ВІДДІЛ ХІМІЇ ТА БІОХІМІЇ ФЕРМЕНТІВ
Завідувач – д. б. н., ст. наук. співр. ТИХОМИРОВ Артем Олександрович
Тeл.:+(044 294-65-47, E-mail: artem_tykhomyrov@ukr.net
Відділ створено в 1978 р. на базі лабораторії ферментів, яку у 1963-1976 рр. очолював д-р біол. наук, професор Олександр Соломонович Циперович. У 1976-2009 рр. відділом керував учень О.В. Палладіна, д-р біол. наук, професор Станіслав Олександрович Кудінов. У 2009-2019 рр. відділом керувала д-р біол. наук Тетяна Вікторівна Гриненко. З 2020 р. й по теперішній час посаду завідувача відділу обіймає д-р біол. наук Артем Олександрович Тихомиров.
Основний напрям наукової роботи – дослідження молекулярних взаємодій протеїнів гемостазу в контексті ініціації та регуляції фібринолізу та з’ясування ролі протеїнів плазміноген/плазмінової системи в патогенезі найбільш поширених патологічних станів і захворювань.
На теперішній час у складі відділу працюють 1 доктор наук, 4 кандидатів наук, 1 доктор філософії та 3 провідні інженери.
Найвагоміші результати за 2020-2025 рр.
1) Вперше встановлено, що сайт зв’язування Glu-плазміногену, комплементарний лізин-зв’язувальному сайту (LBS) крингла 5, міститься в межах послідовності 266Lys−302Lys γ-ланцюгів D-регіону фібрин(оген)у. Отримані дані вказують на те, що залишок 275Arg забезпечує зв’язування крингла 5 плазміногену з γ-ланцюгами D фрагментів фібрину. Отриманий результат робить внесок у розуміння ролі структурних перетворень у молекулі фібрин(оген)у під час її полімеризації в ініціації та регулювання фібринолізу і може бути застосований для створення нових препаратів таргетної дії.
2) Вперше показано, що крингл 5 плазміногену порушує процес формування протофібрил фібрину, що відбувається за рахунок нековалентної міжмолекулярної взаємодії D-доменів сусідніх мономерів, до якої залучені амінокислотні залишки γArg275. Результати дослідження взаємодії γArg275 і крингла 5 плазміногену можуть сприяти створенню нових терапевтичних підходів до регулювання утворення тромбів і лікування тромботичних захворювань.
3) Вперше визначено локалізацію послідовності Аα ланцюга фібриногену 581Ser-610Val, що відповідає за утворення комплексів між плазміногеном та αС-регіонами фібриногену/фібрину. Отримані результати вносять вагомий вклад в розкриття ролі αС-регіонів фібриногену/фібрину в реалізації молекулярних механізмів активації фібринолізу.
4) Розроблено та апробовано метод визначення активності інгібітора фібринолітичної системи РАІ-1, який може слугувати прогностичним маркером розвитку низки патологічних станів, зокрема серцево-судинних захворювань, онкологічних хвороб і ускладнень цукрового діабету. Спосіб не має вітчизняних аналогів та характеризується низкою переваг у порівнянні з аналогами закордонного виробництва, а саме: дозволяє швидко і з високою точністю визначити активність РАІ-1, відносною простотою у створенні, забезпечує високу точність та відтворюваність результатів.
5) Вперше було проведено кількісний аналіз РАІ-1 (інгібітора фібринолітичної системи і маркера ендотелійної дисфункції) у плазмі крові осіб, що перехворіли на COVID-19. Отримані результати вказують на багаторазове зростання рівня PAI-1 у крові, що свідчить про негативний вплив інфікування вірусом SARS-CoV-2 на стан ендотелію. Отримані результати розкривають роль надмірного продукування цього інгібітора як одного з факторів розвитку тромбозів у хворих на COVID-19.
6) Оптимізовано методику виділення тромбоцитарних мікрочасток за допомогою гель-фільтрації та подальшою характеристикою отриманих препаратів з використанням лазерно-кореляційної спектроскопії. Встановлено, що мікрочастки плазми крові містять компоненти фібринолітичної системи, а отже, можуть залучатись до процесів, опосередкованих цими протеїнами. Виявлення мікрочасток, що містять компоненти фібринолітичної системи, вказує на їх потенційну роль у регуляції тромбоутворення та можливість їх використання як біомаркерів для оцінки ризику тромбозу та ефективності антикоагулянтної терапії.
