ПЕРЕДВИБОРНА ПРОГРАМА
КАНДИДАТА НА ПОСАДУ ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ
ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ
АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ ПРОФЕСОРА
КОСТЕРІНА СЕРГІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА
Цей матеріал складається з двох частин:
І. ІНФОРМАЦІЯ ПРО КАНДИДАТА НА ПОСАДУ.
ІІ. ПЕРЕДВИБОРНА ПРОГРАМА.
І. ІНФОРМАЦІЯ ПРО КАНДИДАТА НА ПОСАДУ
КОСТЕРІН Сергій Олексійович - заступник директора з наукової роботи та завідувач відділу біохімії м’язів Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України. Закінчив кафедру біофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захистив кандидатську дисертацію у 1976 р. (спеціальність – «біохімія»), докторську дисертацію – у 1988 р. (спеціальність – «біохімія»), одержав наукові звання старшого наукового співробітника у 1999 р. (спеціальність – «біохімія») та професора – у 2001 р. (спеціальність – «біохімія»). У 2003 р. був обраний членом-кореспондентом НАН України (спеціальність – «біохімія»), а у 2015 р. - академіком НАН України (спеціальність - «молекулярна фізіологія, біохімія»). Член Бюро Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України та Науково-видавничої ради НАН України. Член Конкурсної комісії з призначення Стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона. Входить до складу Журі Конкурсу на здобуття Премії L’ORÉAL-UNESCO «ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ».
НАУКОВА РОБОТА
Фахівець у галузі біохімії та біофізики м’язів, біохімічної мембранології та біохімічної кінетики. У фокусі його наукової уваги - дослідження біохімічних механізмів енергозалежного мембранного транспорту іонів кальцію (Ca2+) в міоцитах, вивчення впливу біологічно активних сполук, зокрема каліксаренів, на Mg2+-залежні АТР-гідролази та іонні помпи клітинних мембран (вперше в світі було показано, що вибрані калікс[4]арени можуть слугувати селективними та афінними інгібіторами цих помп - Tetrahedron Letters. 2005, V.46, N43, pp. 7459–7462). Вивчив властивості катіон-транспортувальних електроензимів мембран гладеньких м’язів. Із використанням методу ізотопного обміну (45Са2+-40Са2+ обмін) дослідив компартменталізацію іонів Са в гладенькому м’язі. Розробив методи кінетичного аналізу ензиматичних реакцій та катіон-транспортувальних процесів, ліганд-рецепторної взаємодії, а також внутрішньоклітинних кальцієвих транзієнтів. Вивчив потенціалозалежність Mg2+,АТР-залежної кальцієвої помпи плазматичної мембрани клітин міометрія та її чутливість до інгібувальної дії утеротонічного пептидного гормону окситоцину. Запропонував методологію дослідження механокінетики та енергетики м’язового скорочення. Має роботи у галузі біофізичної хімії. Так, з метою вивчення потенціалозалежності кальцієвої помпи плазматичної мембрани теоретично обгрунтував та розробив підхід, що був експериментально підтверджений, щодо можливості створення електричного потенціалу Гіббса-Доннана в системі «мембранні везикули – ізотонічне середовище розведення». Запропонував метод RATIO для ідентифікації механізму дії оборотного ефектора в системі «Ензим – Субстрат – Інгібітор/Активатор». Розробив метод визначення спорідненості ліганду до центрів зв’язування у випадку білків та біомембран з неоднорідною адсорбційною поверхнею. Надав кількісну інтерпретацію явища субстратного протектування в ензиматичному каталізі, що має значення для інженерної ензимології.
ФОТО: СИСТЕМАТИЧНІ ВИСТУПИ С.О.КОСТЕРІНА
З ПЕРСОНАЛЬНИМИ НАУКОВИМИ ДОПОВІДЯМИ
Двічі стажувався у МакМастерському університеті (м. Гамільтон, пров. Онтаріо, Канада).
ПУБЛІКАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ
Автор та співавтор 15 монографій, підручників та посібників для університетів (одна з монографій – «Control of Uterine Contractility», що була написана у співпраці з колегами з США, Канади, Франції та Японії, вийшла у США), а також 388 статей у закордонних та вітчизняних наукових журналах. За останні 5 років опублікував 2 монографії, 1 підручник та 1 посібник для студентів університетів, а також 43 статті, зокрема в таких журналах, як:
- BIOCHIM. BIOPHYS. ACTA – BIOMEMBRANES;
- BIOCHIM. BIOPHYS. ACTA - GEN. SUBJ.;
- MOLECULAR INFORMATICS J.;
- BIOENERG. BIOMEMBR.;
- GEN PHYSIOL. BIOPHYS.;
- J. MUSCLE RES. CELL MOTIL.;
- SERIES ON BIOMECHANICS;
- TOXICOL. ІN VITRO;
- CURRENT RESEACH IN PHYSIOLOGY;
- J. OF PHARM. AND PHARMACOL. RESEARCH.;
- BIOTECHNOLOGIA;
- UKR. BIOCHEM. J.;
- UKR. BIOORG. ACTA та інш.
У 1991 р. одноосібна монографія С.О.Костеріна «Транспорт кальцію в гладенькому м’язі» (Київ. «Наукова думка». 216 стор.) була відзначена Премією ім. академіка О.В.Палладіна НАН України. У 2020 р. міждисциплінарна монографія «Каліксарени як модулятори АТР-гідролазних систем гладеньком’язових клітин» (С.О.Костерін, В.І.Кальченко, Т.О.Векліч, Л.Г.Бабіч, С.Г.Шликов. Київ. «Наукова думка». 2019. 258 стор.) була визнана переможцем у конкурсі на краще книжкове видання НАН України у галузі хіміко-біологічних наук. У 2025 р. за підручник для студентів університетів «Комп’ютерне моделювання в біології» (Київ, «Наукова думка». 2024. 196 cтор.) С.О.Костерін (разом з Ю.І.Прилуцьким) був відзначений Премією імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У травні 2026 р. у Видавництві Київського університету вийшов у світ учбовий посібник Ю.І.Прилуцького та С.О.Костеріна для студентів закладів вищої освіти «Основи вищої математики для біологів». Наразі С.О.Костеріним разом з акад. В.І.Кальченком та співр. готується до друку колективна міждисциплінарна монографія, що присвячена біохімічним механізмам дії наноматеріалів на гомеостаз іонів Са в міоцитах та скоротливу активність м’язів.
Є автором низки науково-історичних публікацій, присвячених визначним українським вченим: - акад. В.О. Беліцеру (Костерін С.О. «НЕЗАБУТНІ ЗУСТРІЧІ»// Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна 1925 – 2005/Київ, 2005. С. 404 – 408); - акад. М.Ф. Шубі (Костерін С. О."СЕРГІЙ - ЦЕ ШУБА, ТО ЯК ТАМ ВАШІ ПОМПИ?" : до 80-річчя від Дня народження академіка НАН України Михайла Федоровича Шуби//Український біохімічний журнал. Київ, 2008. № 5. С. 128-131); - член-кор. Д.Л. Фердману (Костерін С.О., М.Д.Курський. «ДАВИД ЛАЗАРЕВИЧ ФЕРДМАН – ЛЮДИНА, ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ. ЙОГО НАУКОВА ШКОЛА»// Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна 1925 – 2005/Київ, 2005. С. 354-363); - проф. В.Л. Зимі («ПАМ'ЯТІ ВЧИТЕЛЯ – ПРОФЕСОРА ВАЛЕНТИНА ЛЕОНІДОВИЧА ЗИМИ»// zyma.pdf ).
ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ КАДРІВ
Під його науковим керівництвом захищені 22 дисертації у галузі біохімії та біофізики, з них – 7 докторських (Л.Дубицький, С.Шликов, Л.Бабіч, Ю.Данилович, О.Цимбалюк, Т.Векліч, Г.Данилович) та 15 кандидатських (О.Шинлова, Н.Ровенець, Л.Борисова, Т.Векліч, І.Черниш-мол., Г.Данилович, О.Вадзюк, О.Пономаренко, О.Шелюк, О.Шкрабак, А.Бевза, Н.Наумова, О.Коломієць, Ю.Мазур, В.Яворовська) дисертацій. Окрім того, у співпраці з С.Костеріним у свій час підготували та потім успішно захистили 4 кандидатські дисертації інші його колеги (В.Фомін, Н.Браткова, О.Капля, Н.Кочешкова).
ВИКЛАДАЦЬКА РОБОТА
З 1977 р. по теперішній час безперервно займається викладацькою діяльністю (з 1999 р. як професор) в ННЦ «Інститут біології та медицини» та в «Інституті високих технологій» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у Національному університеті «Києво-Могилянська Академія», в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України (курс лекцій для аспірантів). Міждисциплінарна монографія «Біохімічна кінетика», підручники «Комп’ютерне моделювання в біології» та «Статистичні методи в біології», навчальні посібники «Біохімічна кінетика» та «Основи вищої математики для біологів» використовуються в учбовій практиці студентами та аспірантами університетів та академічних закладів України. Багато співробітників Сергія Олексійовича - його колишні студенти, яким він читав лекції, серед них – кандидати наук (О. Шинлова, Н. Ровенець, О. Вадзюк, О. Пономаренко, О. Шелюк, О. Шкрабак, А. Бевза, Н. Наумова, Ю. Мазур) та доктори наук (С. Шликов, Т. Векліч, Г. Данилович, О. Цимбалюк).
ФОТО: СИСТЕМАТИЧНІ ВИСТУПИ С.О.КОСТЕРІНА
З УЧБОВИМИ ЛЕКЦІЯМИ В СТУДЕНТСЬКИХ АУДИТОРІЯХ
Голова спеціалізованої Вченої ради (спеціальність — «біохімія») та заступник Голови Вченої ради Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Член спеціалізованої Вченої ради в ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальності — «біохімія», «біофізика» та «фізіологія»). Систематично виступає як опонент на захистах докторських та кандидатських дисертацій, рецензент наукових монографій, підручників, грантів, проєктів та статей, що подаються науковцями до різноманітних наукових вітчизняних та міжнародних фондів, а також журналів у галузі біохімії, біофізики та біотехнології. 28 років керує загальноінститутським науковим семінаром «Актуальні проблеми сучасної біохімії». З 2023 р. – керівник загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук "Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології". Тривалий час був заступником головного редактора «The Ukrainian Biochemical Journal», наразі член редколегії цього часопису. Голова Бібліотечної ради Інституту.
ЗУСТРІЧІ ІЗ ШКІЛЬНОЮ, СТУДЕНТСЬКОЮ
ТА НАУКОВОЮ МОЛОДДЮ. ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ
У своїх систематичних зустрічах із шкільною, студентською та науковою молоддю багато уваги приділяє питанням освіти та популяризації науки.
ФОТО: МОЛОДЬ – НАША НАДІЯ !
БАГАТОЧИСЕЛЬНІ ЗУСТРІЧІ С.О.КОСТЕРІНА
ЗІ ШКОЛЯРАМИ, СТУДЕНТАМИ ТА АСПІРАНТАМИ.
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ. 
ВІДЗНАКИ
Лауреат Державної Премії України в галузі науки і техніки (2010 р.). Заслужений діяч науки і техніки України (2015 р.). Нагороджений Почесною Грамотою та Відзнакою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським Народом – …за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного та інноваційного потенціалу, підготовку висококваліфікованих наукових кадрів, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм…» . Лауреат академічних Премій імені академіка О.В.Палладіна НАН України (1991 р.) та імені академіка П.Г.Костюка НАН України (2022 р.), а також Премії імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2025 р.). Має спільну відзнаку від Національної академії наук та Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України з нагоди свого ювілею та 100-річчя Інституту. Відзначений Подякою Президії Національної академії наук України «…за багаторічну плідну працю, високопрофесійні здобутки та вагомий внесок у розвиток наукових досліджень і створення нових технологій у галузі біохімії, біофізики, клітинної біології та з нагоди 100-річчя Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України». Має письмову Подяку від Міністерства освіти і науки України «…за вагомий внесок у розвиток науки України, організацію та впровадження фундаментальних і прикладних наукових досліджень, підготовку висококваліфікованих наукових працівників…». Нагороджений Почесною Відзнакою Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка за досягнення у науково-педагогічній роботі. Має Подяку від Президента Національного університету «Києво-Могилянська Академія» «…за бездоганну багаторічну працю, відданість справі Академії, значний внесок у діяльність і розвиток факультету і з нагоди 25-річного ювілею факультету природничих наук НаУКМА». Відзначений Подякою «Київської Малої академії наук учнівської молоді» «…за активну участь у популяризації науки та вагомий внесок у підтримку та розвиток юнацької науки, сприяння формуванню нового покоління юних дослідників – вихованців Київської Малої академії наук учнівської молоді» з висловлюванням «…щирої вдячності за небайдужість, наставництво та відданість справі розвитку майбутнього наукового потенціалу України».
ФОТО: НА УРОЧИСТИХ ПОДІЯХ 
ЗАХОПЛЕННЯ
Література – класична художня, історична, зокрема про історію науки, мемуари видатних особистостей (вчених, політиків, письменників, поетів, композиторів, художників), пригодницька література. Поезія (один з улюблених творів – вірш «Чари ночі» Олександра Олеся). Класична музика (один з улюблених творів – 17 соната Бетховена, част. 3 (Allegretto)). Футбол.
ПОСИЛАННЯ НА ВДЕОЗАПИСИ ВИСТУПІВ С.О.КОСТЕРІНА
https://www.youtube.com/watch?v=L5dlfC5jx_E ; https://www.youtube.com/watch?v=nWtJdNEE0So ; https://drive.google.com/file/d/1Mbuwy3BHlnNKQyYT0EdSoy1_JxzhhUFM/view?ts=61607b37 ;
https://www.nas.gov.ua/news/perehresni-stezhki-nauki ;
https://www.biochemistry.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6245:kalik&catid=981&lang=uk&Itemid=1310 ;
https://www.youtube.com/watch?v=60n1CYb9szc ;
Презентация PowerPoint ;
zyma.pdf ;
https://www.biochemistry.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6241:ludi-nauki&catid=720:novini-institutu&Itemid=630&lang=uk
*******************************************************
ІІ. ПЕРЕДВИБОРНА ПРОГРАМА
Шановні співробітники Інституту !
