Оберіть свою мову

Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian English Estonian French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish
 

Шановні колеги! Науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу. 4 квітня (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь н.с. відділу молекулярної імунології ІБХ НАНУ к.б.н. Лихмус О.Ю. «Роль α7 субтипу нікотинових ацетилхолінових рецепторів у розвитку когнітивних порушень та нейрозапалення при хворобі Альцгеймера». Як завжди, до цього листа додаємо файл із тезами доповіді у авторському виконанні. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

З повагою – С.О.Костерін.

Роль α7 субтипу нікотинових ацетилхолінових рецепторів у розвитку когнітивних порушень та нейрозапалення при хворобі Альцгеймера

н.с. відділу молекулярної імунології, к.б.н. Лихмус О.Ю.

Нікотинові ацетилхолінові рецептори (нАХР) нейронального типу – це ліганд-керовані іонні канали, що експресуються як в нейронах мозку, так і незбудливих клітинах. Особливою є роль α7 субтипу нАХР, який разом з a4b2 відповідає функцію пам’яті на навчання. Взаємодіючи на пряму з Аb, у тому числі і з аберантно процесованим 42, він опосередковує формування сенільних бляшок при хворобі Альцгеймера (ХА). Крім того α7 нАХР є важливою складовою прозапального холінергічного шляху і бере участь в регуляції запальних реакцій. Ми виявили, що імунізація мишей рекомбінантним позаклітинним доменом α7нАХР (α7(1-208)) і регулярні ін'єкції бактеріального ліполісахариду (ЛПС), стимулювали розвиток у них симптомів, характерних для ранньої стадії ХА: зниження щільності α7нАХР, накопичення 42 в мозку і астрогліоз, що викликало істотне погіршення їх пам'яті.

Щоб дослідити механізми, що лежать в основі дії ЛПС і α7-специфічних антитіл в головному мозку, ми використали модель гострого ЛПС-індукованого запалення, в присутності або відсутності цих антитіл. Було встановлено, що навіть короткочасна дія ЛПС викликає зниження рівня α7 нАХР в різних відділах головного мозку мишей, як на білковому рівні так і на рівні РНК, що робило неефективним холінергічний протизапальний шлях в мозку. Ефективність дії ЛПС прямо корелювала з його дозою, що була введена мишам. Прологнована дія запалення та α7(1-208)-специфічних антитіл, посилювала їх патогенний вплив на мозок мишей: зниження рівня α7 нАХР і накопиченням 42 в когнітивно важливих відділах в мозку супроводжувалось пошкодженням пам'яті мишей.

Відсутність повноцінного глікозилювання позаклітинного домену α7(1-208), дещо пом’якшували ефекти від імунізації, зокрема зростання рівня інтерлейкіну-6 в головному мозку при імунізаціі деглікозильованою формою α7(1-208) не відбувалося.

Спроба корекції розвитку ХА-подібних симптомів у ЛПС-ін’єктованих та α7(1-208)-імунізованих мишей за допомогою протизапальної терапії з використанням нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) і N-стеароїлетаноламіну (NSE), дали позитивний результат.

Ми зробили висновок, що α7нАХР відіграє ключову роль у нейродегенеративних процесах, викликаних нейрозапаленням або аутоімунною реакцією, тому стабілізація його рівня за допомогою протизапальної терапії може затримати, або навіть і попередити розвиток когнітивної деградації при хворобі Альцгеймера.