7) Вперше встановлено інгібувальний вплив тканинного активатора плазміногену (t-PA) на агрегативну активність тромбоцитів людини. Показано, що t-PA дозозалежним чином пригнічує тромбін-індуковану агрегацію тромбоцитів. Отримані результати є важливими для розуміння механізмів побічних ефектів використання t-PA у фібринолітичній терапії на тромбоцитарну ланку гемостазу, а також можуть бути корисними для розробки підходів та критеріїв для моніторингу стану системи гемостазу за умов застосування препаратів t-PA.
8) Вперше виявлено підвищені титри автоантитіл до плазміногену в крові хворих на цукровий діабет ІІ типу в порівнянні з цим показником у донорів з нормоглікемією. Отримані результати вказують на можливу роль автоантитіл до ключового протеїну фібринолітичної системи в розвитку протромботичних станів за цукрового діабету та їх можливу участь у патогенезі різних діабетичних ускладнень. Отримані антитіла можуть слугувати інструментом дослідження нових регуляторних функцій протеїназ фібринолітичної системи за норми та патологічних станів.
9) Вперше досліджено вплив антиплазміногенових автоантитіл, ізольованих з крові пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, на швидкість активації зимогену тканинним активатором та лізису фібринового згустку in vitro. Встановлено, що ці автоантитіла інгібують утворення плазміну за участі тканинного активатора та уповільнюють швидкість гідролізу desAB фібрину плазміном. Зроблено висновок, що автоантитіла до плазміногену можуть брати участь у розвитку протромботичних станів у хворих на цукровий діабет та залучатися до патогенезу різних автоімунних розладів, пов’язаних з порушенням функціонування системи гемостазу. Отримані дані можуть використовуватись для створення нових методів профілактики і лікування протромботичних станів, пов'язаних із наявністю автоантитіл до плазміногену у пацієнтів з порушеннями системи гемостазу.
10) Розроблено та успішно апробовано прототип композитного мазевого препарату, основним активним компонентом якого є плазміноген, отриманий з донорської плазми. Дія препарату спрямована на стимуляцію регенеративних процесів та відновлення тканин при хронічних ранах, що виникають внаслідок цукрового діабету. Отримані результати демонструють високу ефективність препарату в прискоренні загоєння та зменшенні запальних реакцій, що відкриває нові перспективи для його застосування в клінічній практиці. Тривають дослідження, спрямовані на вдосконалення складу препарату та визначення оптимального режиму його застосування. Вивчаються частота нанесення, дозування та тривалість терапії для досягнення максимальної ефективності у лікуванні як гострих ран, так і хронічних виразок шкіри за цукрового діабету.
11) Встановлено, що ангіостатини, які продукуються клітинами рогівки, присутні в слізній рідині й пригнічують надмірний ангіогенез, що є необхідною умовою підтримання оптичної прозорості цієї структури ока. У створеній експериментальній моделі лужного опіку поверхні ока застосування ангіостатинів у вигляді очних крапель показало ефективність у гальмуванні неоваскуляризації рогівки, зменшенні активності макрофагів і сприяло нормалізації рівня маркерів, асоційованих з гіпоксією, фіброзом та автофагією. Ангіостатини сприяли стабілізації міжклітинних контактів, що свідчить про їх захисний ефект і важливу роль у регулюванні реепітелізації пошкодженої тканини. Вперше показано, що ангіостатини здатні знижувати експресію ACE2 – рецептора SARS-CoV-2 – у рогівці за запалення, що підкреслює їх терапевтичний потенціал у контексті лікування ускладнень інфекційного процесу за COVID-19.
12) Встановлено, що активація автофагії в клітинах аденокарциноми легені А549 потенційно є фактором резистентності пухлинних клітин до плазмін-індукованої клітинної загибелі (аноїкісу). Також показано, що плазмін індукує репрограмування метаболізму пухлинних клітин, зокрема, шляхом підсилення синтезу протеїну TIGAR (TP53-induced glycolysis and apoptosis regulator), який є одним з ключових регуляторів утилізації глюкози клітинами та антиапоптотичних механізмів. Надекспресія TIGAR, індукована плазміноген/плазміном, сприяє виживанню й підтриманню міграційної та інвазивної активності аденокарциномних клітин.
Найважливіші публікації за 2020-2025 рр.
