ПРОГРАМА РОЗВИТКУ
Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України
члена-кореспондента НАН України, професора, д.б.н. Дениса КОЛИБИ
«ЛЮДИ – НАУКА - МАЙБУТНЄ»
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України є однією з найавторитетніших і найвпливовіших наукових установ України, засновником вітчизняної біохімічної школи та визнаним центром фундаментальних і прикладних досліджень. Його наукові традиції, кадровий потенціал і міжнародний авторитет були створені багатьма поколіннями видатних учених.
Разом із тим світова наука стрімко змінюється. Змінюються підходи до організації досліджень, механізми фінансування, вимоги до наукової інфраструктури та критерії оцінки результатів наукової діяльності.
Ми не можемо зупинити час або намагатися жити лише досягненнями минулого. Наше завдання – зберегти найкращі традиції Інституту та забезпечити сталий розвиток у XXI столітті з подоланням викликів сьогодення. В умовах війни та післявоєнного відновлення Інститут має зберегти кадровий, науковий та інфраструктурний потенціал і водночас стати одним із центрів формування біомедичних рішень для потреб держави. Для цього необхідні стратегічні пріоритети, сучасна матеріально-технічна база, ефективне управління та консолідація колективу навколо спільних цілей.
Основна стратегічна мета - перетворення Інституту біохімії на сучасний конкурентоспроможний науковий центр європейського рівня, здатний успішно поєднувати фундаментальні дослідження, прикладні розробки, інноваційну діяльність та підготовку молодих науковців.
Основні завдання:
- розвиток пріоритетних наукових досліджень;
- підтримка наукових шкіл;
- спрощення бюрократичних процедур;
- оптимізація логістичних процедур;
- розробка алгоритму трансферу технологій;
- енергетична, економічна та інформаційна безпека;
- залучення та підтримка талановитих молодих учених;
- розвиток аспірантури та докторантури;
- створення умов для професійного зростання.
Сталий розвиток передових фундаментальних і прикладних досліджень - це пріоритетне завдання
Підтримка та розвиток традиційних наукових напрямів і шкіл Інституту, зокрема біохімії протеїнів і нуклеїнових кислот; ензимології; молекулярної біології; біохімії клітини; біохімії патологічних станів; біохімії харчування, м’язів, ліпідів, вітамінів, спортивної біохімії; нейробіології, біохімії імунної системи; біотехнології, інформаційних технологій та обліку науково-технічної інформації.
Водночас необхідно стимулювати розвиток досліджень у галузі нових міждисциплінарних напрямів, таких як: системна біологія; клітинна сигналізація; біоінформатика; персоналізована та трансляційна медицина; регенеративна біологія; нейроімунології; наук про продовження життя.
Інженерні рішення – подальший розвиток наукової інфраструктури, зокрема посилення центрів колективного користування обладнанням:
- модернізація інженерної інфраструктури;
- впровадження сучасних принципів біоетики та біобезпеки;
- розвиток сервісних можливостей для експериментальних досліджень;
- цифровий захист первинних наукових даних;
- захист унікальних наукових колекцій;
- модернізація веб-сайту;
- підтримка та популяризація музею О.В. Палладіна;
- створення персональних сторінок науковців (за бажанням);
- поглиблення використання сучасних цифрових інструментів та ШІ в науковій діяльності.
Соціальна відповідальність та корпоративна культура
Інститут має бути не лише місцем роботи, але й професійною спільнотою однодумців. Інститут має бути місцем, куди хочеться приходити, де людям добре працювати, де народжуються нові ідеї, і де результати науки стають реально потрібні країні та гідно винагороджуються. Саме так я бачу майбутнє Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.
Для мене Інститут - це не лише будівлі, лабораторії, обладнання чи наукові звіти. Насамперед це ЛЮДИ. Люди різного віку, статі, різних наукових шкіл, поглядів, релігійних переконань і життєвого досвіду, яких об'єднує спільна справа – любов до науки та служіння суспільству.
Переконаний, що головним завданням керівництва є не «керувати людьми», а створювати умови, за яких люди можуть максимально розкрити свої здібності та реалізувати свій потенціал. Саме тому не хочу будувати Інститут за принципом жорсткої вертикалі влади. Натомість бачу його як відкриту наукову спільноту, де поважають думки кожного співробітника, де існують рівні можливості для професійного розвитку, а голос молодого аспіранта має таке ж право бути почутим, як і думка досвідченого академіка.