Вчена рада Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України на своєму засіданні 14 травня 2026 року (протокол № 8), відповідно до оголошеного конкурсу на заміщення посади директора Інституту, за результатами відкритого голосування одноголосно висунула мою кандидатуру на посаду директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України. Я вдячний Вченій раді за довіру, яка забов’язує мене до високої відповідальності за подальшу долю нашого Інституту, який відзначив у минулому році своє 100-річчя.
Викладаючи свою передвиборчу Програму, перш за все, хочу подякувати директору нашого Інституту академіку НАН України професору КОМІСАРЕНКУ Сергію Васильовичу за його сумлінну багаторічну роботу на цій посаді. На посаді заступника директора з наукової роботи Інституту я співпрацював з Сергієм Васильовичем більше, ніж 25 років – з 1998 р., а знайомі ми з ним з 1973 р. Для мене це був дуже корисний час спілкування з цікавою та талановитою людиною.
Але спочатку хочу торкнуться власного морального та гуманітарного кредо. Зараз богато кажуть та пишуть за еліту… рейтинги… Для мене справжньою елітою є мої колеги та друзі, які працюють в нашому Інституті та в Національній академії наук України (а я маю честь працювати в ній вже 53 роки), для яких пошук істини, активна ТВОРЧА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА РОБОТА, НАУКА, ОСВІТА, КУЛЬТУРА, КУЛЬТ КНИГИ ТА ЗНАНЬ – це найважливіші складові іхнього внутрішнього духовного життя!
Тому все інше, що буде викладено мною нижче, грунтується саме на цих засадах.
Д Е Я К І З А Г А Л Ь Н І П О Л О Ж Е Н Н Я
Якщо буду обраний директором нашого Інституту, то зобов’язуюсь активно впроваджувати в своїй діяльності наступні принципи:
1.Прозорість рішень дирекції.
2.Відкритість та доброзичливість у спілкуванні із співробітниками Інституту незалежно від їхніх посад та звань.
3.Чіткість, надійність, оперативність та своєчасність у виконанні нагальних потреб Інституту та його колективу.
4.Буду практично та систематично втілювати у життя суспільства заходи (на рівні співпраці з керівництвом НАН України, Парламентом та Кабінетом міністрів, а також з пресою, телебаченням, радіо та іншими засобами масової інформації), що спрямовані на подальший розвиток науки та технологій в Україні, підвищення суспільного та морального статусу, авторитету та престижності професії науковця.
Я є прибічником такого бачення: широкі верстви Суспільства повинні усвідомлювати, що успіхи науки та освіти в Україні, у тому числі біологічної – це запорука доброго технічного, економічного, оборонного, соціального та інтелектуального потенціалу нашої Держави та нації. Цілком очевидно, що ця теза набуває особливого значення саме у наш час – час війни.
Маю зазначити, що, з моєї точки зору, парадигма реформування та подальшого розвитку науки в нашій державі повинна ґрунтуватися на беззаперечному положенні, що НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ – ПРОВІДНА НАУКОВА ТА ЕКСПЕРТНА (З ПИТАНЬ НАУКИ ТА ТЕХНОЛОГІЙ) УСТАНОВА ДЕРЖАВИ. Буду на усіх рівнях активно, послідовно та систематично впроваджувати в життя це своє бачення.
5.У своїй діяльності буду керуватися Конституцією України, законами України, актами Верховної Ради України та Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, Статутом та Постановами та НАН України. Звичайно вся моя діяльність буде відбуватися відповідно до «Стратегічного плану розвитку Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України на п’ять років (2024-2028 рр.)».
ЗАЙМАЮ ЧІТКУ ПОЗИЦІЮ: ГОЛОВНИМ БАГАТСТВОМ ІНСТИТУТУ Є ЙОГО НАУКОВІ ТА НАУКОВО-ДОПОМІЖНІ КАДРИ, ЇХНІ ЗНАННЯ, ДОСВІД ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ, ПРИТАМАННА ЇМ ЕТИКА У ЗДІЙСНЕННІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ В ОТРИМАННІ НОВИХ ЗНАНЬ І ЇХ ВИКОРИСТАННІ НА БЛАГО НАУКИ І НАШОГО НАРОДУ.
ОТЖЕ, ГОЛОВНЕ СВОЄ ЗАВДАННЯ НА НАЙБЛИЖЧІ 5 РОКІВ ВБАЧАЮ, ВІДПОВІДНО ДО ПРИТАМАННОЇ НАШОМУ ІНСТИТУТОВІ МОРАЛЬНОЇ АТМОСФЕРИ, У СТВОРЕННІ МАКСИМАЛЬНО СПРИЯТЛИВИХ УМОВ ДЛЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВСІХ СПІВРОБІТНИКІВ ІНСТИТУТУ, У ТОМУ ЧИСЛІ Й МОЛОДІ, У ПРОВЕДЕННІ ЇХНЬОЇ НАУКОВОЇ (НАУКОВО-ДОПОМІЖНОЇ) ТА УЧБОВОЇ РОБОТИ, ВИХОДЯЧИ З РЕАЛІЙ СУЧАСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНСТИТУТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ТА МАТЕРІАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ. ІНШИМИ СЛОВАМИ – МАЙБУТНІЙ ДИРЕКТОР ІНСТИТУТУ ПОВИНЕН ЗБЕРЕГТИ ТА ПРИМНОЖИТИ ТЕ, ЩО МИ МАЄМО! З цією метою дирекція буде продовжувати всебічну підтримку найбільш актуальних і важливих для нашої країни напрямів наукової діяльності у галузі біохімії та біотехнології, намагаючись залучати нові джерела фінансового забезпечення наукової роботи в Інституті за рахунок міжнародних та вітчизняних наукових грантів, фінансових надходжень від нашої винахідницької діяльності, а також від спонсорів.
Н А У К А
ЗАБОВ’ЯЗУЮСЬ ПРИДІЛЯТИ СИСТЕМАТИЧНУ ПЕРШОРЯДНУ УВАГУ РОЗВИТКУ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ТА ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЯКІ ТРАДИЦІЙНО ПРОВАДЯТЬСЯ В НАШОМУ ІНСТИТУТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ ТА НА ПЕРСПЕКТИВУ.
Я добре усвідомлюю, що з науковою діяльністю Інституту біохімії назавжди пов'язані постаті видатних біохіміків - академіків НАН України О.В. Палладіна, В.О. Беліцера, М.Ф. Гулого, Р.В. Чаговця, член-кореспондента Д.Л. Фердмана, а також визначних вчених - професорів О.С. Циперовича, В.П. Вендта, М.Д. Курського, С.О. Кудінова та інших. І ми повинні підтримувати високі наукові традиції, започатковані ними.
Отже, на початку другого сторіччя історії Інституту дирекція буде налаштована на подальше проведення актуальних у фундаментальному та практичному аспекті наукових досліджень у галузі біохімії, біотехнології та біомедицини, а також екології. В цілому мова йде за подальший розвиток традиційних наукових шкіл нашого Інституту у галузі молекулярної імунології, нейрохімії, біохімії м'язів, біохімії вітамінів, структури і функції білка, біохімії ліпідів, біохімії ензимів тощо, за підготовку висококваліфікованих кадрів молодих вчених, за втілення у життя практичних розробок для потреб медицини, сільського господарства, екології та охорони довкілля, промисловості, обороноздатності тощо. Зокрема, у практичному аспекті мається на увазі створення препаратів біологічно активних речовин, нових лікарських препаратів, діагностикумів, біосенсорів, засобів для медичної практики, сільського господарства та ветеринарії, протидії шкідливому впливу забруднювачів навколишнього середовища тощо.
