Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 4-го червня (вівторок) 2024 р. о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь с.н.с. відділу хімії та біохімії ферментів Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України, к.б.н. Яценко Тетяни Андріївни «Регуляція фібринолітичної системи при COVID-19».
Традиційно до цього інформаційного листа додаємо авторські тези доповіді.
При цьому повідомляємо, що прийняти участь у роботі семінару можна буде й у дистанційному форматі відповідно до наступної адреси:
https://meet.google.com/otu-paby-tkg
Запрошуємо Вас до участі у роботі нашого семінару.
З повагою - С.О.Костерін
Регуляція фібринолітичної системи при COVID-19
Доповідач: с.н.с. відділу хімії та біохімії ферментів Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України, к.б.н. Яценко Т.А.
e-mail:
Гемостаз тісно пов’язаний з імунною системою мережею взаєморегульованих процесів: запалення стимулює або гальмує експресію низки протеїнів систем зсідання крові і фібринолізу, тоді як ці протеїни залучені до активації і міграції імунних клітин, регуляції системи комплементу, дозрівання і активації цитокінів і т. ін. Вірусні інфекційні захворювання пов’язані з дизрегуляцією гемостазу, підвищеним ризиком тромбозу та ішемізації тканин.
Коронавірусна хвороба-2019 (COVID-19) характеризується інтенсивним запаленням тканин легень, ураженням судин, високою частотою тромбозів малих і великих судин та гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС). В даній роботі ми мали на меті з’ясувати зв’язок між запаленням і регуляцією фібринолізу у пацієнтів з різною тяжкістю захворювання COVID-19 та на моделі in vitro.
Хоча D-димер, що утворюється після лізису фібринового згустку, є потужним предиктором ускладнень COVID-19, у японській когорті було виявлено лише незначне його підвищення. Відповідно до уявлення про те, що утворення D-димеру вказує на триваючий тромбоз і фібриноліз, тромботичних подій у когорті пацієнтів не було. Пацієнти в ускладненій фазі показали більш високий рівень вільного антигену PAI-1 з лише незначним підвищенням рівня активності PAI-1. PAI-1 і комплекс tPA/PAI-1 не корелювали з тяжкістю захворювання.
В той же час, нижчі значення комплексів uPA та uPA/PAI-1 у сироватці крові та підвищення рівня вільного PAI-1 були пов’язані з несприятливими наслідками COVID-19, включаючи розвиток ГРДС. Низькі рівні комплексу uPA/PAI також були тісно пов’язані з лімфопенією, прозапальними факторами (IL1β, IL6, С-реактивний білок) і несприятливими наслідками захворювання у важкохворих японських пацієнтів з COVID-19. Низькі рівні uPA та PAI-1 були достатніми окремо або в комбінації, щоб ідентифікувати всіх пацієнтів, у яких розвинулася важка форма COVID-19, незважаючи на низькі рівні D-димеру. Підсумовуючи, ми ідентифікуємо uPA/PAI1 як новий біомаркер для прогнозування тяжкості захворювання у пацієнтів з COVID-19, який може проливає світло на взаємодію між гемостазом і вродженим імунітетом/цитокіновою відповіддю.
Оскільки відомо, що генетичні поліморфізми РАІ-1 суттєво впливають на його активність в кровотоці, ми дослідили зв’язок між 5G/4G поліморфізмом промоторної області PAI-1, прозапальними цитокінами та ендотелійною дисфункцією. Ми ідентифікували генотип 5G5G як фактор ризику індукованої запаленням ендотелійної дисфункції та гіперактивації фібринолізу. Дослідження також демонструє переваги генотипу 4G4G, незважаючи на те, що в інших дослідженнях він зазвичай асоціюється з тромботичними ризиками. Протекторна роль РАІ-1 в запаленні була підтверджена на клітинній моделі з використанням 4G/5G ендотелійних клітин людини, стимульованих прозапальним цитокіном IL1β. Крім того, наші результати свідчать про те, що генотипування пацієнтів на поліморфізм PAI-1 4G/5G може бути корисним для персоналізованого підходу до лікування надмірної запальної реакції при вірусних захворюваннях, як от COVID-19.