Оберіть свою мову

Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 3-го листопада 2015 р. (вівторок) о 10-30 у Актовій залі Інституту відбудеться чергове засідання семінару. Будемо слухати доповідь к.б.н., наук. співробітника відділу нейрохімії ІБХ НАНУ Позднякової Наталії Георгіївни «Активний транспорт ГАМК та його рецептор-опосередкована модуляція в нервових терміналях головного мозку щурів після перинатальної гіпоксії». Як завжди, додаємо до цього листа файл із авторськими тезами доповіді. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

З повагою – С.О.Костерін.

Позднякова Наталія Георгіївна

к.б.н., наук. співробітник відділу нейрохімії

тези доповіді на тему:

«Активний транспорт ГАМК та його рецептор-опосередкована модуляція в нервових терміналях головного мозку щурів після перинатальної гіпоксії»

Перинатальна гіпоксія призводить до хронічних нейрологічних розладів, таких як затримка розумового розвитку, порушення когнітивних властивостей, відхилення у поведінці і навіть до епілепсії. Розвитокнейропатологійвнаслідокперинатальноїгіпоксіїєрезультатомпорушеннябалансуміжпроцесамизбудженняігальмування, ключовурольупідтримціякоговідіграєГАМКергічнасистема. Дія ефективних антиепілептичних медичних препаратів найчастіше обумовлена посиленням ГАМКергічної нейротрансміссії. Перспективним підходом в успішному лікуванні ряду нейрологічних захворювань є розробка і застосування фармакологічних препаратів, що впливають на функціонування транспортерів та рецепторів ГАМК.

Мета: Дослідити транспортер-залежне накопичення і вивільнення ГАМК, рецептор-опосередковану модуляцію нейросекреції ГАМК в нервових терміналях головного мозку щурів та проаналізувати ефективність дії антиепілептичних сполук на  ключові характеристики ГАМКергічної нейротрансмісії після перинатальної гіпоксії.

Завдання:

  • Дослідити накопичення [3H]ГАМК нервовими терміналями головного мозку, позаклітинний рівень [3H]ГАМК, вивільнення [3H]ГАМК шляхом екзоцитозу з нервових терміналей кори, гіпокампу і таламусу головного мозку щурів у нормі та після перинатальної гіпоксії.
  • Проаналізувати ефективність дії агоністів, антагоністів та алостеричних модуляторів ГАМК-Б рецепторів на процеси вивільнення [3H]ГАМК з нервових терміналей кори, гіпокампу і таламусу головного мозку щурів у нормі та після перинатальної гіпоксії.
  • Оцінити вплив антиепілептичного препарату леветирацетаму на вивільнення [3Н]ГАМК шляхом екзоцитозу з нервових терміналей кори, гіпокампу і таламусу головного мозку щурів у нормі та після перинатальної гіпоксії.

Методи:

Cтан перинатальної гіпоксії моделювали, тримаючи 10-12-добових щурів в атмосфері, що складалася з 4% кисню і 96% азоту (Jensen et al.,1991). Методи препаративної біохімії, радіоізотопного аналізу, спектрофлуориметрії.

Результати досліджень та висновки:

  • Виявлено зниження початкової швидкості накопичення [3H]ГАМК, підвищення позаклітинного рівня [3H]ГАМК і вивільнення [3H]ГАМК шляхом екзоцитозу синаптосомами гіпокампу у тварин, що були піддані умовам глобальної гіпоксії за 8-9 тижнів до проведення дослідження. У корі та таламусі зміни не спостерігалися. Таким чином, глобальна гіпоксія у ранньому постнатальному віці має суттєвий вплив на нейросекрецію ГАМК у гіпокампі, стійким та довготривалим наслідком якого є підвищення рівня позаклітинної ГАМК.
  • У синаптосомах гіпокампу і таламусу ефективність дії β-аланіну, субстратного інгібітора транспортерів ГАМК типу GAT3, підвищувалась унаслідок впливу перинатальної гіпоксії, тоді як ефективність дії NO-711, високоселективного інгібітора транспортерів ГАМК GAT1 типу, зменшувалася. Зміна чутливості до інгібіторів транспортерів ГАМК свідчить про зміну співвідношення різних типів транспортерів ГАМК — GAT1 і GAT3, експресованих на плазматичній мембрані нервових закінчень, після перинатальної гіпоксії.
  • У тварин, що зазнали перинатальної гіпоксії, модуляторний вплив активації ГАМК-Б рецепторів на вивільнення ГАМК шляхом екзоцитозу в таламусі та гіпокампі залишався високим протягом всього постнатального розвитку, в той час, як у нормі зменшувався з віком. У корі статистично достовірних змін як у нормі, так і після перинатальної гіпоксії не виявлено. Значне зростання модуляторного впливу активації ГАМК-Б рецепторів після перинатальної гіпоксії може бути результатом підвищення рівня експресії цих рецепторів в пресинаптичній мембрані .
  • Виявлено нові ефекти позитивного алостеричного модулятора ГАМК-Б рецепторів, rac-BHFF. Rac-BHFF викликав дозозалежну деполяризацію плазматичної мембрани синаптосом та зниження ацидифікації синаптичних везикул, що призводило до зниження початкової швидкості накопичення [3H]ГАМК та підвищення позаклітинного рівня [3H]ГАМК.
  • Антиепілептичний препарат леветирацетам викликав підвищення вивільнення [3Н]ГАМК шляхом екзоцитозу з нервових терміналей кори, гіпокампу і таламусу, однак ефективність його дії була значно вищою у тварин, які зазнали вплив перинатальної гіпоксії.

Сукупність одержаних даних щодо зростання рівню позаклітинної ГАМК та модуляторного впливу активації ГАМК-Б рецепторів в гіпокампі та таламусі після перинатальної гіпоксії свідчить про посилення ГАМКергічної нейротрансмісії та активацію таким чином компенсаторних механізмів, які дозволяють забезпечити додатковий інгібіторний ефект та збалансувати підвищену нейрональну активність.