Оберіть свою мову

Телефонний довідник

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ! НАУКОВИЙ СЕМІНАР «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ» ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЄ СВОЮ РОБОТУ. 9 ЧЕРВНЯ 2015 Р. (ВІВТОРОК) О 10-30 НА ЗАСІДАННІ СЕМІНАРУ В АКТОВІЙ ЗАЛІ ІНСТИТУТУ БУДЕМО СЛУХАТИ ДОПОВІДЬ М.Н.С. ІБХ НАНУ ГУЗИКА МИХАЙЛА МИХАЙЛОВИЧА “ПОЛІ-ADP-РИБОЗИЛЮВАННЯ ЯДЕРНИХ ПРОТЕЇНІВ ЗА ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ”. ДОПОВІДЬ БУДЕ ЗРОБЛЕНО ЗА МАТЕРІАЛАМИ КАНДИДАТСЬКОЇ ДИСЕРТАЦІЇ, ЩО ПЛАНУЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ В ІБХ НАНУ. ТРАДИЦІЙНО ДО ЦЬОГО ЛИСТА ДОДАЄМО ФАЙЛ, ЩО МІСТИТЬ АВТОРСЬКІ ТЕЗИ ДОПОВІДІ В ОРИГІНАЛІ. ЗАПРОШУЄМО ВАС ТА ВАШИХ КОЛЕГ ДО УЧАСТІ У РОБОТІ НАШОГО СЕМІНАРУ.

З ПОВАГОЮ – С.О.КОСТЕРІН.

Полі-ADP-рибозилювання ядерних протеїнів за цукрового діабету

Гузик Михайло Михайлович, м.н.с., Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Актуальність. На сьогодні питання профілактики та лікування хворих на цукровий діабет (ЦД) є однією з актуальних медико-соціальних проблем, оскільки ЦД належить до захворювань, які найчастіше є причиною ранньої інвалідності і летальності серед населення практично у всіх країнах світу.Останнім часом з’являється все більше досліджень із залученням інгібіторів PARP-1 у клініці захворювань різної етіології, тому вивчення процесу полі-ADP-рибозилювання ядерних протеїнів в окремих органах дозволить з’ясувати роль цього процесу у розвитку та перебігу цукрового діабету. Це сприятиме виявленню конкретних мішеней дії інгібіторів PARP-1 за функціональних порушень, викликаних розвитком ускладнень ЦД.

Мета дослідження: Метою роботи було з’ясувати стан процесів полі-ADP-рибозилювання ядерних протеїнів в окремих органах щурів за цукрового діабету та його ускладнень, а також за дії специфічних інгібіторів PARP-1.

Завдання:

  1. Дослідити вплив та можливу цитопротекторну дію інгібіторів PARP-1 за умов in vitro, з використанням культури острівцевих клітин підшлункової залози;
  2. Оцінити ефекти хронічного введення інгібіторів PARP-1 на характерні біохімічні показники розвитку експериментального цукрового діабету;
  3. Дослідити активність системи антиоксидантного захисту в крові, печінці та серці щурів за ЦД та за умов введення інгібіторів PARP-1;
  4. Охарактеризувати cтан процесів полі-ADP-рибозилювання у таких органах, як серце, печінка та мозок діабетичних щурів та за дії інгібіторів PARP-1;
  5. Дослідити перебіг процесів полі-ADP-рибозилювання за розвитку діабетичної ретинопатії та за дії інгібіторів PARP-1;
  6. З’ясувати чи існує процесу полі-ADP-рибозилювання ядерних протеїнів із іншими NAD-залежними процесами;
  7. Провести порівняльний аналіз впливу інгібіторів PARP-1 на рівні клітин та органів за ЦД в якості його коригуючих засобів.

Методи дослідження: препаративна біохімія, спектрофотометрія, спектрофлуориметрія, протокова цитофлуориметрія, конфокалька мікроскопія, імуноблотинг протеїнів, ПЛР, імуногістохімія та статистичні методи.

Результати: Проведені комплексні дослідження дозволили встановити, що за умов ЦД на тлі інтенсифікації окислювального стресу, розвтку запальних процесів, пригнічення активності системи антиоксидантного захисту рівень активації процесів полі-ADP-рибозилювання ядерних протеїнів залежить від органу. При цьому найбільш виражені патологічні зміни відбуваються у мозку та ретині ока діабетичних щурів. Зокрема, на тлі активації процесів полі-ADP-рибозилювання та зниження вмісту NAD відбувається посилення фрагментації PARP-1 та зростання рівню NAD-залежної деацетилази SIRT2, що свідчить про розвиток нейродегенеративних процесів у мозку щурів. Показано, що пізні ускладнення ЦД супроводжуються патологічними змінами в сітківці ока діабетичних щурів, зумовлені структурною перебудовою протеїнів цитоскелету та розвитком ангіогенезу. Застосування структурно-відмінних інгібіторів PARP-1 за ЦД та його ускладнень призводило до часткової або повної нормалізації досліджуваних процесів, ефективність дії яких за ретинопатії полягала в запобіганні фрагментації як самої PARP-1 так і гліального фібрилярного кислого протеїну (GFAP), а також сприяло покращенню ангіогенного стану в сітківці. Також інгібітори частково відновлювали енергетичні процеси, коригували про- та антиоксидантну рівновагу, що свідчить про більш широкий спектр їх дії.

Таким чином, отримані дані дозволили виявити нові аспекти механізмів дії інгібіторів PARP-1 (1,5-ізохіноліндіолу, 3-амінобензаміду та нікотинаміду) в досліджуваних тканинах не тільки через інгібування PARP-1, але також й за рахунок інших опосередкованих механізмів, в яких вони приймають участь, що розширює спектр їх практичного використання. Проведені дослідження є теоретичною основою для створення нових комплексних препаратів на їх основі, що дасть можливість коригувати патологічні зміни, які виникають за цукрового діабету та його ускладнень.