Статті
1. Tykhomyrov A.O, Yusova O.I., Kapustianenko L.G., Patalakh I.I., Yatsenko T.A., Bilous V.L., Grynenko T.V. Proteins of plasminogen/plasmin system: multifaceted roles in health and disease. The Ukrainian Biochemical Journal. 2025, 97(5), in press.
2. Kapustianenko L, Grinenko T, Rebriev A, Tykhomyrov A. The sequence 581Ser-610Val in the fibrinogen Aα chain is responsible for the formation of complexes between plasminogen and αC-regions of fibrin(ogen). Heliyon. 2024, 10(23), e40852, Q1. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e40852
3. Yatsenko T., Rios R., Nogueira T., Takahashi S., Tabe Y., Naito T., Takahashi K., Hattori K.,Heissig B.Urokinase-type plasminogen activator and plasminogen activator inhibitor-1 complex as a serum biomarker for COVID-19. Frontiers in Immunology. 2024, 14, 1299792, Q1. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1299792
4. Yatsenko T., Rios R., Nogueira T., Salama Y., Takahashi S., Adachi E., Tabe Y., Hattori N., Osada T., Naito T., Takahashi K., Hattori K., Heissig B. The influence of 4G/5G polymorphism in the plasminogen-activator-inhibitor-1 promoter on COVID-19 severity and endothelial dysfunction. Frontiers in Immunology. 2024, 15, 1445294, Q1. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1445294
5. Skrypnyk M., Yatsenko T., Riabets O., Salama Y., Skikevych M., Osada T., Tobita M., Takahashi S., Hattori K., Heissig B. Interleukin-10 induces TNF-driven apoptosis and ROS production in salivary gland cancer cells. Heliyon. 2024, 10(11), e31777, Q1. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e31777
5. Patalakh I., Revka O., Gołaszewska A., Bielicka N., Misztal T. Integration of clotting and fibrinolysis: central role of platelets and factor XIIIa. Bioscience Reports. 2024, 44(9), BSR20240332, Q1. https://doi.org/10.1042/BSR20240332
6. Patalakh I., Wandersee A., Schlüter J., Erdmann M., Hackstein H., Cunningham S. Influence of the immune checkpoint inhibitors on the hemostatic potential of blood plasma. Transfusion Medicine and Hemotherapy, 2024, 1-12, Q2. https://doi.org/10.1159/000535926
7. Tykhonenko T., Guzyk M., Tykhomyrov A.A, Korsa V., Yanitska L., Kuchmerovska T. Modulatory effects of vitamin B3 and its derivative on the levels of apoptotic and vascular regulators and cytoskeletal proteins in diabetic rat brain as signs of neuroprotection. Biochimica et Biophysica Acta (BBA), General Subjects. 2022, 1866(11), 130207, Q1. https://doi.org/10.1016/j.bbagen.2022.130207
8. Horak I.,Skaterna S., Lugovskyi S., Krysiuk I., Tykhomyrov A., Prylutska S., Tverdokhleb N., Senenko A., Cherepanov V., Drobot L., Matyshevska O., Ritter U., Prylutskyy Yu. Antimetastatic lung cancer therapy using alkaloid Piperlongumine noncovalently bound to С60 fullerene. Journal of Drug Delivery Science and Technology. 2024, 92, 105275, Q1. https://doi.org/10.1016/j.jddst.2023.105275
9. Petrenko O., Badziukh S., Korsa V., Kolosovych I., Tykhomyrov A. Topical application of autologous plasma-derived plasminogen accelerates healing of chronic foot ulcers in type 2 diabetes patients. The International Journal of Lower Extremity Wounds. 2024, 1-10, Q2. https://doi.org/10.1177/15347346241256025
10. Bilous V.L., Tykhomyrov A.O. Multiple effects of angiostatins in injured cornea. The Ukrainian Biochemical Journal. 2024, 96(1), 37-48, Q4. https://doi.org/10.15407/ubj96.01.037
11. Tykhomyrov A.O., Sirenko O. Yu., Kuryata O.V. Circulating levels of potential markers of ischemic stroke in patients with the different forms of atrial fibrillation and chronic heart failure. The Ukrainian Biochemical Journal. 2024, 96(2), 62-74. Q4.
