Повідомлення
про захист дисертації,

на здобуття наукового ступеня
доктора біологічних наук

 Захист дисертації відбудеться “ 19 ” жовтня 2020 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.240.01 в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України за адресою: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9.

Прізвище, імʼя, по батькові здобувача– Прилуцька Світлана Володимирівна

ВИБОРЧА ПРОГРАМА

кандидата на посаду Президента НАН України

академіка НАН України КОМІСАРЕНКА СЕРГІЯ ВАСИЛЬОВИЧА

  Східна мудрість каже: «Кожен чоловік повинен мати мету». Моя мета – відновити престиж і визнання НАН України, який вона здобула під керівництвом академіка Б.Є.Патона у 1960-1980 роках, і створити умови для початку прогресу в установах нашої Академії, маючи на увазі, в першу чергу, виклики, що пов’язані із бурхливим прогресом в світі «наук про життя» («life sciences») та інформаційних технологій при широкому використанні вже найближчим часом 5G та 6G технологій, а також «Штучного інтелекту» («Artificial Intelligence»). Ми є свідками, без перебільшення, фантастичного прогресу в науках про життя в світі, які зараз відкривають непередбачувані раніше перспективи не тільки в медицині та в біотехнологіях, але і в економіці, сільському господарстві, кібернетиці тощо. Мені, як вченому-біохіміку і молекулярному імунологу, зрозуміло, ближче науки про життя, але я добре розумію наскільки важливими для нашої Академії і країни інші науки – математика, фізика, матеріалознавство, науки про землю, хімія, де вчені НАНУ мають значні здобутки часто світового рівня. Не можна забувати і про суспільні і гуманітарні науки – науки, які вивчають і дбають про нашу мову, культуру, історію, які аналізують стан нашої економіки і суспільства, коли, на жаль, ми маємо зависоку, економічно необгрунтовану й суспільно неприйнятну нерівність та масштабну бідність в країні. Країні, яка має величезний, генетично визначений інтелектуальний потенціал населення, чудові землі, багаті природні багатства і помірний клімат.

Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні питання сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 13-го жовтня (вівторок) в Актовій залі о 10-30 будемо слухати доповідь м.н.с відділу структури та функції білка Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, аспіранта кафедри біохімії ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка Стогнія Євгенія Миколайовича.

Доповідь буде зроблено за матеріалами кандидатської дисертації, яку планується подати до захисту до Спецради Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна.

Як завжди, до цього листа додаються авторські тези доповіді.

Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

Увага! Участь у роботі семінару можлива виключно за умов користування захисними масками та взаємодистанційного перебування слухачів  в залі. Дякуємо за розуміння!

З повагою – С.О.Костерін.

 {aridoc engine="google" width="600" height="300"}/images/ksv/ksv12020_c.pdf{/aridoc}

Личность в науке | Гранит Науки

«Гранит Науки» (The Unbelievable Science)

Кандидат на пост президента НАН Украины Сергей Комисаренко.

- Дарья Тарусова|Опубликовано 03.04.2020

Интервью с Сергеем Комисаренко.

КОМІСАРЕНКО Сергій Васильович — академік НАН України і НАМН України, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, голова робочої групи НАН України з проблем (наслідків) поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні.

ПОЛЮВАННЯ ВЧЕНИХ НА КОРОНАВІРУС SARS-COV-2, ЩО ВИКЛИКАЄ COVID-19: НАУКОВІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ПАНДЕМІЇ.

У статті наведено широкий і ґрунтовний аналіз поточної ситуації щодо пандемії COVID-19. Розглянуто питання походження та будови вірусу SARS-CoV-2, шляхів інфікування, особливостей перебігу захворювання, діагностики COVID-19, застосування фармацевтичних препаратів для лікування хвороби, формування імунітету проти SARS-CoV-2, створення вакцин та ефективності протиепідемічних карантинних заходів. Обговорено використання математичних моделей епідемічного процесу та перспектив виходу з карантину.

"Вірус — це просто погані новини, загорнуті у протеїнову оболонку."
Пітер Медавар, лауреат Нобелівської премії 1960 р.

"Витрати на здоров’я людей — це найкращі інвестиції."
Давно відома аксіома

16 листопада 2002 р. в сільській місцевості Фошань (Foshan) провінції Гуандун (Guangdong) на півдні Китаю вперше зареєстрували невідому форму атипової пневмонії, яка вже через 5 місяців поширилася на 37 країн, охопила всі континенти та ледь не стала першою пандемією XXI ст. 15 березня 2003 р. у зверненні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) це захворювання офіційно було названо тяжким гострим респіраторним синдромом — SARS (Severe Acute Respiratory Syn- drome). Спочатку SARS називали атиповою пневмонією (синоніми — китайська пневмонія, гонконгська пневмонія) через подібність за клінічною симптоматикою до вже відомих атипових пневмоній. Термін «атипова пневмонія» було введено ще в 1938 р. американським вірусологом і лікарем Хобартом Рейманом (Hobart Reimann) для випадків запалень легень, викли- каних нехарактерними збудниками: мікоплазмами, хламідіями та легіонелами [1].

ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 8

 {aridoc engine="google" width="600" height="300"}/images/ksv/ksv2020.pdf{/aridoc}

20 червня 2020

Інтерв'ю із Сергієм Комісаренком, керівником робочої групи при НАН України з проблем (наслідків) поширення коронавірусу.

