Телефонний довідник

Ukrainian English French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish

Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 3-го листопада 2015 р. (вівторок) о 10-30 у Актовій залі Інституту відбудеться чергове засідання семінару. Будемо слухати доповідь к.б.н., наук. співробітника відділу нейрохімії ІБХ НАНУ Позднякової Наталії Георгіївни «Активний транспорт ГАМК та його рецептор-опосередкована модуляція в нервових терміналях головного мозку щурів після перинатальної гіпоксії». Як завжди, додаємо до цього листа файл із авторськими тезами доповіді. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

З повагою – С.О.Костерін.

Позднякова Наталія Георгіївна

к.б.н., наук. співробітник відділу нейрохімії

тези доповіді на тему:

«Активний транспорт ГАМК та його рецептор-опосередкована модуляція в нервових терміналях головного мозку щурів після перинатальної гіпоксії»

Перинатальна гіпоксія призводить до хронічних нейрологічних розладів, таких як затримка розумового розвитку, порушення когнітивних властивостей, відхилення у поведінці і навіть до епілепсії. Розвитокнейропатологійвнаслідокперинатальноїгіпоксіїєрезультатомпорушеннябалансуміжпроцесамизбудженняігальмування, ключовурольупідтримціякоговідіграєГАМКергічнасистема. Дія ефективних антиепілептичних медичних препаратів найчастіше обумовлена посиленням ГАМКергічної нейротрансміссії. Перспективним підходом в успішному лікуванні ряду нейрологічних захворювань є розробка і застосування фармакологічних препаратів, що впливають на функціонування транспортерів та рецепторів ГАМК.

Мета: Дослідити транспортер-залежне накопичення і вивільнення ГАМК, рецептор-опосередковану модуляцію нейросекреції ГАМК в нервових терміналях головного мозку щурів та проаналізувати ефективність дії антиепілептичних сполук на  ключові характеристики ГАМКергічної нейротрансмісії після перинатальної гіпоксії.

Завдання:

  • Дослідити накопичення [3H]ГАМК нервовими терміналями головного мозку, позаклітинний рівень [3H]ГАМК, вивільнення [3H]ГАМК шляхом екзоцитозу з нервових терміналей кори, гіпокампу і таламусу головного мозку щурів у нормі та після перинатальної гіпоксії.
  • Проаналізувати ефективність дії агоністів, антагоністів та алостеричних модуляторів ГАМК-Б рецепторів на процеси вивільнення [3H]ГАМК з нервових терміналей кори, гіпокампу і таламусу головного мозку щурів у нормі та після перинатальної гіпоксії.
  • Оцінити вплив антиепілептичного препарату леветирацетаму на вивільнення [3Н]ГАМК шляхом екзоцитозу з нервових терміналей кори, гіпокампу і таламусу головного мозку щурів у нормі та після перинатальної гіпоксії.

Методи:

Cтан перинатальної гіпоксії моделювали, тримаючи 10-12-добових щурів в атмосфері, що складалася з 4% кисню і 96% азоту (Jensen et al.,1991). Методи препаративної біохімії, радіоізотопного аналізу, спектрофлуориметрії.

Результати досліджень та висновки:

  • Виявлено зниження початкової швидкості накопичення [3H]ГАМК, підвищення позаклітинного рівня [3H]ГАМК і вивільнення [3H]ГАМК шляхом екзоцитозу синаптосомами гіпокампу у тварин, що були піддані умовам глобальної гіпоксії за 8-9 тижнів до проведення дослідження. У корі та таламусі зміни не спостерігалися. Таким чином, глобальна гіпоксія у ранньому постнатальному віці має суттєвий вплив на нейросекрецію ГАМК у гіпокампі, стійким та довготривалим наслідком якого є підвищення рівня позаклітинної ГАМК.
  • У синаптосомах гіпокампу і таламусу ефективність дії β-аланіну, субстратного інгібітора транспортерів ГАМК типу GAT3, підвищувалась унаслідок впливу перинатальної гіпоксії, тоді як ефективність дії NO-711, високоселективного інгібітора транспортерів ГАМК GAT1 типу, зменшувалася. Зміна чутливості до інгібіторів транспортерів ГАМК свідчить про зміну співвідношення різних типів транспортерів ГАМК — GAT1 і GAT3, експресованих на плазматичній мембрані нервових закінчень, після перинатальної гіпоксії.
  • У тварин, що зазнали перинатальної гіпоксії, модуляторний вплив активації ГАМК-Б рецепторів на вивільнення ГАМК шляхом екзоцитозу в таламусі та гіпокампі залишався високим протягом всього постнатального розвитку, в той час, як у нормі зменшувався з віком. У корі статистично достовірних змін як у нормі, так і після перинатальної гіпоксії не виявлено. Значне зростання модуляторного впливу активації ГАМК-Б рецепторів після перинатальної гіпоксії може бути результатом підвищення рівня експресії цих рецепторів в пресинаптичній мембрані .
  • Виявлено нові ефекти позитивного алостеричного модулятора ГАМК-Б рецепторів, rac-BHFF. Rac-BHFF викликав дозозалежну деполяризацію плазматичної мембрани синаптосом та зниження ацидифікації синаптичних везикул, що призводило до зниження початкової швидкості накопичення [3H]ГАМК та підвищення позаклітинного рівня [3H]ГАМК.
  • Антиепілептичний препарат леветирацетам викликав підвищення вивільнення [3Н]ГАМК шляхом екзоцитозу з нервових терміналей кори, гіпокампу і таламусу, однак ефективність його дії була значно вищою у тварин, які зазнали вплив перинатальної гіпоксії.

Сукупність одержаних даних щодо зростання рівню позаклітинної ГАМК та модуляторного впливу активації ГАМК-Б рецепторів в гіпокампі та таламусі після перинатальної гіпоксії свідчить про посилення ГАМКергічної нейротрансмісії та активацію таким чином компенсаторних механізмів, які дозволяють забезпечити додатковий інгібіторний ефект та збалансувати підвищену нейрональну активність.