https://doi.org/10.15407/ubj96.02.062
12. Ağca C.A., Kırıcı M., Nedzvetsky V.S., Gundogdu R., Tykhomyrov A.A. The effect of TIGAR knockdown on apoptotic and epithelial‐mesenchymal markers expression in doxorubicin‐resistant non‐small cell lung cancer A549 cell lines. Chemistry & Biodiversity. 2020, 17(9), e2000441(14 p.), Q2. https://doi.org/10.1002/cbdv.202000441
13. Goncharuk, O., Savosko, S., Tykhomyrov, A., Guzyk, M., Medvediev, V., Tsymbaliuk, V., & Chaikovsky, Y. Matrix metalloproteinase-9 is involved in the fibrotic process in denervated muscles after sciatic nerve trauma and recovery. Journal of neurological surgery. Part A, Central European neurosurgery. 2023, 84(2), 116-122, Q2. https://doi.org/10.1055/s-0041-1731750
14. Stohnii YM, Yatsenko TA, Nikulina VV, Kucheriavyi YP, Hrabovskyi OO, Slominskyi OY, Savchenko KS, Garmanchuk LV, Varbanets LD, Tykhomyrov AO, Chernyshenko VO. Functional properties of individual sub-domains of the fibrin(ogen) αC-domains. BBA Advances. 2023, 3, 100072. Q3. https://doi.org/10.1016/j.bbadva.2023.100072
15. Bilous VL, Kapustianenko LG, Yusova OI, Korsa VV, Nedzvetsky VS, Ağca CA, Ziablitsev SV, Tykhomyrov AO. Angiostatins modulate ACE2 and GFAP levels in injured rat cornea and do not affect viability of retinal pigment epithelial cells. Biopolymers and Cell. 2023, 39(4), 299-310. Q4. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000AA1
16. Kapustianenko LG, Tykhomyrov AO. Biomedical application of K5 plasminogen fragment. Biotechnologia Acta. 2023, 16(6), 5-16. https://doi.org/10.15407/biotech16.06.005
17. Horak I.R., Latyshko N.V., Hudkova O.O., Tokarchuk K.O., Kishko T.O., Yusova O.I., Drobot L.B., Tykhomyrov A.A. Adaptor protein RUK/CIN85 regulates redox balance in 4T1 mouse breast cancer cells exposed to plasmin(ogen). Experimental Oncology. 2022, 44(1), 31-38. Q4. https://doi.org/10.32471/exp-oncology.2312-8852.vol-44-no-1.17241
18. Gavrylyak I.V., Greben N.K., Bilous V.L., Korsa V.V., Zhaboiedov D.G., Ağca C.A., Tykhomyrov A.O. The levels of hypoxia- and angiogenesis-related regulators and MMP-9 activity in tear fluid of patients with non-penetrating ocular traumas. Medicni perspektivi. 2022, 27(4), 168-176. Q4. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.4.271217
19. Pavlova O.S., Bilous V.L., Korsa V.V., Stepanenko S.P., Parkhomenko Y.M. Tykhomyrov A.O. Chronic ethanol consumption affects neurospecific protein levels and induces apoptosis in rat cornea: protective effects of thiamine administration. Neurophysiology. 2022, 53(1), 25-36. Q4. https://doi.org/10.1007/s11062-023-09932-4
20. Kuryata O., Sirenko O., Tykhomyrov A.,Yatsenko T. Plasminogen activator inhibitor‑1 and circulating ceruloplasmin levels in men with iron‑deficiency anemia and heart failure with concomitant prostate cancer and their dynamics after treatment. Journal of Medical Sciences. 2022, 42(2), 72-80. Q4. https://doi.org/10.4103/jmedsci.jmedsci_427_20
21. Tykhomyrov A.A., Nedzvetsky V.S., Ağca C.A., Guzyk M.M., KorsaV.V., Grinenko T.V. Plasminogen/plasmin affects expression of glycolysis regulator TIGAR and induces autophagy in lung adenocarcinoma A549 cells. Experimental Oncology, 2020, 42(4), 270-276. Q4. https://doi.org/10.32471/exp-oncology.2312-8852.vol-42-no-4.15253
22. Tykhomyrov A.O., Yusova O., Kapustyanenko L., Bilous V., Drobotko T., Gavryliak I., Greben N., Ağca C.A. Production of anti-lactoferrin antibodies and their application in the analysis of the tear fluid. Biotechnologia Acta. 2022, 15 (5), 31-40. https://doi.org/10.15407/biotech15.05.03
23. Bilous V.L., Kapustianenko L.G., Tykhomyrov A.O. Production and application of angiostatins for the treatment of ocular neovascular diseases. Biotechnologia Acta. 2021, 14 (1), 5-24. https://doi.org/10.15407/biotech14.01.005