ШАНОВНІ КОЛЕГИ! ВИ ЗНАЄТЕ, Я НЕ БАЧУ НЕОБХІДНОСТІ ПРИНЦИПОВО ЗМІНЮВАТИ НА НАЙБЛИЖЧІ 5 РОКІВ ОСНОВНІ СТРАТЕГІЧНІ НАУКОВІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ НАШОГО ІНСТИТУТУ, ЯКІ БУЛИ ЙОМУ ПРИТАМАННІ В ОСТАННІЙ ЧАС. Отже, як і раніше, фокус уваги наукового колективу нашого Інституту буде зосереджений на:
I.дослідженні структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій різноманітних біомолекул, складних протеїнових та надмолекулярних систем;
II.вивченні молекулярної організації метаболічних процесів та механізмів їх спрямованої регуляції біологічно активними речовинами;
III.розробці біотехнологій, зокрема нанобіотехнологій, для потреб медицини, промисловості, сільського господарства, екології, біобезпеки. І тут я маю ремарку. Хочу підкреслити, що дуже хотілося б розпочати в Інституті геномні дослідження (я знаю за цю мрію Сергія Васильовича). Безперечно, геномні дослідження не тільки значно підвищать рівень багатьох наукових робіт Інституту і нададуть можливість готувати наукові кадри «нового» покоління, але й дозволять з часом отримувати, я сподіваюся, прибуток, необхідний для виконання статутних зобов’язань Інституту. Також важливо продовжити переговори з офісами ОБСЄ та ЄС щодо надання Інституту суттєвого фінансування для проведення досліджень з біобезпеки на основі нашого минулого позитивного досвіду.
Втім – розвиток науки є динамічним, тому думаю, що цілком можливим є подальше вдосконалення вищенаведених канонічних наукових напрямів. Передбачаю, що в майбутньому вони можуть бути модифіковані чи до них можуть бути додані і деякі нові напрями відповідно до тенденцій розвитку сучасної науки у XXI сторіччі (наприклад, як я вже відзначив, геномні дослідження, а також наукові пошуки на підставі використання штучного інтелекту, грід-технологій, моделювання in silico та математичного моделювання - для вирішення сучасних проблем біохімії та біотехнології);
IV.проведенні науково-історичних пошуків, спрямованих на аналіз досягнень видатних вчених минулого та сучасності у галузі біохімічної науки.
ЯКІ Ж Є НАРАЗІ СИЛЬНІ СТОРОНИ У ДІЯЛЬНОСТІ НАШОГО ІНСТИТУТУ?
– наявність збережених традиційних наукових шкіл і кадрів кваліфікованих фахівців, що забезпечують одержання наукових результатів високого рівня. У свій час я мав щасливий особистий досвід наукової співпраці з видатним вченим - біохіміком засновником однієї з наукових шкіл Інституту – академіком Володимиром Олександровичем Беліцером (маю спільну статтю разом з Володимиром Олександровичем та д.б.н. Т.В.Варецькою, що була присвячена дослідженню механізму гальмування полімеризації фібрину фібриногеном та його активними фрагментами); враження від спілкування та співпраці з Володимиром Олександровичем, його відданості науці, залишилися в мене на все життя!;
– проведення міждисциплінарних досліджень у галузі біохімії та суміжних наук (молекулярна біологія, молекулярна фізіологія, біофізика, біофізична хімія, нанобіотехнологія тощо), що цілком відповідає тенденціям розвитку природничих наук у XXI сторіччі;
– здійснення фундаментальних і прикладних досліджень «на стику» біохімії та медицини, значні можливості низки наукових підрозділів щодо створення та впровадження в практику унікальних лікарських засобів, препаратів і діагностикумів;
– наявність зовнішньої «горизонтальної» наукової кооперації. Маються на увазі наочні плідні наукові зв’зки Інституту з іншими Інститутами нашого та інших Відділень (перш за все – з Відділеннями хімії та фізики) та вищими навчальними закладами. І такі контакти наш Інститут має вже сьогодні – з Інститутами органічної хімії біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря, Інститутом фізики НАН України, Інститутом високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка тощо. У майбутньому цю практику слід вдосконалювати та здійснювати більш енергійно;
– наявність внутрішньої «горизонтальної» наукової кооперації. На прикладі відділу біохімії м’язів хочу відзначити, що внаслідок спільної співпраці цього відділу з відділами біохімії ліпідів (к.б.н. Г.В. Косякова), сигнальних механізмів клітин (проф. Л.Б. Дробот) та нейрохімії (проф. Т.О. Борисова) були опубліковані наукові статті в таких авторитетних наукових журналах, як «Bioch. Biophys. Acta», «Toxicology in Vitro» та інш. Безперечно, інші завідуючи відділами також можуть навести подібні непоодинокі приклади – адже їм є що сказати з цього приводу. Така кооперація, яку слід вітати – один із шляхів до розширення спектру методичних та методологічних підходів в експерименті, широкого міждисциплінарного бачення наукової проблеми;
– співробітники Інституту, у тому числі молодь, співпрацюють з колегами з Польщі, Франції, США, Ізраїлю, Австрії , Японії та інших країн;
– існування доброї науково-педагогічної бази для підготовки біохіміків і біотехнологів. Адже в нашому Інституті працюють професіонали - біохіміки високого рівня!;
– стабільне видання наших двох наукових часописів - “THE UKRAINIAN BIOCHEMICAL JOURNAL” ТА “BIOTECHNOLOGIA ACTA”, які є провідними у країні та знані за кордоном. Як відомо, наукова біохімічна спільнота у цьому році відзначає 100-річчя “THE UKRAINIAN BIOCHEMICAL JOURNAL”;
– наявність у складі нашого колективу ініціативних, зібраних, відповідальних співробітників, для яких є властивим високий рівень внутрішньої організації;
– традиційно притаманний нашому Інститутові високий рівень духовності та культури, який у свій час був започаткований нашими попередниками.
ВТІМ, МАЄМО Й НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, НАД ВИРІШЕННЯМ ЯКИХ НАМ ТРЕБА АКТИВНО ПРАЦЮВАТИ У ПОДАЛЬШОМУ. ОСЬ ДЕЯКІ З НИХ:
– застаріла матеріальна база Інституту та відсутність наразі можливості забезпечення його сучасним науковим обладнанням (хоча, заради справедливості, варто відзначити, що Президія НАН України намагається фінансово підтримувати наші «Центри колективного користування», за що ми їй вдячні). Нажаль, на цей час значна кількість нашого надзвичайно важливого загальноінститутського обладнання суттєво амортизована;
– хронічне недофінансування Інституту. Це болюче питання і воно потребує спеціального аналізу;
– старіння наукових кадрів, незадовільне поповнення Інституту молодими фахівцями;
– необхідність проведення ремонтних будівельних робіт (зокрема - ремонт окремих лабораторних приміщень: ремонт в Актовій залі, оновлення та монтування сучасного аудіовідеообладнання в ній, у тому числі придбання ітеративної сенсорної дошки; – оновлення фасаду Інституту з укріпленням балкону музею О.В.Палладіна тощо).
