Оберіть свою мову

Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian English Estonian French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish
 

Підсумкові зауваги за результатами зустрічі Комітету з питань

польсько-української співпраці в природничих науках

(Польське та Українське біохімічні товариства). Варшава, 14-15 травня, 2015

Зустріч почалася о чверть на дванадцяту дня чотирнадцятого травня, за присутності таких членів Комітету:

Проф. Сергій Комісаренко, президент Українського біохімічного товариства

Проф. Анджей Джугай, діючий координатор Комітету, колишній президент Польського біохімічного товариства

Проф. Адам Шевчик, заступник президента Польського біохімічного товариства, директор Інституту ім.Ненцького

Др. Павел Поморскі, секретар Польського біохімічного товариства

Проф. Йоланта Баранска, членкиня Комітету, колишня президентка Польського біохімічного товариства.

Професор Анджей Легоскі, президент Польського біохімічного товариства, колишній президент Польської Академії наук приєднався до зустрічі пізніше.

A. Загальна ситуація

1. Проф. Комісаренко стисло ознайомив Комітет із сучасним становищем, яке склалося в Україні, в економіці й, зокрема, в науці. Через відкриту війну, розпочату Російською Федерацією на сході України, українська армія та військова індустрія потребують потужних фінансових вкладень. Через цю ж війну, велика частка населення змушена була виїхати з місць проживання, і Українська держава нині має підтримувати більше мільйона біженців із зони воєнних дій, зокрема науковців Донецької та Луганської областей. Приміром, Донецький університет та його співробітників довелося направити у Вінницьку область. Колишні корумповані керівники, тікаючи з країни, перевели за кордон та вивезли більшу частину запасів готівки, що оцінюють у десятки мільярдів доларів.     

Професор зробив наголос на економічних проблемах, що зростають через поруйновану промисловість Сходу України, викривлення міжнародної торгівлі, надзвичайно високий рівень інфляції та різкий спад вартості одиниці національної валюти. Укупі з витратами на війну, усе це спричинило до сильного навантаження на бюджет країни, що в свою чергу призвело до скорочення фінансування наукових установ. Національна Академія наук України (НАН України), якою уже більше як п’ятдесят років керує проф. Патон, – основна державна інституція, що відповідає за фундаментальні дослідження. Більшість досліджень виконують близько 170 установ НАНУ, тоді як з університетів лише 5-6 займаються справжньою науковою роботою, а решта - в основному освітою. Національний Фонд фундаментальних досліджень існує, але настільки недофінансований, що не має жодного практичного значення. Бюджет Національної Академії наук України скоротився із 2.5 мільярдів гривень минулого року до 2.3 мільярдів. Іще розгромніший вплив мала зміна обмінного курсу гривні, що сягнула біля 300%. Через ці дві причини, можливості закордонних витрат українських наукових інститутів були скорочені приблизно на третину довоєнних значень.

2. Перспектива. Фінансування фундаментальних досліджень в Україні здебільшого залежить від витрат на Академію наук, що надаються з Державного бюджету. Отже, майбутнє фундаментальних досліджень повністю залежить від вирішення кризи на Сході України, відновлення та належної роботи української економіки та політичної волі лідерів країни й Парламенту підтримати науку.

B. Парнасівська Конференція (Відповідальні: SerhiyKomisarenko, AndrzejDzugaj).

1. Проф. Комісаренко запропонував провести наступну Parnas Конференцію в Києві у 2016 році, оцінюючи кількість учасників до 250. Він наголосив, що для українців будь-який виїзд за кордон наразі дуже проблематичний. Він також додав, що Грузинське біохімічне товариство активно зацікавлене у приєднанні до зусиль України, Польщі та Ізраїлю в організації цієї конференції.

2. Проф. Анджей Джугай та Адам Шевчик указали на те, що з психологічної точки зору, відвідання України може бути проблемою для багатьох людей і призвести до негативних наслідків для конференції, особливо враховуючи нещасний випадок із Малайзійським авіалайнером. Проф. Джугай запропонував провести конференцію 2016-го року у Вроцлаві, що дасть українській стороні іще два роки для підготовки конференції 2018-го року. Проф. Комісаренко був стурбований тим, що Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна, що підтримує Українське біохімічне товариство фінансово, неспроможний оплатити українським учасникам витрати на дорогу до Вроцлава. Це примусило організаторів висловити думку, що участь українських учасників у Вроцлавській конференції необхідно повністю забезпечити фінансово.

          Проф. Комісаренко запропонував провести Конференцію у молодіжному форматі, за якого старші дослідники були б виключно ключовими доповідачами на секціях, а короткі усні доповіді робили виключно молоді вчені (до 35 років). Це придало б Парнасівській конференції унікальну властивість Європейського форуму молодих учених з біохімії та молекулярної-біології. Він також запропонував тему конференції – «Біохімія та Молекулярна Біологія для Інноваційної Медицини». Усі учасники схвалили ідею Форуму молодих вчених та запропоновану назву, однак проф. Анджей Джугай висловив побоювання, що це може виключити з роботи у конференції велику частину традиційних учасників, що працюють у інших, більш загальних областях.

