Шановні колеги! Науковий семінар «Актуальні проблеми сучасної біохімії» Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України продовжує свою роботу. 10 грудня (вівторок) о 10-30 в Актовій залі будемо слухати доповідь м.н.с. НДЛ біохімії (НДІ біології Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара) Бабій С.О. «Біохімічні маркери функціонального стану нирок у моделях пухлинного росту і тетрахлорметанової інтоксикації щурів». Традиційно до інформаційного листа додаємо авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару. З повагою – С.О.Костерін.
Біохімічні маркери функціонального стану нирок у моделях пухлинного росту і тетрахлорметанової інтоксикації щурів
Бабій С.О. м.н.с. НДЛ біохімії, НДІ біології Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара
Нирки належать до органів, які першими реагують на токсичний вплив ксенобіотиків, що пов’язано з їхньою детоксикаційною функцією. Протипухлинні ліки на основі перехідних металів мають виражену нефротоксичну дію, особливо такі препарати як цисплатин. Ці сполуки здатні змінювати редокс-стан клітин, що викликає цитоліз епітеліальних клітин канальців, фібро проліферацію та запалення нирок. Тому існує необхідність пошуку нових або корекції існуючих схем протипухлинної терапії, з меншими токсичними ефектами та посиленням лікувального ефекту. Також відомо, що карцинома Герена та тетрахлорметанова інтоксикація викликають глибокі порушення у функціонуванні нирок. Актуальним питанням сучасної біохімії є пошук сполук, введення яких призводило б до гальмування процесів порушення функціонального стану нирок при канцерогенезі та хімічній інтоксикації. Такі властивості мають кластерні сполуки Ренію, які завдяки наявності почверного зв’язку у структурі молекули, є сильними антиоксидантами. Таким чином, мета полягає у визначені можливого впливу даних сполук на нирки шляхом дослідження біохімічних маркерів функціонального стану нирок щурів у моделях пухлинного росту та тетрахлорметанової інтоксикації.
Проведено аналіз змін концентрації креатиніну в плазмі та сечі, кліренсу креатиніну, відносної реабсорбції води, рівня протеїнурії та ензимурі, а також маркерів оксидативного стресу і активності глутатіонзалежних антиоксидантиних ферментів (глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, глутатіон-S-трансферази) в нирковій тканині щурів
Вперше показано, коригуючий вплив комплексних сполук Ренію на фільтраційну та концентраційну здатність нирок та гальмування деструктивних процесів у нирках, викликаних розвитком пухлини та введенням тетрахлорметаном і цисплатину. Встановлено нормалізуючий вплив сполук Ренію на процеси окиснення білків і перекисного окиснення ліпідів, не залежно від способу введення і структури комплексу. Вперше продемонстровано, що ефективність гальмування процесу перексиного окиснення ліпідів у тканині нирок кластерними сполуками Ренію (від 70% до 95%) залежить від інтенсивності радикальних процесів, викликаних токсикантами; це дозволяє віднести кластерні сполуки Ренію до унікальних ефективних антиоксидантів, що здійснюють свою активність залежно від ступеню інтенсивності радикальних процесів в клітинах нирок.
Проведено аналіз системи тіолового захисту нирок за розвитком пухлини та у моделі тетрахлорметанової інтоксикації. Показано, що розвиток новоутворення, введення тетрахлорметану та цисплатину призводить до зниження концентрації відновленого глутатіону (до 2,7 разів, порівняно з контролем) та дисбаланс ферментативної системи глутатіонового захисту у нирковій тканині; введення сполук Ренію призводило до підвищення концентрації глутатіону (в середньому на 50% у порівнянні з групою щурів-пухлиноносіїв та на 33% у порівнянні з групою тварин, яким вводили тетрахлорметан) у гомогенаті нирок та нормальної роботи ферментативної системи глутатіонового захисту.
Вперше досліджено інтенсивність ензимурії при розвитку карциноми Герена та за введенням тетрахлорметану. Відмічено зростання ?-глутамілтранспептидази в нирковій тканині в усіх дослідних групах до 3,0 разів, а в сечі за розвитку пухлини та введення цисплатину і тетрахлорметану – до 6,5 разів, порівняно з контролем; активність лактатдегідрогенази при розвитку пухлини, введення цисплатину і тетрахлорметану збільшувалось в гомогенаті нирок в 1,5-2,0 рази, а в сечі 1,5-3,0 рази, порівняно з контролем; введення кластерних сполук Ренію знижувало активність ?-глутамілтранспептидази в сечі в середньому в 1,4 рази, порівняно з групою Т8 і в 5,0 разів, порівняно з групою тварин, яким вводили тетрахлорметан, з одночасним збереженням активності лактатдегідрогенази в нирковій тканині і сечі на рівні контрольного значення в обох експериментальних моделях, що свідчить про збереження цілісності клітин проксимального і дистального відділів канальця, що підтверджено гістологічними дослідженнями.
Отримані експериментальні дані свідчать про позитивний коригуючий вплив комплексних сполук Ренію як антиоксидантів з протипухлинними властивостями на антиоксидантний стан, біохімічні маркери функціонального стану нирок та їхню структурну організацію при розвитку пухлини та введені цитостатиків і вказують на доцільність його застосовування в комплексній терапії та корекції ушкодження нирок, що виникають за досліджуваної патології.