ШАНОВНІ КОЛЕГИ !
24-го жовтня 2025 р. в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відбулося чергове засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології».
Із міждисциплінарною доповіддю «НЕОРГАНІЧНІ ОКСИДНІ НАНОКОМПОЗИТИ НА ОСНОВІ ЦЕРІЙ ДІОКСИДУ З ВИРАЖЕНОЮ БІОАКТИВНІСТЮ ДЛЯ БІОМЕДИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ» виступила старша наукова співробітниця відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України, кандидатка хімічних наук ШЛАПА Юлія Юріївна.
У своєму вступному слові головуючий – академік С.О.Костерін проінформував присутніх, що наукові інтереси доповідачки стосуються розроблення мультифункціональних композиційних наноматеріалів із вираженою біологічною активністю (антиоксидантною, радіопротекторною дією тощо). Так, наприклад, мова йде за синтез нанорозмірних магнітних оксидних матеріалів та композиційних структур на їх основі, дослідження їх морфології, фізико-хімічних властивостей для потенційно можливого використання в медицині (наприклад, синтез й дослідження неорганічних наночастинок, перспективних для лікування нейродегенеративних захворювань).
Далі з міждисциплінарною науковою доповіддю виступила канд. хім. наук Юлія Шлапа. У своїй доповіді вона підкреслила, що сучасні досягнення у сфері нанотехнологій відкривають нові перспективи для розробки високоефективних функціональних матеріалів для біомедичних застосувань. Особливу увагу науковців сьогодні привертають неорганічні наноматеріали з вираженою антиоксидантною дією, які здатні ефективно нейтралізувати активні форми кисню (АФК), що спричиняють виникнення оксидативного стресу і відіграють ключову роль у розвитку широкого спектру патологічних станів – від онкологічних до нейродегенеративних захворювань, або навіть ушкоджень, спричинених радіаційним опроміненням. У цьому аспекті одним із перспективних наноматеріалів є нанорозмірний церій діоксид (СеО2), який завдяки своїй здатності до легкої зміни ступеня окиснення церію між Се3+ та Се4+ може проявляти яскраво-виражену біоактивність, зокрема антиоксидантні властивості. Однак часто для забезпечення ефективної та комплексної терапевтичної дії, підкреслила Юлія Юріївна, необхідно розробляти багатофункціональні матеріали, які будуть поєднувати в собі антиоксидантні, сорбційні, каталітичні та інші корисні властивості. Одним із можливих шляхів поєднання кількох цінних властивостей в одному матеріалі є створення композиційних наноматеріалів, які складаються з двох або більше компонентів. Серед переваг такого підходу можна виділити наступні: 1) можливість поєднання декількох функціональних властивостей одному нанокомпозиті; 2) підвищення хімічної та колоїдної стабільності компонентів; 3) виникнення синергетичних взаємодій, які приведуть до появи нових або підвищення ефективності вже існуючих властивостей тощо. Тому авторське дослідження, результати якого представлені в лекції, було спрямоване на розробку композиційних наноматеріалів на основі церій діоксиду, які за рахунок синергетичних взаємодій між компонентами демонструють підвищену функціональність, порівняно з індивідуальними наночастинками.
Отже, переважно у доповіді мова йшла за: 1.Вуглецеві нанокомпозити С@CeO2: нові механізми біоактивності; 2.Магнітні нанокомпозити Fe3O4@CeO2: поєднання біоактивності та здатності до контрольованого нагріву в змінному магнітному полі.
Як результат досліджень, які були проведені Юлією Шлапою, було розроблено нові типи неорганічних оксидних нанокомпозитів, які поєднують псевдо-ензиматичну, антиамілоїдну дію із сорбційними або магнітними властивостями. Вперше було продемонстровано вплив окисно-відновних взаємодії на межі фаз компонентів у нанокомпозитах на основі СеО2 на їх біологічну активність. Було доведено можливість контролю морфології та фізико-хімічних параметрів нанокомпозитів за рахунок умов синтезу. І, нарешті, були запропоновані механізми підвищеної біокаталітичної дії нанокомпозитів на основі СеО2, які можуть лягти в основу створення нових терапевтичних агентів з вираженою антиоксидантною дією.
Із запитаннями до доповідачки та обговоренням доповіді виступили: д.б.н. Ю.Данилович, акад. НАН України С.Комісаренко, акад. НАН України С.Костерін, проф. Г.Маслак, проф. В.Берест (в онлайні), проф. О.Матишевська, проф. Л.Дробот та інш.