          Проф. Адам Шевчик наголосив, що укладачі бюджету Конференції можуть розраховувати на підтримку програми FEBS 3+, але лише за умови, що до її організації долучаться щонайменше три Товариства-члени, тобто участь Ізраїльського товариства – ключова. Можливість підтримки Ініціативою ЄС «Східне Партнерство» не виключена, але поки що видається мало досяжною.

          Запропонували можливі терміни проведення конференції 10-13-о вересня 2016-го року. Вона відкриється увечері суботи й завершиться перед самим відкриттям BIO 2016 Congress, що теж відбудеться у Вроцлаві. Конференція матиме статус Сателітної зустрічі при Конгресі. Thecost: 3 nightsindormitories 3x50,76=152,28 PLN, meals 3x50=150PLN = 300 PLNperpersonplusFee 500 PLNandtravelexpensesabout 500 PLN. Totalabout 1300 PLNperperson.

Додаток 2a. Під час вечірньої зустрічі із проф. Анджеєм Легоцкі, президентом польського біохімічного товариства, були підведені перші оцінки вартості участі української сторони. Враховуючи ідею молодіжного формату й розміщення молодих учасників у гуртожитках, а також подорож залізницею із Києва до Вроцлава, оцінка участі у конференції склала приблизно 2000 польських злотих на людину. Члени Комітету попросили проф. Анджея Джугая підготувати чернетку листа президенту Ізраїльського біохімічного й молекулярно-біологічного товариства щодо спільних пропозицій до майбутньої Парнасівської конференції-2016. Після узгодження чернетки із проф. С. Комісаренком, лист надішлють в Ізраїль для доопрацювання. Обговорили можливість співпраці із Грузинським товариством, але з огляду на цілісність ідеї конференції, це стало б радше останнім засобом.

C. Були запропоновані та обговорені інші форми співпраці та шляхів допомоги Українському біохімічному товариству.

Проф. Адам Шевчик вказав на кілька можливих шляхів співпраці обох товариств. Він наголосив, що усі ці ініціативи були розроблені так, щоб товариства виступили конструкторами зав’язків у прямій співпраці конкретних наукових дослідницьких колективів України й Польщі, що мають взаємні наукові інтереси.

1. Ініціатива «Twinning Project» (Відповідальний: AdamSzewchyk).

Ще досі наявні фонди ЄС для підготовки спільних ґрантів по10 000 євро. Потрібно готувати спільні польсько-українські гранти, проте навіть якщо ґранти не будуть отримані, їх підготовка може підсилити взаємодію дослідницьких колективів,.

2. Про ініціативу «Постдок».(Відповідальний: AdamSzewchyk).

В рамках HORIZON2010 Maria Curie Individual Fellowships буде підготовлено список установ-приймачів (із польських установ Академії наук та університетів.)

Список потенційних проектів (близько 50) буде наданий Українському біохімічному товариству для подальшого розповсюдження. Після чого буде впроваджено пряму/двосторонню подачу заяв в рамках схеми Maria Curies Individual Fellowships. Польській стороні необхідно укласти особливу форму для структурування інформації для установ-приймачів. Форма: установа-приймач, контактні дані лабораторії-приймача, потенційна назва проекту, короткий опис проекту, посилання

.

3. Гранти для виконання аспірантських робіт (Увага! Терміново!). У рамках існуючої міжнародної програми з аспірантури (Bio4Med: InternationalPhDPrograminBiologicalBasesofHumanDiseases) пропонується надати доступ до польських наукових установ (зокрема Інститут Ненцького) для виконання аспірантських робіт українськими співшукачами PhD. (Для магістрів, які закінчили університети). Аплікації треба зробити за формою, що додається окремо, до 01 червня 2015, але ще буде другий тур до 10 вересня 2015. Аплікації робляться безпосередньо до відповідальних осіб у відповідних лабораторіях Інституту Ненцького (список лабораторій, наукових тем та відповідальних осіб додається). (Відповідальний: AdamSzewchyk).

4. Схема підтримки участі в Конференціях. (Відповідальний: PawelPomorski).

Мета – організувати спрощений доступ українським вченим до наукових форумів, організованих польською науковою спільнотою. Цю схему із великим успіхом вже випробували протягом Конгресу BIO 2014.

5. Схема ґрантів (Відповідальний: JolantaBaranska).

Мета – стимулювати участь українських вчених у Horizon2020 ґрантах разом із польськими учасниками. Чимало ініціатив співпраці потребують щонайменше трьох учасників. Тому обидва товариства погодилися, що вони можуть узяти участь у пошуках принаймні третіх.

6. Можливості «Східного партнерства».(Відповідальний: AndrzejDzugaj).

Мета – дослідити наявні можливості у рамках ініціативи ЄС «Східне Партнерство», під наглядом Польського Міністерства іноземних справ.

7. Окрім того, дослідити можливість встановлення Програми польсько-українських дослідницьких грантів із наук про життя разом із Польським Міністерством наук та вищої освіти. Створити таку програму співробітництва для підтримки польсько-української співпраці. (Відповідальний: AndrzejLegozki).