ЯКІ Ж НАШІ НАСТУПНІ КРОКИ ?
ПЕРШ ЗА ВСЕ МОВА ЙДЕ ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДАЛЬШОГО НАЛЕЖНОГО ТЕОРЕТИЧНОГО ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО РІВНЯ ПРОВЕДЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ НАЙБІЛЬШ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОЇ БІОХІМІЇ, БІОТЕХНОЛОГІЇ, ЗОКРЕМА, НАНОБІОТЕХНОЛОГІЇ, ТА БІОМЕДИЦИНИ. ТРЕБА ЗБЕРЕГТИ ТЕ, ЩО Є, І НЕ ЛИШЕ ЗБЕРЕГТИ – АЛЕ Й ПІДСИЛИТИ НАУКОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНСТИТУТУ!
Як добре всім відомо, ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА – це галузь наукових досліджень, що зосереджена на виявлення основних законів ПРИРОДИ («як воно працює?»), у тому числі й ЖИВОЇ ПРИРОДИ. Іноді сперечаються, хто є автором такої фрази: "Немає нічого більш практичного, ніж хороша теорія" - Людвіг Больцман чи Макс Планк. Але це й не так важливо, хто це сказав, бо безперечно, що саме фундаментальна наука відіграє ключову роль у виробленні теоретичних принципів, які стають основою для подальших прикладних досліджень та практичного втілення в життя їхніх результатів. Добра фундаментальна наука – запорука перспективного ефективного практичного втілення її результатів! Отже, у НАУКИ є два крили – «ФУНДАМЕНТАЛЬНЕ» та ПРИКЛАДНЕ»…
І тут хочу відзначити необхідність подальшого розвитку в нашому Інституті міждисциплінарних досліджень (біофізична хімія, молекулярна фізіологія, системна біологія, біохімія in silico, математичне моделювання в біохімії, штучний інтелект). Хоча, треба відзначити, що в Інституті вже в тому чи іншому ступені достатньо активно проводяться дослідження у цих галузях.
Цьому вже сприяє започаткований мною у квітні 2023 р. та підтриманий Президією НАН України щомісячний загальноакадемічний міждисциплінарний семінар у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології», що проводиться на базі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, і який відвідують фахівці різних спеціальностей та, що дуже важливо, наукова молодь – аспіранти та студенти, молоді науковці. За станом на травень м-ць 2026 р. відбулися 33 засідання цього семінару.
Дійсно, цей семінар, відповідно до тенденцій розвитку науки у XXI сторіччі, активно популяризує ідеї міждисциплінарного наукового пошуку у галузі сучасної біологічної науки та біомедицини. Він сприяє зацікавленості та підготовці науковців-біологів та медиків у залученні методів фізики, хімії, математики та інформатики до вирішення актуальних питань сучасної біології, біотехнології та біомедицини. Ви знаєте, я помітив, що в процесі спілкування на семінарі між науковцями виникають творчі контакти, які є корисними для подальших спільних міждисциплінарних досліджень. Безперечно, семінар сприяє посиленню наукового зв’язку між НАН України та вищими навчальними закладами. Семінарські зустрічі є важливим фактором підвищення професійної підготовки наукової молоді – аспірантів та студентів, які спеціалізуються у галузі біології. І ще одне: за умов військового стану стабільне функціонування семінару має, як мені здається, певне моральне значення для української наукової спільноти. В роботі семінару приймають участь академіки НАН України С.Комісаренко, В.Кальченко, Я.Яцків, М.Тукало, С.Дзядевич, І.Фрицький, В.Широков, А.Білоус, В.Філоненко, Я.Шуба, С.Костерін (наш семінар систематично відвідували також академіки А.Наумовець та М.Скок, яких, на превеликий жаль, вже немає з нами…), члени-кореспонденти НАН України А.Вовк, Ю.Найдюк, А.Шевченко, М.Корпан, Д.Колибо, І.Бровченко, Н.Гула, О.Корнелюк, А.Ємець, О.Мінченко, В.Кордюм, Є.Головаха, М.Гончар, М.Куліш, професори та доктори наук М.Великий, О.Жолос, Л.Дробот, О.Чалий, С.Шликов, О.Матишевська, І.Комаров, В.Скришевський, О.Мошинець, С.Перепелиця, Р.Родік, В.Пивоваренко, В.Паніотто, С.Черенок, В.Шкриль, В.Лозовський, Ю,Пархоменко, О.Цимбалюк, Є.Макогоненко, С.Волков, Д.Волочнюк, С.А.Тихомиров, В.Чернишенко, Л.Бабіч, Г.Данилович, Т.Борисова, Ю.Данилович, О.Горобець, Т.Векліч, кандидати наук В.Данилова, М.Григор’єва, Г.Косякова, О.Лихмус, С.Карахім, О.Чуніхін, О.Рудницька, О.Лісаковська та багато інших колег. Учасниками семінару є, зокрема, представники таких інститутів НАН України, як Біохімії ім. О.В.Палладіна, Молекулярної біології та генетики, Мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного, Біології клітини, Фізіології ім. О.О.Богомольця, Проблем математичних машин і систем, Теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова, Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І.Вєркіна, Фізики, Загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського, Органічної хімії, Біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря, Фізико-хімічний інститут імені О.В.Богатського, Проблем штучного інтелекту, установ НАМН України, а також Вищих навчальних закладів. Вже заплановані на майбутнє семінарські доповіді у галузі біофізичної та біоорганічної хімії, квантової біохімії, молекулярної фізіології, фізики живого та медичної фізики, біоінформатики та структурної біології, нанобіотехнології, математичної та комп’ютерної біології. Абсолютно є очевидним, що науковий потенціал семінару визначають його доповідачі та слухачі – своїми виступами, запитаннями, дискусіями. Моя щира вдячність доповідачам та всім учасникам семінару за його підтримку! Безсумнівно, роботу семінару буде продовжено.
ФОТО: НА ЗАСІДАННЯХ ЗАГАЛЬНОАКАДЕМІЧНОГО МІЖДИСЦИПЛІНАРНОГО СЕМІНАРУ У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК
«АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНОЇ ТА МАТЕМАТИЧНОЇ БІОЛОГІЇ».
Зазвичай семінарські засідання завершуються виконанням твору класичної музики
на честь доповідача та учасників семінару
(фото – к.б.н. М.Григор’євої та В.Кошовенка) 
Колективне фото учасників семінарського засідання,
яке відбулося 29-го травня 2026 р.