— Людина зустрічається із сім’єю коронавірусів не вперше, — сказав академік Комісаренко на нещодавній прес-конференції, присвяченій цій «животрепетній» темі та прогнозам розвитку її в Україні. — Одні з них викликають ГРЗ, інших ми взагалі не помічаємо, але три коронавіруси запам’ятаються добре: SARS, який з’явився в Китаї у 2002—2004 роках; пізніше — так званий MERS, який вирував у Центральній Азії у 2012-му, і третій — їхній рідний брат — названий SARS-CoV-2, що викликає захворювання COVID-19. Він менш летальний, ніж два попередні, але в нього є одна вкрай небезпечна властивість, яку ми повинні враховувати. На відміну від попередніх вірусів, летальність яких становила 12—15%, і навіть майже 30% для MERS, і які інфікували здорових тільки тоді, коли в інфікованих людей уже з’являлися клінічні ознаки, цей коронавірус починає заражати людей ще тоді, коли в носіїв вірусу ще немає жодних клінічних ознак захворювання, а таких людей може бути до 30—40%. Ба більше, пік виділення вірусу часто спостерігається саме за день-два до появи ознак захворювання. Ось чому так необхідні соціальне дистанціювання й індивідуальні засоби захисту.

Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні питання сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 29-го вересня (вівторок) в Актовій залі о 10-30 будемо слухати доповідь м.н.с. лабораторії генетики мікроорганізмів ННЦ «ІЕКВМ» Зленко Оксани Борисівни «Лабораторна діагностика туляремії (імуноферментний аналіз та полімеразна ланцюгова реакція), епізоотологічний моніторинг і генотипування збудника».

Доповідь буде зроблено за матеріалами кандидатської дисертації, яку планується подати до захисту до Спецради Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна.

Як завжди, до цього листа додаються авторські тези доповіді.

Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.

Увага! Участь у роботі семінару можлива виключно за умов користування захисними масками та взаємодистанційного перебування слухачів  в залі. Дякуємо за розуміння!

З повагою – С.О.Костерін.

Повідомлення
про захист дисертації,

на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук

Захист дисертації відбудеться “ 21 ” вересня 2020 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.240.01 в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України за адресою: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9.

КОНКУРС

Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна   Національної академії наук України

Вул. Леонтовича, 9, Київ, 01054, Україна     

Тел.: [38-044] 2345974; факс: [38-044] 2796365

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.    

З 11 вересня 2020 року

Оголошує  конкурс на заміщення  посади

                      завідувача   відділу структури і функції білка  

Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні питання сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 22-го вересня (вівторок) в Актовій залі о 10-30 будемо слухати доповідь к.мед.н. доцента кафедри біологічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Кобилінської Лесі Іванівни «Вплив нанорозмірних систем доставки ліків на біохімічні механізми дії на прикладі нових синтетичних похідних 4-тіазолідинону з протипухлинною активністю». Доповідь буде зроблено за матеріалами докторської дисертації, яку планується подати до захисту до Спецради Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна.
Як завжди, до цього листа додаються авторські тези доповіді.
Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.
Увага! Участь у роботі семінару можлива виключно за умов користування захисними масками та взаємодистанційного перебування слухачів в залі. Дякуємо за розуміння!
З повагою – С.О.Костерін.

В І Т А Є М О!

ДОРОГИЙ СЕРГІЮ ОЛЕКСІЙОВИЧУ!

З нагоди Вашого славного ювілею прийміть наші найщиріші побажання міцного здоров’я, особистого щастя, невичерпної енергії і наснаги у всіх Ваших добрих справах!

Нехай у Вашій оселі завжди панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість і виваженість!

Нехай доля і надалі буде прихильною до Вас, даруючи радість життя, незрадливу вдачу, вірних  і надійних друзів!

З повагою і любов’ю,

Колектив Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

25.08.2020

Апробація кандидатської дисертації Криніної Ольги Ігорівни.

20 серпня 2020 року о 12:00 у Актовій залі Інституту на спільному розширеному семінарі відділів молекулярної імунології, структури і функції білка, біохімії вітамінів та коензимів, молекулярної біології та сигнальних механізмів клітин.

 Тема дисертаційної роботи «Біологічна роль гепарин-зв’язувальної ділянки в структурі гепарин-зв’язувального EGF-подібного фактору росту».

 Білки – представники сімейства епідермальних факторів росту відіграють ключову роль у процесах росту, розвитку, диференціації та міграції клітин. Гепарин-зв’язувальний, подібний епідермальному фактору росту, ростовий фактор (HB-EGF) є типовим представником родини епідермальних факторів росту. HB-EGF є одним з важливих медіаторів регенерації сполучної тканини, розвитку серцевих клапанів та інших нормальних фізіологічних процесів. З біологічною дією секреторної форми HB-EGF асоціюють проблеми пов'язані з стимулюванням онкогенної трансформації. Цей мітоген бере участь у канцерогенезі активізуючи проліферацію ракових клітин, їх міграцію та виживання. Підвищена експресія HB-EGF часто спостерігається в таких онкогенних захворюваннях, як рак яєчників, молочної залози та ін. Визначною особливістю HB-EGF як ростового фактору є його здатність зв’язувати дифтерійний токсин та інтерналізувати його до цитоплазми. Характерною особливістю HB-EGF є його здатність взаємодіяти з гепарином та гепаран сульфат протеогліканами (ГСПГ).