Я не обіцяю неможливого. Не обіцяю миттєвого вирішення всіх проблем чи швидкого зростання добробуту. Але я можу пообіцяти інше – відкритість, чесність і створення нових можливостей! Бачу наше завдання в тому, щоб кожен співробітник Інституту мав можливість реалізувати свої ідеї, знайти однодумців, отримати необхідну підтримку та достойну винагороду, бачити перспективу власного розвитку.
Переконаний, що Інститут біохімії має бути не лише академічною установою, а й важливим інструментом держави та суспільства. Наші знання повинні допомагати країні відповідати на сучасні виклики, зокрема забезпечити післявоєнне відновлення. Це стосується не лише можливих пандемій чи інших надзвичайних ситуацій. Біохімія та біомедицина сьогодні безпосередньо пов'язані із забезпеченням здоров'я населення, продовольчої та екологічної безпеки, розвитком фармацевтичної галузі, ветеринарії, біотехнологій та створенням умов для довгого й активного життя людини. Результати нашої праці мають знаходити шлях до лікарні, аптеки, виробництва та суспільства в цілому.
Саме тому вважаю, що наука не повинна замикатися сама в собі. Ми повинні підтримувати фундаментальні дослідження, адже саме вони створюють основу майбутніх відкриттів. Але водночас ми маємо активно розвивати механізми впровадження наукових результатів, трансферу технологій, співпраці з бізнесом, державними структурами та міжнародними партнерами. Вже є розроблений чіткий алгоритм впровадження практичних результатів у практику. Докладатиму зусиль, щоб шлях від наукової ідеї до готового продукту ставав коротшим, зрозумілішим і легшим.
У фундаментальній науці ми сповідуємо простий принцип: «нехай квітне якомога більше квітів у нашому саду». Великі відкриття часто народжуються там, де ніхто їх не очікував. Тому Інститут повинен залишатися простором інтелектуальної свободи, де можуть співіснувати різні наукові напрями, різні гіпотези та різні підходи. Нові і навіть революційні ідеї повинні зустрічати не критику і скепсис, а доброзичливу професійну дискусію та підтримку досвідчених колег.
Не менш важливою є атмосфера всередині колективу. Вважаю неприйнятними будь-які прояви дискримінації за віком, статтю, походженням, релігійними переконаннями або посадою, наукового «булінгу», адміністративного «мобінгу», «харасменту» або будь якої іншої форми приниження людської гідності та адміністративного тиску. Інститут повинен бути місцем взаємної поваги, довіри та співпраці. Саме в такому середовищі народжуються найкращі ідеї та найсильніші наукові команди.
Особливу увагу надалі приділятиму молодим ученим. Майбутнє Інституту визначатиметься не лише нинішніми досягненнями, а й тим, чи зможемо ми виховати нове покоління дослідників. Ми повинні створювати умови, за яких талановита молодь захоче залишатися в науці, розвиватися в Україні та пов'язувати своє майбутнє з нашим Інститутом. Забезпечувати всі належні умови для функціонування Ради молодих вчених як незалежного органу самоврядування молодих науковців, підтримувати молодіжні ініціативи.
Бачу Інститут як сучасний науковий кампус. Це означає не лише нове обладнання та нові цифрові технології. Це означає комфортне середовище для роботи і спілкування. Це безпечні лабораторії, сучасна інфраструктура, енергетична стійкість, охайна територія, місця для відпочинку, простори для неформального обговорення наукових ідей, арт-простір для розвитку творчих ініціатив і організація спортивного майданчику (міні-спортзалу). Адже наука народжується не лише за лабораторним столом та у класичних наукових семінарах – вона народжується також під час живого спілкування між людьми, в тому числі за неформальних обставин.
Важливим напрямом розвитку вважаю інтеграцію до європейського наукового простору. Ми повинні не наздоганяти світову спільноту, а бути її дієвою частиною. Для цього необхідно розширювати міжнародне співробітництво, брати участь у грантових програмах, створювати міжнародні консорціуми та підтримувати зв'язки з українськими науковцями, які працюють за кордоном. Бачу величезний потенціал у формуванні глобальної мережі нашої «наукової діаспори» (наших співробітників, що виїхали за кордон), яка може стати потужним партнером Інституту для формування стійкого міжнародного партнерства. Це фактично наші «наукові амбасадори», які можуть забезпечити нас надзвичайно важливими науковими контактами та сприяти налагодженню дієвої співпраці з іноземними науковими установами. Також вважаю за потрібне створення «грантового офісу» в Інституті, який має допомогти науковим співробітникам у інтеграції до міжнародних наукових консорціумів та поданні міжнародних грантових заявок.