Також мова йде за подальше розширення міждисциплінарної наукової співпраці нашого Інституту з іншими інститутами Відділень хімії та фізики НАН України у галузі вивчення фундаментальних біологічних явищ, що відбуваються на рівні фізіологічно значущих катіонів, біомакромолекул, біологічних мембран та клітин. Більш того, маю наміри активізувати наукові контакти з боку нашого Інституту з іншими Відділеннями та навіть із Секціями (у контексті «суперпозиції» «Біологія» + «Фізика» + «Хімія» + «Математика») НАН України. І такі контакти та їхній розвиток є цілком реальними! Адже мені, наприклад, в останні роки неодноразово доводилося виступати з персональними науковими повідомленнями, присвяченими проблемам біохімії, біофізики та біотехнології, в Інституті органічної хімії і Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря Відділення хімії НАН України, в Інституті математики, на фізичному факультеті та в Інституті високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка, в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка, і я наочно побачив, наскільки активно цікавляться колеги – хіміки, фізики, математики, медики питаннями біохімії та біотехнології.
ВВАЖАЮ, ЩО ПЕРШОЧЕРГОВИМИ ЗАХОДАМИ ТА ЗАВДАННЯМИ В ДІЯЛЬНОСТІ ІНСТИТУТУ НА НАСТУПНИЙ 5-ТИ РІЧНИЙ ТЕРМІН МАЮТЬ БУТИ ТАКІ:
У фундаментальному аспекті - збереження та всіляке сприяння розвитку провідних традиційних наукових шкіл Інституту: у галузі молекулярної імунології, нейрохімії, біохімії м'язів, біохімії вітамінів, біохімії ліпідів, біохімії ензимів, структури і функції білка, внутрішньоклітинної сигналізації. І я хотів би, щоб інститутська молодь дуже добре усвідомлювала, що наявність такого роду спадкоємності є нашим видатним надбанням, бо вона становить надійну запоруку подальшого розвитку фундаментальної біохімічної науки в нашому колективі. І, БЕЗПЕРЕЧНО, МИ ПОВИННІ ЗРОБИТИ ВСЕ – І ЦЕ Є СПРАВА НАШОЇ ЧЕСТІ - ЩОБ БУЛИ ЗБЕРЕЖЕНІ НАУКОВІ ШКОЛИ НАШОГО ІНСТИТУТУ, ШКОЛИ ТА ВІДПОВІДНІ НАПРЯМИ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ БУЛИ ЗАПОЧАТКОВАНІ ВИДАТНИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ СПРАВЖНЬОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ ЕЛІТИ - АКАДЕМІКАМИ О.В.ПАЛЛАДІНИМ, В.О.БЕЛІЦЕРОМ, М.Ф.ГУЛИМ, Р.В.ЧАГОВЦЕМ, ЧЛЕН-КОР. Д.Л.ФЕРДМАНОМ.
ПРОТЕ ХОЧУ ПІДКРЕСЛИТИ: Я Є СВІДОМИЙ ПРИБІЧНИК «НАУКОВОГО СУВЕРЕНІТЕТУ» ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ – КОЖНИЙ НАУКОВЕЦЬ ПОВИНЕН МАТИ «СТУПЕНІ СВОБОДИ» ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СВОГО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ДИРЕКЦІЯ БУДЕ ОДНОЗНАЧНО АКТИВНО ПІДТРИМУВАТИ ЗДІБНИХ, СУМЛІННИХ, ВІДПОВІДАЛЬНИХ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ НАУКОВЦІВ (ВКЛЮЧАЮЧИ, ЗВИЧАЙНО, МОЛОДЬ), ЯКІ ПРОДЕМОНСТРУВАЛИ СХИЛЬНІСТЬ ДО ТВОРЧОГО НАУКОВОГО ПОШУКУ У ГАЛУЗІ БІОХІМІЇ ТА СУМІЖНИХ ПРИРОДНИЧИХ НАУК. А ЗАГАЛОМ Я ВПЕВНЕНИЙ, ЩО ФУНДАМЕНТ НАУКИ — ЦЕ СВОБОДА ДУМОК ВЧЕНОГО! І ТВОРЧА ІНІЦІАТИВА КОЖНОГО СПІВРОБІТНИКА, ЩО ОБГРУНТОВАНА, БЕЗПЕРЕЧНО БУДЕ ПІДТРИМАНА!
ВТІМ, ОДНОЮ З ГОЛОВНИХ ЗАДАЧ НАУКИ Є СПРИЯННЯ РЕАЛЬНОМУ ПОКРАЩЕННЮ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ (ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я, ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ, БІОБЕЗПЕКА, ЯКІСНЕ ХАРЧУВАННЯ ТОЩО). МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ ВИСЛІВ АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ ВАДИМА ЛОКТЄВА: «ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА… ВИКОНУЄ ЛЮДИНОЛЮБНУ МІСІЮ!». І, ВІДПОВІДНО, ПОГОДЬТЕСЯ, ЩО ВРЕШТІ-РЕШТ XXI СТОРІЧЧЯ – ЦЕ, В ЗНАЧНОМУ СТУПЕНІ, ЧАС БІОМЕДИЦИНИ.
Можна навести багато наочних конкретних прикладів ефективного вирішення членами нашого колективу (практично в кожному відділі) нагальних медико-біологічних проблем. Втім, додатково у цьому контексті, в майбутньому вважаю важливим, зокрема, проведення наукових досліджень у галузі: – використання штучного інтелекту для пошуку мішеней таргетної терапії у випадку небезпечних захворювань людей, тварин і рослин; – проведення подальшої роботи, спрямованої на створення молекулярних наноплатформ з метою трансмембранної цільової доставки ліків в клітини та інше.
