркуміну, а й агентом специфічної доставки куркуміну до пухлинних клітин. Отже, метою нашої роботи було вивчення поліпептидних комплексів з куркуміном, які здатні збільшити показники біодоступності куркуміну. Для досягнення мети, були поставлені наступні завдання:

Завдання 1. Дослідити фізичні та хімічні властивості поліпептидних коньюгатів з куркуміном;

За допомогою молекулярного докінгу нами було показане існування двох сайтів для приєднання куркуміну на БСА та одного сайту на CRM197. Результати по БСА були підтверджені спектрофотометричними даними. Тоді як спектрофотометрія по коньюгатам з CRM197 показала утворення 3 можливих сайтів. Таким чином, ми зробили висновок про утворення стабільних комплексів куркуміну з поліпептидними носіями і довели існування 2-х сайтів на БСА та як мінімум одного на CRM197.

Завдання 2. Продемонструвати пригнічуючи вплив коньюгатів на пухлинні клітини та безпечність їх використання для нормальних клітин та всього організму.

В межах другого завдання було доведено низьку біодоступність куркуміну для пухлинних клітин. Окрім того, було доведена безпека використання рекомбінантного CRM197 для нормальних клітин та продемонстровані його пороутворюючі властивості. Використання коньюгатів куркуміну з протеїнами продемонструвало суттєве підвищення біодоступності куркуміну. Також було показано низький рівень імуногенності В-фрагменту CRM197 порівняно з його цілою молекулою, що дозволяє використовувати саме SbB на рівні організму.

3. Вивчити провідні механізми інгібуючого впливу комплексів.

Заключним етапом було дослідження механізмів інгібуючого впливу комплексів. Ці результати були пояснені підвищеним рівнем адсорбції клітинами куркуміну у вигляді коньюгатів відносно незв’язаного куркуміну та тривалішим терміном інтерналізації. Окрім того було показано підвищений рівень куркумін-індукованого апоптозу при обробці клітин поліпептидними коньюгатами відносно незв’язаного куркуміну. Рівень некрозу в усіх досліджуваних варіантах був на рівні контроль.

Таким чином, можна зробити наступні висновки

  1. Було отримані стійкі коньюгати куркуміну з поліпептидними носіями, що мають як мінімум 1 сайт докінгу для куркуміну
  2. Використання коньюгатів значно підвищує біодоступність куркуміну та є безпечним на клітинному рівні та на рівні організму.
  3. Провідним механізмом інгібуючого впливу є апоптоз.