24. Kuryata O.V., Kushnir Yu.S., Nedzvetsky V.S., Korsa V.V., Tykhomyrov A.A. Serum levels of the biomarkers associated with astrocytosis, neurodegeneration, and demyelination: neurological benefits of citicoline treatment of patients with ischemic stroke and atrial fibrillation. Neurophysiology. 2021, 53(1-2), 29-38. Q4. doi: 10.1007/s11062-021-09907-3
25. Yatsenko T.A., Kharchenko S.M. Polyclonal antibodies against human plasminogen: purification, characterization and application. Biotechnologia Acta. 2020, 13(6), 50-57. https://doi.org/10.15407/biotech13.06.050
Патенти
Патент на корисну модель № 113014, Україна, 2021, Висновок про державну реєстрацію № 13522/ЗУ/21 від 21.10.2021, Спосіб визначення активності інгібітора активатора плазміногену 1 типу // Яценко Т.А., Рибачук В.М., Харченко С.М., Шкрабак М.О., Гриненко Т.В., Тихомиров А.О. – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Вибрані виступи на конференціях, конгресах і симпозіумах.
1. Komisarenko S.V., Kosiakova H.V., Kolybo D.V., Tykhomyrov A.O. The development of new pharmacotherapeutic approaches for the correction of post-traumatic stress disorder (PTSD) // International conference “Contemporary research on war-related mental health traumas”, Warszawa (Poland), June 12-13, 2025.
2. Tykhomyrov A.O., Sirenko O. Yu., Kuryata O.V. Circulating levels of potential markers of ischemic stroke in patients with the different forms of atrial fibrillation and chronic heart failure // The 19th Bridges in Life Sciences Conference, Bratislava (Slovakia), April 11-12, 2024.
3. Yatsenko T. Urokinase-type plasminogen activator and plasminogen activator inhibitor-1 indicate fibrinolysis shutdown in COVID-19 // 58th Annual Meeting of the European Society for Clinical Investigation, Barcelona (Spain), June 5-7, 2024.
4. Yatsenko T., Rios R., Nogueira T., Salama Y., Adachi E., Takahashi S., Hattori K., Heissig B. COVID19 induces cell surfaceassociated fibrinolysis shutdown // The 48th FEBS Congress, Milan (Italy), June 29–July 3, 2024.
5. Patalakh I., Wandersee A., Hackstein H., Cunningham S. Immune checkpoint inhibitors can directly affect primary and secondary hemostasis by targeting platelets // The 48th FEBS Congress, Milan (Italy), June 29–July 3, 2024.
6. Yatsenko T. The influence of genetic polymorphism of the plasminogen-activator-inhibitor-1 promoter on COVID-19-associated inflammation // International scientific meeting “Current and Future Trends in Early Diagnosis and Treatment of Diseases”, Poznan (Poland), August 7, 2024.
7. Greben N., Bilous V., Tykhomyrov A., Gavrylyak I. Glial fibrillary acidic protein (Gfap) expression during cornea wound healing enhanced by vitamin B12 topical application // 42nd Congress of the European Society of Cataract and Refractive Surgeons (ESCRS), Barcelona (Spain), September 6-10, 2024.
8. Tykhomyrov A., Yusova O., Kapustianenko L., Kharchenko S., Drobotko T. Anti-plasminogen autoantibodies in type II diabetes mellitus patients: isolation, specificity, and possible role in thrombotic complications // 7th International Scientific Conference “Actual Problems of Biochemistry, Cell Biology and Physiology”, Dnipro (Ukraine), October 3-4, 2024.
9. Petrenko O., Tykhomyrov A., Badzyuh S. Application of plasma-derived plasminogen for the treatment of chronic wounds in patients with diabetic foot syndrome // 33rd Conference of the European Wound Management Association (EWMA), Milan (Italy), May 3-5, 2023.
10. Sirenko O., Kuryata O., Yatsenko T., Tykhomyrov A. Plasminogen activator inhibitor-1 and circulating ceruloplasmin levels in men with heart failure with preserved ejection fraction with concomitant prostate cancer // European Journal of Heart Failure (World Congress on Acute Heart Failure), Prague (Czech Republic), May 20-23, 2023.