Тому в подальших дослідженнях у галузі біохімії, біотехнології та біомедицини в Інституті важливим є, з моєї точки зору, наступне:
– створення нових біологічно активних речовин, нових наноматеріалів, зокрема флуоресцентних, вивчення властивостей та можливостей їхнього використання для дослідження біохімічних процесів в нормі та за патологій;
– вдосконалення методів імунодіагностики різноманітних захворювань. ідентифікація нових мішеней для імунотерапії пухлин, пошук шляхів підвищення ефективності існуючих та створення нових більш ефективних методів імунотерапії та подолання резистентності пухлинних клітин;
– продовження досліджень у галузі нейротоксикології з метою визначення молекулярних та мембранних механізмів шкідливого впливу на організм забруднювачів навколишнього середовища, зокрема, катіонів важких металів, та розробки засобів подолання цього впливу;
– проведення досліджень з метою геномної (ранньої і точної) діагностики різних захворювань людини (онкологічних, метаболічних – діабету та інших), визначення чутливості організму до ліків при різних захворюваннях та для передбачення ризику їхнього розвитку;
– продовження концептуальних та практичних досліджень у галузі біобезпеки, біозахисту і біоетики;
– здійснення системної роботи із забезпечення подальшої інтеграції досліджень і розробок Інституту у європейський та світовий науковий простір шляхом публікації результатів наукових досліджень у високорейтингових міжнародних виданнях, які добре рецензуються;
– проведення традиційних для Інституту міжнародних наукових заходів (Парнасівська конференція, Конгрес Українського біохімічного товариства з міжнародною участю). Пожвавлення участі співробітників Інституту у наукових заходах, які організовуються та проводяться за кордоном;
– розвиток міжнародного наукового співробітництва. Встановлення нових та закріплення існуючих наукових зв’язків, а також подальше поглиблення співробітництва у науковій сфері з інститутами та університетами країн ЄС та США, Канади, Японії та інших держав. Підготовка та підписання меморандумів про співробітництво. Іншими словами – забезпечення подальшого входження Інституту до єдиного європейського наукового простору;
– активний пошук можливостей оновлення матеріально-технічної і наукової бази для проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень;
– розширення джерел фінансування наукової діяльності: залучення коштів міжнародних організацій і фондів, і, я не виключаю, платних послуг з метою оновлення технічного, матеріального та інформаційного забезпечення наукових досліджень;
– зміцнення зв’язків з промисловим сектором економіки (фармацевтичним, аграрним). Активізація впровадження наукових розробок та досліджень і розробок. Дотримання міжнародних стандартів охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Розвиток системи комерціалізації результатів наукової та науково-дослідницької діяльності, збільшення частки фінансових надходжень до спеціального фонду бюджету Інституту;
– укріплення зв'язків нашого Інституту з Вищою школою, встановлення більш ефективної взаємодії з вищими навчальними закладами: КНУ ім. Тараса Шевченка, КПІ ім. Ігоря Сікорського, НаУКМА, НМУ ім. Олександра Богомольця та іншими. АКТИВНО СПОВІДАЮ ПРИНЦИП: «НЕМАЄ НАУКИ БЕЗ ОСВІТИ ТА ПІДГОТОВКИ КАДРІВ, ЯК НЕМАЄ ОСВІТИ ТА ПІДГОТОВКИ КАДРІВ БЕЗ НАУКИ !». Зокрема, мова йде за спільну підготовку і видання підручників, навчальних посібників, навчальних програм з біохімії та суміжних дисциплін (вже маємо позитивний досвід у цій справі, зокрема, у співпраці з Київським університетом). Створення разом з провідними вищими навчальними закладами спільних наукових підрозділів, спільне проведення з провідними університетами наукових заходів, зокрема семінарів, конференцій, з’їздів, конгресів тощо. Тому буду максимально сприяти тому, щоб наші співробітники, наша професура, провідні вчені, у тому числі й молоді, які мають значний особистий творчий науковий потенціал та здібності до педагогічної діяльності (тобто, яким «є що сказати» студентам), викладали в університетських аудиторіях і готували наукову зміну у галузі біологічної науки. І таких фахівців в нашому Інституті багато;
– створення можливостей розвитку та вдосконалення в Інституті магістерських навчальних програм. Адже навчання студентів провідними фахівцями Інституту, які безпосередньо здійснюють наукову діяльність, не лише дозволить підготувати висококваліфікованих вступників до аспірантури, але й стане запорукою забезпечення перспективного розвитку наукових шкіл Інституту;
– підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в магістратурі, аспірантурі та докторантурі. Підвищення наукової кваліфікації наукової молоді Інституту за програмою академічної мобільності (за умов розумного використання цієї програми);
– виважена і зрозуміла кадрова політика, збереження кадрового потенціалу Інституту. Проведення прозорої атестаційної роботи серед наукових працівників. Розробка відповідних заходів заохочення;
– створення умов для кар’єрного росту співробітників. Я вважаю (хоча ця моя думка не є оригінальною), що запорукою успішного кар’єрного росту є результати наукової роботи. Є прибічником більш широкого розповсюдження практики публічних усних наукових доповідей співробітників на семінарах, засіданнях Вченої ради, конференціях та симпозіумах;
– подальший розвиток просвітницької та видавничої діяльності із залученням провідних зарубіжних учених – біохіміків і біотехнологів до роботи в наукових радах/редакційних колегіях наукових видань “THE UKRAINIAN BIOCHEMICAL JOURNAL” й “BIOTECHNOLOGIA ACTA”. Відповідно до стратегії розвитку цих наукових журналів необхідне подальше забезпечення якості і змісту журналів та якості рецензування, нарощування їхнього наукового потенціалу, поповнення бази кваліфікованих рецензентів, забезпечення охорони авторських прав, дотримання наукової етики, захисту від плагіату;
– належить розробити дієві підходи (у тому числі й на підставі використання світових цифрових технологій), що спрямовані на переведення у відкритий доступ більшої частини публікацій наших наукових часописів. Подальший розвиток видавничої, бібліотечної, архівної і музейних справ;
– забезпечення доступу до інформаційних ресурсів, інформаційних технологій, систем і мереж, інформаційної інфраструктури. Увага до питань інформаційної безпеки, захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, сприяння впровадженню у виробниче життя електронного документообігу;
– систематична робота у галузі професійної орієнтації шкільної та студентської молоді, виступи з науково-популярними лекціями провідних вчених інституту у школах м. Києва. активна взаємодія з Малою академією наук. Я особисто регулярно зустрічаюся із школярами, вчителями, студентами. Не варто заощаджувати на цьому час та зусилля – це окупиться, я впевнений! Колись, коли ми були школярами, студентами та аспірантами – хтось нам приділяв увагу, тепер це повинні робити ми;
– популяризація науки. Сприяння підвищенню престижу наукової праці в Суспільстві. Всіляке оприлюднення та реклама результатів наших фундаментальних та прикладних наукових досліджень, зокрема у форматі виставок для ознайомлення громадськості з досягненнями Інституту;
- посилення уваги до вирішення нагальних соціально-побутових проблем кадрових та молодих співробітників.
І, ЗВИЧАЙНО, ДИРЕКЦІЯ БУДЕ СПРИЯТИ ТА ВСІЛЯКО ДОПОМАГАТИ ВСІМ ВІДДІЛАМ ІНСТИТУТУ, ЯКІ РОЗРОБЛЯЮТЬ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ЩО СПРЯМОВАНІ НА ПОТРЕБИ СИЛ ОБОРОНИ УКРАЇНИ.
Одначе цілком зрозуміло, що значною мірою прогрес наукових досліджень у галузі експериментальної біологічної науки суттєвим чином пов’язаний із їхнім ТЕХНІЧНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ (нове обладнання, комплектуючі, реактиви).
В умовах сучасного фінансового обмеження видатків на науку в нашій державі особливого значення набуває, зокрема, більш активне та ефективне залучення «Центрів колективного користування» інститутів Відділення та загалом нашої Секції для проведення наукових досліджень в Інституті. Адже, на мій погляд, не всі резерви тут ще використані. Ефективність такої співпраці та такого залучення залежить виключно лише від нас самих! Наприклад, мені відомо, що дуже цікаве для наших науковців експериментальне обладнання є в «Центрах колективного користування» в Інститутах Відділень хімії та фізики НАН України, яке, за умов взаємокорисної творчої наукової кооперації, може бути слушним для вивчення біохімічних та біофізикохімічних процесів, що відбуваються на іонному, молекулярному, субклітинному та клітинному рівнях. У цьому контексті буду намагатися налаштовувати необхідні контакти з директорами відповідних Інститутів.
Н А У К О В О – О Р Г А Н І З А Ц І Й Н А Р О Б О Т А
ЯК НА МЕНЕ, ПЕРШ ЗА ВСЕ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЦІЄЇ РОБОТИ В НІЙ ТРЕБА БАЧИТИ НЕ СТІЛЬКИ ФОРМАЛЬНІ ПАПЕРИ, СКІЛЬКИ ЛЮДИНУ – НАУКОВЦЯ, ДОСЛІДНИКА, ТВОРЧУ ОСОБИСТІСТЬ.