Не менш важливою є економічна складова діяльності Інституту. Для стабільного розвитку необхідно диверсифікувати джерела фінансування, залучати гранти, розвивати контрактні дослідження, впроваджувати сучасні механізми фандрайзингу та шукати нові можливості для отримання власних надходжень. При цьому кожна гривня повинна працювати на розвиток науки, інфраструктури та людей. Енергетична ефективність і незалежність мають бути нашим головним пріоритетом. Для цього необхідно закупити автономні генератори, мати системи забезпечення «екологічної електроенергії». Крім того, за викликів сучасності Інституту конче необхідний власний генератор рідкого азоту, який має зберегти стабільний захист нашого Національного надбання – кріобанку-колекції клітин.
Переконаний, що розвиток Інституту має бути системним. Економічне зростання, розвиток інфраструктури та наукові досягнення повинні відбуватися синхронно й підтримувати одне одного. Лише такий підхід дозволить забезпечити стабільне майбутнє Інституту.
Ми живемо в непростий час. Війна, економічні виклики та глобальна конкуренція створюють додаткові труднощі. Але саме в такі періоди особливо важливо не втрачати віру у власні сили та спільне майбутнє.
Я щиро вірю, що Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна має все необхідне для того, щоб не лише зберегти свої позиції, а й стати одним із провідних біомедичних і біотехнологічних центрів Європи.
Для цього потрібні не лише ресурси. Потрібні довіра, взаємна підтримка, повага один до одного та спільне розуміння того, заради чого ми працюємо.
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України має унікальну історію, потужний кадровий потенціал і високий міжнародний авторитет. Наше завдання полягає не лише у збереженні цих надбань, але й у створенні умов для подальшого розвитку Інституту як провідного біохімічного та біотехнологічного центру України. Майбутнє Інституту має будуватися на поєднанні наукових традицій, сучасних технологій, відкритості до світу та відповідальності перед суспільством.
25 ПРІОРИТЕТНИХ ЗАВДАНЬ
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК:
- Розроблення та затвердження Стратегії розвитку Інституту до 2031 року.
- Запровадження системи щорічного моніторингу виконання стратегічних завдань.
- Оптимізація адміністративних та господарських процесів.
- Спрощення логістичної системи матеріально-технічного постачання.
- Впровадження сучасної системи управління проектами.
- Зменшення тягаря бюрократичного навантаження на кожного вченого.
ЛЮДИ:
- Створення ефективного механізму комунікації між адміністрацією та колективом.
- Створення середовища рівних можливостей для всіх співробітників та сприяння діяльності профспілкової організації як незалежного органу самоврядування у питаннях захисту прав, інтересів і добробуту колективу.
- Впровадження системи запобігання будь-яких форм дискримінації.
- Створення комфортних умов для ініціатив молодих учених, діяльності РМВ, творчого арт-простору, спортзалу з тенісним столом та душовою.
- Створення дієвої системи захисту умов праці.
НАУКА:
- Підтримка унікальних власних наукових напрямів біохімічної науки та біотехнології.
- Подальший розвиток міжнародних та міждисциплінарних наукових напрямів.
- Запровадження внутрішніх конкурсів перспективних проектів.
- Розвиток відкритої науки та сучасних дослідницьких практик, стандартів наукової доброчесності та біоетичних стандартів.
- Підтримка та подальший розвиток наукових шкіл Інституту.
ІННОВАЦІЇ:
- Створення дієвої системи трансферу технологій.
- Розширення спектра наукових і аналітичних послуг. Відродження функціонування Випробувального біологічного центру Інституту (ВБЦ).
- Формування партнерства з бізнесом шляхом cтворення спільних платформ за відповідними напрямами.
- Пошук шляхів створення власного дослідного виробництва наукоємної продукції.
ІНФРАСТРУКТУРА:
- Формування системи енергетичної стійкості Інституту шляхом створення незалежної резервної інфраструктури електро-, тепло- та холодо- забезпечення для роботи в умовах кризових і надзвичайних ситуацій.
