УДК 577.1:582.284.3:664.647
Т. С. ІВАНОВА, Т. А. КРУПОДЬОРОВА
БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЛИБИННОГО КУЛЬТИВУВАННЯ ЛІКАРСЬКОГО БАЗИДІОМІЦЕТА
GANODERMA LUCIDUM (CURTIS) P. Karst.
Державна установа „Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України”, Київ;
Лікувально-профілактичні властивості базидіального гриба Ganoderma lucidum(Curtis) P. Karst. використовували в народній медицині Китаю, Японію ще з давніх часів. Сучасні дослідження науковців присвячені дослідженню біологічно активних речовин цього гриба, можливості їх ефективного отримання в результаті переробки дешевої сировини. Для більшості базидіальних грибів характерним субстратом є деревина та різноманітні лігно- та целюлозовмісні відходи сільського господарства та промисловості. Метою нашої роботи було дослідження біосинтетичної активності штаму G. lucidum 1900 при культивуванні на хлібній крихті, об’єми якої при виробництві хлібу тільки на одному хлібокомбінаті становлять до 7 т на місяць.
В якості субстрату використовували хлібну крихту Київського хлібокомбінату № 12, ВАТ “Київхліб”. G. lucidum вирощували за температури 26±2?С на качалці (120 об/хв.) в колбах на стерильному середовищі. Біохімічні особливості росту культури, рН культурального середовища та утворення метаболітів визначали в динаміці раз на три доби, до 15-ої доби. В якості контролю використовували стерильне середовище з хлібною крихтою. Міцелій відділяли від культуральної рідини шляхом фільтрації, сушили при 105° C до постійної ваги. В культуральній рідині визначали редукуючі речовини ферриціанідним методом, рН – потенціометрично, за методиками В.Г. Бабіцької екзополісахариди (Babitskaya et al., 2000), органічні кислоти та поліфеноли (Бабицкая и др., 2003).
За результатами наших експериментів ріст G. lucidum в умовах глибинного культивування в періодичному процесі підпорядковувався загальним закономірностям розвитку мікроорганізмів. Максимальна кількість міцеліальної маси становила 18,1± 0,2 г/л на 15-ту добу. Відомо, що ріст будь-якого гриба значною мірою визначається характером його взаємодії з оточуючим середовищем, важливе місце при цьому належить поглинанню компонентів живильного середовища та виділенню метаболітів. Встановлено, що кількість сухих речовин живильного середовища поступово зменшувалась (з 42,2 до 17,5 г/л на 15-ту добу) зі збільшенням міцеліальної маси G. lucidum. Найбільший вміст поліфенолів (6,3 г/л) виявлено на 3-тю добу. Одними з цінних біологічно активних речовин лікарських базидіальних грибів є ендо- та екзополісахариди. Максимальна швидкість біосинтезу екзополісахаридів (1,02 г/л/добу) та максимальна швидкість споживання джерела вуглецю для утворення екзополісахаридів (3,72 г/л/добу) спостерігались з 3-ої по 6-ту добу. На 15-ту добу було отримано максимальну концентрацію екзополісахаридів - 5,2±0,3 г/л. Відмітимо, що максимальна концентрація органічних кислот (0,12 г/л) у культуральній рідині була зафіксована на 9-ту добу експерименту при мінімальному значенні рН ? 3,2.
Таким чином, одержані нами вперше дані накопичення міцеліальної маси та утворення біологічно цінних метаболітів у культуральній рідині свідчать про перспективність та можливість використання відходу харчової промисловості України ? хлібної крихти для культивування лікарського гриба G. lucidum.