Тому обіцяю прийняття колегіальних та прозорих рішень на рівні дирекції та Вченої ради у випадках вирішення науково-організаційних, кадрових та конкурсних питань, питань обрання до складу НАН України, присудження Премій імені видатних вчених Академії, різноманітних відзнак та нагород, вирішення соціальних питань (розподіл житла) тощо.
А взагалі я не є прибічником будь-яких «революційних струсів» та «переворотів» в науково-організаційній роботі Інституту. Адже дирекція нашого Інституту тут має свої добрі традиції, які були започатковані академіком С.В. Комісаренком в останні десятиріччя (підтримання творчої атмосфери в колективі, відкритість та демократичність у спілкуванні з ним, повага та увага до людей та їхньої праці незалежно від їхніх посад та звань).
Не виключаю, що варто вдосконалити сайт нашого Інституту, мова йде за:
– систематичне викладання інформації щодо поточної діяльності дирекції, Вченої ради та відділів Інституту;
– своєчасне анонсування рішень дирекції;
– фіксацію цікавих фактів щодо досягнень вітчизняної та світової біохімії та біотехнології;
– оперативне фіксування різноманітних об’яв;
– налагоджування пулу електронних адрес для контактів з державними установами, відомствами, учбовими закладами та т.і.
К А Д Р О В І П И Т А Н Н Я
Вважаю, що у НАН України, зокрема, в нашому Інституті, звичайно керуючись відповідними директивними положеннями, все ж таки не варто жорстко пов’язувати зайняття керівних та адміністративних посад із віком вченого. Я впевнений, що треба виходити з його реальної спроможності приносити конкретну користь науці, своєму інститутові, НАН України, суспільству (звичайно, враховуючи стан здоров’я, творчий потенціал, роботу над собою, підготовку наукової молоді, сумлінність та відповідальність, енергійність та ініціативність у вирішенні практичних питань тощо). ТОБТО КАДРОВА ПОЛІТИКА ПОВИННА БУТИ ПЕРСОНІФІКОВОНОЮ.
СТОСОВНО НАУКОВОЇ МОЛОДІ. У нас в Інституті чудова молодь. Нещодавно в нашому Інституті, як вам добре відомо, відбувся традиційний Конкурс молодих вчених. І, ви знаєте, я мав велике задоволення від заслуховування дуже цікавих молодіжних наукових повідомлень у галузі біохімії, медичної біохімії та біотехнології.
ФОТО: НА ЗГАДКУ ПРО КОНКУРС МОЛОДИХ ВЧЕНИХ,
ЩО БУВ ПРИСВЯЧЕНИЙ 100-РІЧЧЮ
«THE UKRAINIAN BIOCHEMICAL JOURNAL»
(21 травня 2026 р., День Вишиванки)
Втім, самі знаєте, питання щодо молодих науковців достатньо складне, зокрема через «відтік» молоді з науки, падіння конкурсу в аспірантуру, невеликі посадові оклади тощо. На жаль, наразі не зможу запропонувати щось виключно радикальне, щоб оперативно кардинально виправити положення, бо вирішення цієї проблеми не є можливим без загальнодержавної уваги до неї. Втім, Держава, незважаючи на військовий час, намагається підтримувати наукову молодь – згадаємо різноманітні стипендії, премії, гранти, інші заохочування для молодих вчених. І майбутній директор Інституту повинен безперечно тримати у фокусі своєї уваги соціально-економічні заходи (житло, зарплатня, перспективи кар’єрного росту тощо), що сприяли б поверненню до нашої установи здібної наукової молоді, яка працює в інших країнах.
У подальшому буду вдосконалювати співпрацю дирекції Інституту з його Радою молодих вчених, намагатися демонструвати максимальну увагу до наукової молоді, яка працює в Інституті, допомагати їй (втім, я це робив завжди), зокрема, у справі активної підтримки організації та проведення Конкурсів молодих вчених.
Переконаний, що необхідно сміливіше висувати молодих талановитих вчених, які мають схильність до науково-організаційної роботи, на керівні посади в Інституті (тобто мова йде за систематичну роботу з резервом на посади завідувачів відділами та лабораторіями, резерв на членів дирекції). І робити це треба прозоро.
Надалі буду приділяти, як і приділяв раніше, систематичну увагу роботі Інституту із здібними школярами, студентами та аспірантами, маючи на увазі канонічну «вертикаль»: «СІМ’Я – ШКОЛА – МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК/НАУКОВІ ГУРТКИ – УНІВЕРСИТЕТ – АСПІРАНТУРА».
Ф І Н А Н С И
Дуже важливе питання. У разі обрання директором Інституту маю ґрунтовніше увійти у стан фінансових справ. Втім, вирішення всіх питань, які стосуються фінансового забезпечення діяльності Інституту, забов’язуюсь провадити відповідно до законів України, Актів Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, інших Актів законодавства, Статуту, а також Постанов та Розпоряджень НАН України. Хочу відзначити, що, як заступник директора з наукової роботи, яким я є наразі, маю дуже добрий рівень плідної виробничої співпраці з головним бухгалтером Н.Д.Пархоменко та головним економістом Л.В.Бернацькою, вважаю це запорукою ефективної спільної подальшої синхронної діяльності дирекції та бухгалтерії.
Я ЗАВЖДИ БУВ ПРИБІЧНИКОМ НАСТУПНОГО ПРИНЦИПУ: ЧИМ ЕФЕКТИВНІШЕ, ЧИМ СУМЛІННІШЕ, ЧИМ ВІДПОВІДАЛЬНІШЕ ЛЮДИНА ПРАЦЮЄ – ТИМ БІЛЬШ ЗНАЧУЩОЮ ПОВИННА БУТИ ОПЛАТА ЇЇ ПРАЦІ (НА РІВНІ ПРЕМІЮВАННЯ, РІЗНОМАНІТНИХ ФІНАНСОВИХ ЗАОХОЧУВАНЬ ТОЩО).
Е Т И Ч Н І А С П Е К Т И
Зараз важкі турбулентні часи. ТРЕБА БЕРЕГТИ ЛЮДЕЙ! Буду сповідати уважне та поважне ставлення до кожного члена колективу нашого Інституту. Тут мені навряд чи потрібно «перебудовуватися» - я завжди був відкритим та доброзичливим до всіх співробітників, які сумлінно працюють в Інституті, незалежно від їхніх посад та звань. Добра та спокійна моральна атмосфера в колективі Інституту, яка завжди була йому притаманна – запорука успішної наукової та виробничої діяльності!
І ТУТ ГОЛОВНИМ В МОЇЙ РОБОТІ БУДЕ НАСТУПНЕ: НЕ СТІЛЬКИ КЕРУВАТИ, СКІЛЬКИ СТВОРЮВАТИ НЕОБХІДНІ УМОВИ ДЛЯ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ СПІВРОБІТНИКІВ ІНСТИТУТУ, СПРИЯТИ ТА ДОПОМАГАТИ ЇМ!
ВСІМ СПІВРОБІТНИКАМ ІНСТИТУТУ -
ТВОРЧИХ УСПІХІВ, ДОБРОГО ЗДОРОВ’Я !
Дякую за увагу ! 
С.О.Костерін