11. Bilous V.L., Kapustianenko L.G., Korsa V.V., Tykhomyrov A.O. Effects of exogenous angiostatins on alkali burn corneal wounds: beyond the neovascularization // 47th FEBS Congress, Tours (France), July 8-12, 2023.
12. Pavlova O., Bilous V., Tykhomyrov A. Anti-apoptotic and neuroprotective effects of thiamine high dose in the cornea of rats exposed to chronic ethanol consumption // 46th FEBS Congress & 25th IUBMB Congress and 15th PABMB Congress as 'The Biochemistry Global Summit', Lisbon (Portugal), July 9-14, 2022.
13. Yatsenko T., Korolova D., Shevchuk O. Hypercoagulation in post-covid-19 syndrome: role of PAI-1 // “Young Scientists Support Technology Seminar 2022”, Nagoya (Japan), Aug. 30 – Sept. 01, 2022.
14. Horak I., Hudkova O., Latyshko N., Yusova O., Tokarchuk K., Bekala M., Drobot L., Tykhomyrov A. Exogenous plasminogen/plasmin affects proliferation, motility, and redox balance in breast cancer cells depending on adaptor protein Ruk/CIN85 expression levels // Materials of the young scientists conference "Modern oncology: from basic research to new therapeutic approaches'', Kyiv (Ukraine), October 12-13, 2021.
Підготовка наукових кадрів
- У 2020 р. м.н.с. Ревка О.В. захистила дисертаційну роботу (03.00.04 - біохімія) на тему «Координування процесів тромбоутворення та фібринолізу за участі клітин крові» та отримала науковий ступінь кандидата біологічних наук (ДК № 003217, від 16.11.2020 р.).
- У 2021 р. с.н.с. Тихомиров А.О. захистив дисертаційну роботу (03.00.04 - біохімія) на тему «Протеїни плазміноген/плазмінової системи як регулятори клітинних процесів та маркери патологічних станів різного ґенезу» та отримав науковий ступінь доктора біологічних наук (ДК № 012355, від 11.2021 р.).
- У 2024 р. пров. інж. Білоус В.Л. захистив дисертаційну роботу (спеціальність 091 «Біологія») на тему «Молекулярні механізми розвитку патологічних станів рогівки та розробка підходів до їх корекції» та отримав науковий ступінь доктора філософії (Н24 № 004119, від 22.10.2024 р.).
Міжнародне співробітництво
Міжнародний договір «Agreement on Scientific and Technical Cooperation between Bingöl University (Turkey) and Palladin Institute of Biochemistry of NASU (Ukraine) (2021, № 1/10-117).
Тематика співробітництва
- Дослідження впливу плазміноген/плазміну на механізми резистентності клітин до апоптозу/аноїкісу у клітинах аденокарциноми легень лінії А549. За допомогою імунохімічних методів було визначено ефекти плазміноген/плазміну на рівень протеїнів – регуляторів формування автофагосом (beclin-1 та LC3) та регулятора гліколізу та пентозофосфатного шунту TIGAR. Досліджено роль протеїну TIGAR у міграції ракових клітин.
- Дослідження ефектів фрагментів плазміногену К1-3 та К5 (ангіостатинів) на клітини пігментного епітелію сітківки лінії RPE.
- Дослідження властивостей поліклональних антитіл до лактоферину людини. Були проведені скринінгові дослідження вмісту різних біомаркерів у слізній рідині пацієнтів з травмами рогівки ока.
- Дослідження впливу ангіостатинів на вміст біомаркерів (ACE2 та GFAP) у рогівці щурів з експериментальним опіком ока.
- Вивчення впливу низькомолекулярного інгібітора апоптозу (IAP) GDC-0152 на проліферативну та міграційну активність клітин раку товстої кишки ліній HCT-116 і HT-29. Встановлено, що IAP GDC-0152 пригнічує клітинну проліферацію та міграцію, а також індукує апоптоз у клітинах раку прямої кишки у залежний від концентрації спосіб. IAP GDC-0152 може розглядатися як ефективний протипухлинний засіб, що індукує загибель клітин колоректального раку.
С.н.с., к.б.н. Яценко Тетяна: грант на стажування для постдоків від Японського товариства сприянню науці (JSPS). (1.04.2022 25.04.2024). Університет Джунтендо (м. Токіо, Японія).
