УДК 577(112+354.9)+57(085.2+086.164)+ 616-006.6
Н. В. КОРОТКЕВИЧ, А. Ю. ЛАБИНЦЕВ.
ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОГО ТРАНСПОРТУВАННЯ ЛІГАНД-РЕЦЕПТОРНОГО КОМПЛЕКСУ sHB-EGF/EGFR У КЛІТИНАХ КАРЦИНОМИ ЛЮДИНИ.
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, м. Київ;
Гепарин-зв’язувальний фактор росту, подібний до епідермального ростового фактору – HB-EGF (від англ.: Heparin-Binding Epidermal growth factor-like Growth Factor), належить до родини епідермальних ростових факторів та синтезується у вигляді мембранно-заякореного попередника pro-HB-EGF, здатного утворювати розчинну форму фактору (sHB-EGF) при дії на нього металопротеїназ типу ADAM. Рецепторами для sHB-EGF є гомодимери рецепторів родини епідермальних ростових факторів першого (EGFR, HER-1, Human Epidermal growth factor Receptor) та четвертого типу (HER-4), а також їх гетеродимери із HER-2 та HER-3. Зв’язування sHB-EGF з рецептором призводить до утворення ліганд-рецепторного комплексу sHB-EGF/EGFR та активації сигнальних шляхів які відіграють вирішальну роль у регулюванні проліферації, диференціації, міграції та інгібуванні апоптозу, що є особливо важливим при злоякісних перетвореннях.
Відомо що, утворений ліганд-рецепторний комплекс sHB-EGF/EGFR у подальшому зазнає лізосомальної деградації або ресайклінгу (receptor recycling) на поверхню плазматичної мембрани. З іншого боку, дослідження останніх років виявили, що зв’язування з EGFR інших лігандів (EGF, TGF-?) веде до ядерної транслокації ліганд-рецепторного комплексу, де останній, за рахунок наявності кіназної активності EGFR, виконує функції регулятора транскрипції шляхом фосфорилювання ряду ядерних білків, що призводить до посилення проліферативного статусу клітини.
Метою цієї роботи було дослідження здатності секреторної форми гепарин-зв’язувального ростового фактору (sHB-EGF) стимулювати ядерну транслокацію EGFR, а також шляхів внутрішньоклітинного транспорту ліганд-рецепторного комплексу. Окрім того, оскільки sHB-EGF взаємодіє з протеогліканами на поверхні плазматичної мембрани, цікавим є дослідження впливу гепарин-зв’язувальної ділянки у складі sHB-EGF на його здатність стимулювати ядерну транслокацію EGFR.
В ході виконання роботи було отримано нові данні щодо механізмів реалізації біологічної активності sHB-EGF людини, а саме його здатності стимулювати ядерну транслокацію власного рецептору (EGFR), де останній може впливати на проліферативний потенціал клітини, шляхом фосфорилювання ряду внутрішньоядерних мішеней. Так, у клітинах карциноми людини А431 методом конфокальної мікроскопії було виявлено ліганд-рецепторній комплекс sHB-EGF/EGFR у таких внутрішньоклітинних органелах як апарат Гольджі та ендоплазматичний ретикулюму, що може вказувати на ретроградний шлях ядерної транслокації. Отримані дані також дозволяють зробити припущення про те, що sHB-EGF може не лише стимулювати ядерну транслокацію EGFR, а є необхідним елементом транслокаційного комплексу.
Висловлюємо подяку с.н.с. к.ф.-м.н. Горчеву В.Ф. та с.н.с. к.т.н. Чуніхіну О.Ю. за технічну підтримку при проведенні цього дослідження.