Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 17-го листопада 2015 р. (вівторок) о 10-30 у Актовій залі Інституту відбудеться чергове засідання семінару. Будемо слухати доповідь к.б.н. н.с. відділу молекулярної імунології ІБХ Г.Л.Гергалової «Біобезпека, Біозахист, Біоетика: їх місце в науково-дослідному інституті». Як завжди, додаємо до цього листа файл із авторськими тезами доповіді. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.
З повагою – С.О.Костерін.
Біобезпека, Біозахист, Біоетика: Їх місце в науково-дослідному інституті
Галина Гергалова, к.б.н., н.с. відділу молекулярної імунології
Біобезпека та біозахист – відносно нова сфера наукових знань, які в основному використовуються для того, щоб убезпечити працівників то середовище навколо них від поширення біологічного матеріалу, що використовується під час наукових та інших досліджень. Біобезпека – це попередження, зменшення та елімінація впливу небезпечних біологічних чинників (агентів) на людей, тварин, рослин та на навколишнє середовище, тоді як біозахист – заходи, спрямовані на попередження втрати, викрадання або використання з небезпечною метою (біотероризм) мікроорганізмів, біологічних матеріалів (біоагентів) або інформації. Зазвичай принципи біобезпеки та біозахисту запроваджуються у тих установах, в яких працюють зі збудниками хвороб як людини, так і тварин. Однак, багато з науково-дослідних установ, що працюють з безпечним на перший погляд матеріалом, також повинні дотримуватися правил біобезпеки та біозахисту. Завдяки революційному розвитку медико-біологічних наук для значної більшості країн, певних груп та окремих людей стає все більш простим та доступним можливість використання матеріалів, технологій і знань у небезпечних цілях. Результати анкетування, проведеного дослідниками з університету Бредфорд (Великобританія) M. Dando і B. Rappert серед близько 1500 науковців-біологів з шести країн світу (Великобританія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Південна Африка та США) виявили наявну потребу в освітній та інформаційно-просвітницькій діяльності серед біологічної спільноти стосовно питань біозахисту, біобезпеки та біоетики. Крім того, отримані результати показали, що незважаючи на низький рівень обізнаності серед біологічної спільноти, існують шляхи ефективного підвищення зацікавленості вчених у вирішенні цих питань. На сьогоднішній день в Україні під час проведення медико-біологічних досліджень практично не враховуються сучасні вимоги біобезпеки, біозахисту та біоетики. Що є підтвердженням необхідності та актуальності запровадження кроків, спрямованих на підвищення освіченості та обізнаності з питань біобезпеки, біозахисту та біоетики вчених з метою передбачення та попередження можливих негативних наслідків наукових досліджень.