- Реалізація програми енергетичної стійкості та незалежності.
- Подальший розвиток безбар’єрного простору відповідно до сучасних стандартів доступності.
- Розвиток цифрового середовища Інституту, закупівля потужного серверу, грід-системи, запровадження системи електронних журналів, резервного зберігання та захисту первинних наукових даних.
- Модернізація систем безпеки та цивільного захисту.
ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДО 2031 РОКУ
НАУКА:
- зростання кількості міжнародних проектів, публікацій, цитованості робіт;
- збільшення кількості міжнародних партнерських договорів;
- розширення академічної мобільності;
- забезпечення включенню журналу The Ukrainian Biochemical Journal до міжнародної системи PubMed, доведення його рейтингу принаймні до Q3; сприяння включенню журналу Biotechnologia Acta до наукометричних баз даних Scopus i Web of Science;
- збільшення частки міждисциплінарних досліджень, зокрема із залученням міжнародних грантів.
ІННОВАЦІЇ:
- зростання кількості дієвих патентів; в тому числі міжнародних
- збільшення кількості ліцензійних угод;
- збільшення власних надходжень (позабюджетного фонду).
ІНФРАСТРУКТУРА:
- модернізація лабораторних приміщень;
- розвиток цифрової інфраструктури;
- підвищення енергоефективності.
ЛЮДИ:
- підвищення задоволеності умовами праці та оплати праці;
- розвиток внутрішніх комунікацій;
- підвищення безпекової складової умов роботи.
ПЕРШОЧЕРГОВА ДОРОЖНЯ КАРТА
Провести аудит:
- наявного обладнання, що потребує введення в експлуатацію, відновлення та реставрації;
- аварійних приміщень та інших інфраструктурних ризиків;
- складання плану проведення першочергових ремонтних робіт;
- потенційного та наявного патентного портфеля.
Створити:
- робочу групу з формування Стратегії розвитку;
- довгостроковий план модернізації обладнання;
- грантовий офіс (або його прототип);
- залучити групу фахівців у IT-сфері.
Розпочати:
- оновлення веб-сайту;
- модернізацію інформаційних ресурсів, створення депозитарію для зберігання результатів досліджень;
- підготовку нових внутрішніх положень щодо зберігання та захисту даних.
Підготувати:
- Стратегію розвитку до 2031 року;
- програму модернізації інфраструктури;
- програму енергетичної стійкості.
Почати впроваджувати:
- Подальший розвиток механізмів взаємодії та зворотного зв’язку між адміністрацією і колективом Інституту.
- систему електронного обліку, надійного зберігання та захисту первинних наукових даних;
- підготовку міжнародних консорціумів;
- створення мережі наукової діаспори;
- розвиток партнерства з бізнесом і державними структурами.
ІНСТИТУТ ЯК СПІЛЬНОТА МАЮТЬ МАТИ:
- відновлений буфет;
- лавочки у дворі;
- велосипедну стоянку;
- мистецькі події;
- спортзал;
- «вільний» простір для спілкування;
- кабінет первинної медичної допомоги;
- кабінет надання психологічної підтримки;
- наукові зустрічі «без краваток».
ДОДАТКОВІ ПРОПОЗИЦІЇ:
- Посилення роботи профкому Інституту, відновлення традицій туристичних поїздок та подорожей.
- Всіляке сприяння реалізації програми забезпечення науковців, особливо сімейних, відомчим житлом.
- Реорганізація та оптимізація роботи віварію. Облаштування акваріумної кімнати, початок роботи з акваріумними рибами (зокрема, даніо-реріо) та іншими гідробіонтами як модельними організмами для різних експериментальних досліджень.
- Безперервне поповнення бібліотечного фонду Інституту найкращими зразками сучасної та класичної літератури, як наукової, так і художньої.
- Програма психологічної підтримки та профілактики вигорання: особливо актуально в умовах війни та післявоєнного відновлення.
- Створення дитячого простору/садку для співробітників із сім’ями як підвищення соціальної привабливості роботи в Інституті.
- «Green Campus»: облаштування енергоефективних лабораторій, сортування відходів, дотримання екологічних стандартів.
- Створення Фонду підтримки патентування, спрямованого на централізовану допомогу в міжнародному патентуванні.