Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» нашого Інституту продовжує свою діяльність. 28-го січня (вівторок) 2020 р. о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь Уманської Анни (ТОВ «Український центр з аудиту та сертифікації») «ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ І ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ В ТКАНИНАХ ПЕЧІНКИ ТА СЕРЦЯ ЩУРІВ ЗА ШТУЧНОГО ГІПОБІОЗУ». Мова йде за апробацію матеріалів майбутньої кандидатської дисертації. До цього листа, як завжди, додаємо тези авторської доповіді. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.
З повагою – С.О.Костерін.
ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ І ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ В ТКАНИНАХ ПЕЧІНКИ ТА СЕРЦЯ ЩУРІВ
ЗА ШТУЧНОГО ГІПОБІОЗУ
Уманська Анна (ТОВ «Український центр з аудиту та сертифікації»)
Науковий керівник доктор біологічних наук, професор,
академік НАН та НААН України
Мельничук Дмитро Олексійович
Актуальність теми. Вивчення особливостей вуглекислотного обміну в тварин в умовах природного і штучного гіпобіозу за методикою Бахметьєва-Джайя-Анжуса показало, що у вказаному стані рівень бікарбонатів в їх крові може зрости до 1.5 разів, а вуглекислого газу зростає у 3-6 разів. За умов природнього гіпобіозу мають місце подібні зміни, але при більшому ступені концентрації величини рН крові. За вказаних умов знижується в декілька разів швидкість обмінних процесів теплокровних організмів, функціонування систем кровообігу, а також повна втрата больового рефлексу у дослідних щурів за дії гіпоксії, гіперкапнії та гіпотермії, порівняно з контрольними (Мельничук С. Д., Мельничук Д. О., 2007). Зазначені особливості свідчать про можливість використання методу Бахметьєва-Джайя-Анжуса як основу для створення нового, або модифікації існуючого методу знеболювання та анестезії в медичній та ветеринарній практиці. Проведені дослідження на щурах на кафедрі ветеринарної хірургії НУБІП України (Мельничук С.Д., Петренко О.Ф., 2001) показали перспективність розробки і застосування методу Бахметьєва-Джайя-Анжуса, як методу загальної анестезії та знеболювання. Більш того, показана можливість проведення операцій на серці без використання апаратів: штучної вентиляції легень та штучного кровообігу. Це обумовило необхідність в проведенні нами біохімічних і фізіологічних досліджень, особливо для розробки техніки застосування даного методу та технології після гіпобіотичної реабілітації тварин і людей.
Мета та завдання дослідження. Дослідити особливості жирнокислотного, елементного і амінокислотного обміну в тканинах печінки, серця і крові, а також гематологічних показників та функціонального стану серцевої діяльності у щурів за умов штучного гіпобіозу. Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:
- проаналізувати кількісні показники ліпідів і зміни в їх жирнокислотному складі сироватки крові щурів за нормальних умов і штучного гіпобіозу;
- визначити зміни в макро- і мікроелементному складі печінки, міокарда та крові щурів за дії гіпобіотичних чинників;
- дослідити зміни амінокислотного складу серця та печінки щурів за штучного гіпобіозу.
- з’ясувати вплив гіпоксії, гіперкапнії та гіпотермії на гематологічні показники щурів;
- вивчити фізіологічні зміни міокарда та магістральних судин серця щурів за штучного гіпобіозу;
Об’єкт дослідження – тканини печінки, серця, крові та стан серцевої діяльності щурів за умов норми та штучного гіпобіозу.
Предмет дослідження:
- показники вмісту жирних кислот, мікро- і макроелементів, амінокислот в тканинах печінки, серця і крові;
– особливості гематологічних показників, структурно-функціональних зміни міокарда та циркуляції крові у щурів за умов штучного гіпобіозу та нормального стану.
Методи дослідження. Біохімічні: хроматографічні, оптичні; фізико-хімічні: атомно-емісійна спектрометрія з індуктивно-зв’язаною плазмою; медичні: структурна діагностика: метод магнітно-резонансної томографії, метод комп’ютерної томографії з контрастуванням; статистичні.
Було встановлено сумарне зростання співвідношення кількості насичених жирних кислот/ненасичених жирних кислот від 0,45 (контроль) до 0,54 (стан штучного гіпобіозу) до 0,82 (вихід зі стану штучного гіпобіозу). Також, показано зростання індивідуальних насичених жирних кислот: каприлової, міристинової, гексадекадієнової, арахінової, ерукової, тетракозатетраєнової і докозагексаєнової; зниження ненасичених: лінолева, ліноленова та бегенова і мінорної (докозагексаєнової) жирних кислот. Вперше показано, що в тканині серця щурів у стані штучного гіпобіозу має місце: підвищення рівня Калію (на 15,73 %), Натрію (на 19,25 %), Феруму (на 25 %) та зменшення вмісту Кальцію (на 33 %). Методами магнітно-резонансної та комп'ютерної томографії вперше показано: зниження наповнення об'єму крові в камерах серця; зниження швидкості судинного русла крові у стані штучного гіпобіозу на 14±3 с., порівняно з контрольною. Також, було встановлено, що у крові за стану штучного гіпобіозу зростає рівень еритроцитів (на 39 %) та тромбоцитів (на 68,6 %), однак зменшення рівень лейкоцитів (на 46, 4 %).
Дані дослідження особливостей метаболізму і функціонального стану в тканинах печінки та серця щурів за штучного гіпобіозу можуть бути підставою для модифікації класичного методу введення стану штучного гіпобіозу за Бахметьєва-Джайя-Анжуса, що в майбутньому може знайти своє застосування в медичній та ветеринарній практиках.