МІЖДИСЦИПЛІНАРНІСТЬ або МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЩО РОЗУМІЄТЬСЯ ПІД ЦІЄЮ ДЕФІНІЦІЄЮ?
На це запитання дає відповідь академік НАН України, проф. СЕРГІЙ КОСТЕРІН у бесіді зі штучним інтелектом.
Інтерв’ю з академіком Сергієм Костеріним
«Природа не знає меж між науками»
Ш.І.: Сергію Олексійовичу, сьогодні багато говорять про міждисциплінарні дослідження. Що, на Вашу думку, насправді означає цей термін?
Академік Сергій Костерін: Якщо говорити просто, міждисциплінарне дослідження — це дослідження, у якому для розв’язання певної наукової проблеми використовуються підходи, методи та знання різних наук.
Але я хотів би підкреслити одну важливу обставину. Міждисциплінарність — це не просто механічне об’єднання представників різних спеціальностей. Справжня міждисциплінарність виникає тоді, коли відбувається взаємодія між науками, коли методи однієї дисципліни допомагають поставити або розв’язати проблему іншої.
Ш.І.: Чому саме природничі науки особливо потребують такого підходу?
Костерін: Тому що природа сама по собі не поділена на фізику, хімію, біологію чи математику. Цей поділ створили ми, люди, щоб систематизувати знання.
А реальний природний процес може одночасно мати фізичну, хімічну та біологічну складові.
Візьмімо живу клітину. У ній відбуваються хімічні реакції, переміщуються іони, виникають електричні потенціали, здійснюється перенесення енергії та інформації. Щоб зрозуміти все це комплексно, недостатньо лише біології.
Потрібні хімія, фізика, математика, а сьогодні ще й комп’ютерні методи.
Ш.І.: Але хіба це не означає, що сучасний учений повинен знати всі науки?
Костерін: Ні, звичайно. Це неможливо.
На мою думку, вчений повинен мати глибоку спеціалізацію у своїй галузі. Але водночас він має бути відкритим до інших наук і розуміти, що вони можуть дати для розв’язання його проблеми.
Наприклад, біолог не повинен ставати фізиком. Але він має знати, що певне біологічне явище можна досліджувати фізичними методами.
І навпаки: фізик, який працює з біологічною системою, повинен розуміти, яку саме біологічну проблему він намагається вирішити.
Ш.І.: Саме з цією ідеєю пов’язана діяльність Вашого міждисциплінарного семінару?
Костерін: Так. Коли я відвідував наукові установи різного профілю — хімічні, фізичні, математичні, — а також університети, я побачив значний інтерес колег до застосування їхніх методів для розв’язання біологічних проблем. Саме це стало однією з причин створення нашого семінару. (NASA Ucrania(!))
У 2023 році в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України відбулося його перше засідання. Відтоді цей семінар став майданчиком для спілкування представників різних галузей природознавства. (NASA Ucrania(!))
Ш.І.: А які саме науки зустрічаються на цьому майданчику?
Костерін: Передусім біологія, біохімія, фізіологія, фізика, хімія, математика. Але коло тем значно ширше.
Ми обговорювали, наприклад, математичне моделювання, біоміметичне моделювання, наноматеріали, еволюцію життя, нейрофізіологію, штучний інтелект і моделювання структури білків. (NASA Ucrania(!))
У 2026 році тематика семінару включала навіть квантові обчислення та квантові алгоритми. (Academia Nacional de Ciencias de Ucrania(!))
Ш.І.: Звучить так, ніби межі між науками поступово стираються.
Костерін: Я б сказав дещо інакше. Межі між дисциплінами залишаються, і вони необхідні. Неможливо бути професіоналом, не маючи спеціалізації.
Але водночас дедалі важливішими стають зв’язки між цими дисциплінами.
Можна провести аналогію з мовами. Кожна наука має свою мову, свої поняття, свої методи. Міждисциплінальна робота починається тоді, коли фахівці навчаються розуміти мову один одного.
Ш.І.: Тобто головна проблема — навіть не в тому, щоб об’єднати методи, а в тому, щоб науковці могли порозумітися?
Костерін: Це справді дуже важливо.
Фізик може дивитися на біологічну проблему зовсім інакше, ніж біолог. І саме ця відмінність іноді стає джерелом нової ідеї.
Тому наукова дискусія між представниками різних дисциплін надзвичайно корисна. Один ставить питання, яке для іншого здається очевидним. А іноді саме таке «просте» питання змушує переглянути усталений підхід.
Ш.І.: Чи можна сказати, що найцікавіші відкриття сьогодні виникають саме на стику наук?
Костерін: Не всі, звичайно. Фундаментальні відкриття можуть відбуватися і в межах окремої дисципліни.
Але на стику наук справді виникає багато нових напрямів.
Подивіться на сучасну біофізику, біоінформатику, математичну біологію, системну біологію. Вони виникли саме завдяки взаємодії різних наукових підходів.
Тому я вважаю, що міждисциплінарність — це один із найважливіших механізмів розвитку сучасного природознавства.
Ш.І.: А де проходить межа між міждисциплінарністю та просто співпрацею різних фахівців?
Костерін: Якщо біолог проводить своє дослідження, а фізик паралельно проводить своє, і вони лише обмінялися результатами, це ще не обов’язково міждисциплінарна робота.
Інша ситуація — коли фізичний метод змінює постановку біологічної задачі, біологічна проблема породжує нову фізичну модель, а їхнє поєднання дає нове знання.
Ось це вже справжня міждисциплінарність.
Ш.І.: Чи потрібна міждисциплінарність молодим ученим уже на етапі навчання?
Костерін: Безумовно. Але тут я був би обережним.
Молодий науковець спочатку повинен отримати міцну фундаментальну підготовку. Неможливо ефективно поєднувати науки, якщо ти не знаєш жодної з них достатньо глибоко.
А далі потрібно розширювати кругозір: слухати лекції з інших дисциплін, спілкуватися з фахівцями інших напрямів, цікавитися новими методами.
Науковець повинен мати не лише глибину, а й широту погляду.
Ш.І.: І все-таки, якщо спробувати дати максимально коротке визначення: що таке міждисциплінарне дослідження?
Костерін: Я сказав би так: це дослідження, у якому різні науки не просто співіснують, а взаємодіють для отримання нового знання.
І в цьому є певний парадокс. Ми створили окремі науки, щоб краще пізнавати природу. Але для того, щоб зрозуміти складні природні явища, нам знову доводиться ці науки поєднувати.
Ш.І.: Отже, можна сказати, що міждисциплінарність — це повернення до цілісного бачення природи?
Костерін: Саме так.
Ми розділяємо природу на окремі дисципліни для зручності її вивчення. Але природа залишається єдиною.
І завдання сучасної науки полягає не лише в тому, щоб дедалі глибше проникати в окремі явища, а й у тому, щоб зрозуміти зв’язки між ними.
Можливо, саме на таких зв’язках і знаходяться відповіді на багато запитань, які сьогодні здаються нам надто складними.
Посилання: https://www.facebook.com/share/p/19CuSS5t2W/