Тематика співробітництва
- Роль крингла 2 молекули тканинного активатора плазміногену в розвитку множинної мієломи.
- Клінічне значення комплексу uPA – PAI-1 як сироваткового біомаркера COVID-19.
С.н.с., к.б.н. Паталах Ірина:
- Грант від Volkswagen Foundation (05.2022 1.05.2023). Фрідріх-Александер-університет (FAU) Ерланген-Нюрнберга, Німеччина
- Грант від Deutsche Forschungsgemeinschaft (DFG) (1.04.2024 01.2025) Німецький дослідницький центр Deutsche Forschungsgemeinschaft, DFG, Університет Ерланген-Нюрнберг, Німеччина
Тематика співробітництва
- Характеристика впливу інгібіторів імунних контрольних точок на гемостаз та імунологію тромбоцитів.
- Агрегація тромбоцитів з нейтрофілами: гетерогенність тромбоцитів як передумова для створення нових підходів таргетної терапії.
Науково-педагогічна діяльність відділу хімії та біохімії ферментів
Новаторство науково-дослідницької діяльності відділу, зокрема, полягає у започаткуванні окремого наукового напрямку дослідження молекулярних механізмів розвитку патологічних станів рогівки, асоційованих з гіпоксією, запаленням та неоваскуляризацією, та розробки підходів до їх корекції. Впроваджено методичні рекомендації для застосування як у наукових установах, так і у клініко-діагностичних центрах: Тихомиров А.О., Білоус В.Л., Корса В.В. Дослідження складу протеїнів рогівки та слізної рідини методом імуноблот-аналізу. – К.: в-во ФОП «Худяков А.О.», 2024, 29 c. На сьогодні методичні розробки впроваджено в учбовий та науково-дослідний процес у чотирьох закладах вищої освіти: https://biochemistry.org.ua/images/aspirant/2024/metod-rec.2.pdf
Розроблено і надруковано методичні рекомендації Корса В.В., Дроботько Т.Ф., Білоус В.Л., Юсова О.І., Тихомиров А.О. «Отримання та характеристика препаратів плазміногену з плазми донорської крові» – К.: в-во ФОП «Худяков А.О.», 2025, 25 c.
Участь у заходах з впровадження якості освіти за спеціальністю 091 «Біологія та біохімія» (завідувач відділу, д.б.н. Тихомиров А.О.) серед здобувачів, які навчаються за спеціальністю 091 «Біологія та біохімія» (ОПП «Біохімія та фізіологія», студенти І та ІІ рівня освіти), для забезпечення кваліфікованими кадрами вітчизняних біотехнологічних підприємств. Зав. відділу, д.б.н. Тихомировим А.О. взято активну участь у заходах з підвищення якості освіти для студентів-біохіміків Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. В рамках діяльності д.б.н. Тихомиров А.О. прочитав лекцію на тему: «Автоантитіла до плазміногену за цукрового діабету та їх можлива роль у патогенезі тромботичних ускладнень». Ним були запропоновані зміни, уточнення та оновлення до освітньої програми (ОП) «Біохімія та фізіологія» освітньо-кваліфікаційній характеристиці і Стандарту вищої освіти за спеціальністю 091 Біологія.
Д.б.н. Тихомиров А.О. є головою ради роботодавців Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (заступник голови – наук. сп., д-р філ. Білоус В.Л.).
У лабораторіях відділу проходять практику та виконують курсові та дипломні роботи студенти і магістранти ННЦ «Інститут біології та медицини» та Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Урядові відзнаки співробітників відділу
Вплив діяльності с.н.с., к.б.н. Яценко Т.А на вітчизняне та міжнародне наукове та соціальне середовище оцінено:
Подяка Київського міського голови:
https://www.biochemistry.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=5844:za-osoblyvi-dosiahnennia-u-rozbudovi-stolytsi-ukrainy&catid=242:2012-02-16-16-02-37&Itemid=279&lang=uk
Премія Верховної Ради:
https://old.nas.gov.ua/young/EN/message/Pages/messageViewCwsy.aspx?MessageID=11826
Відзнака НАН України для молодих учених «Талант, натхнення, праця» (Постанова Президії НАНУ від 01.05.2024 р. № 177):
https://www.nas.gov.ua/about-nas/awards-nas/vidznaki/vidznaka-talant-natxnennya-pracya