У своєму прикінцевому виступі головуючий академік С.О.Костерін подякував Юлії Шлапі за цікаву міждисциплінарну доповідь на стику «Нанобіотехнологія + Неорганічна хімія + Біофізична хімія + Біомедицина», яка була вислухана аудиторією з великою увагою і викликала жваву дискусію. Сергій Костерін зазначив: «Друзі, навіщо ми збираємося тут? Для того, щоб не лише розширити свій науковий світогляд, але ї висловлювати свої бачення відповідної наукової проблеми та дискутувати». Головуючий побажав Юлії Юріївні подальших творчих успіхів.
На честь доповідача – Юлії Шлапої та слухачів міждисциплінарного семінару студентом Національної музичної академії України Кирилом Кадуріним був виконаний твір класичної музики Шопена – ноктюрн тв. 48, № 1, до мінор.
ПОСИЛАННЯ НА ЗАПИС СЕМІНАРУ: https://youtu.be/D2qeyyznL6E?si=JjDz0gfr8UUpX0TM
Ф О Т О Р Е П О Р Т А Ж З С Е М І Н А Р У
(фото – к.б.н. Майи Григор’євої)
НА ТРИБУНІ – ДОПОВІДАЧКА К.Х.Н. ЮЛІЯ ШЛАПА
ПІД ЧАС ДОПОВІДІ
В ЗАЛІ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАСІДАННЯ
ЗАПИТАННЯ ДО ДОПОВІДАЧКИ ВІД Д.Б.Н. ЮРІЯ ДАНИЛОВИЧА
ДО ДИСКУСІЇ ПРИЄДНУЄТЬСЯ АКАДЕМІК СЕРГІЙ КОМІСАРЕНКО.
НА ПЕРЕДНЬОМУ ПЛАНІ – АКАДЕМІК АНАТОЛІЙ БІЛОУС
ЮЛІЯ ШЛАПА ВІДПОВІДАЄ НА ЗАПИТАННЯ (В ОНЛАЙНІ)
ВІД ПРОФ. ВОЛОДИМИРА БЕРЕСТА
ГОЛОВУЮЧИЙ ДЯКУЄ ЮЛІЇ ШЛАПІ ЗА ЗМІСТОВНИЙ НАУКОВИЙ ВИСТУП
МУЗИЧНИЙ СУВЕНІР ВІД СТУДЕНТА НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ КИРИЛА КАДУРІНА, ЯКИЙ ВИКОНАВ ДЛЯ ДОПОВІДАЧКИ ЮЛІЇ ШЛАПИ ТА УЧАСНИКІВ СЕМІНАРУ ТВІР ШОПЕНА – НОКТЮРН, ОПУС 48, № 1, ДО – МІНОР
ФОТО НА ЗГАДКУ. ЗЛІВА НАПРАВО: АКАДЕМІК АНАТОЛІЙ БІЛОУС, ПРОФЕСОР ГАННА МАСЛАК, К.Х.Н. ЮЛІЯ ШЛАПА, АКАДЕМІК СЕРГІЙ КОСТЕРІН
P.S. ВДЯЧНІСТЬ ГОЛОВУЮЧОГО ТА УЧАСНИКІВ СЕМІНАРУ ЕЛЕКТРОМОНТЕРУ ІНСТИТУТУ В.В.БОЙКУ ЗА НАЛАГОДЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ АУДІОВІДЕОАПАРАТУРИ В УМОВАХ ВІДКЛЮЧЕННЯ СВІТЛА, ЩО НАДАЛО МОЖЛИВІСТЬ ПРОВЕСТИ СЕМІНАРСЬКЕ ЗАСІДАННЯ.
***************************************
Шановні колеги! За час, що минув після започаткуванню семінару, на його засіданнях з міждисциплінарними науковими лекціями вже виступили 26 доповідачів:
заступник директора з наукової роботи Інституту проблем математичних машин і систем НАН України член-кореспондент НАН України Ігор Бровченко, доповідь «Математичне моделювання поширення вірусних інфекцій, досвід аналізу і прогнозування епідемії COVID- 19 в Україні»;
директор Навчально-наукового Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор хімічних наук професор Ігор Комаров, доповідь «Фотофармакологія та фотодинамічна терапія вчора, сьогодні, завтра»;
професор кафедри загальної та медичної генетики Навчально-наукового центру «Інститут біології і медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Андрій Сиволоб, доповідь «Від нуклеосоми до петельних фрагментів: як топологичні обмеження у хроматині зумовлюють його унікальні властивості»;
завідувач відділу медичної хімії Інституту органічної хімії НАН України, професор кафедри супрамолекулярної хімії Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науковий консультант компанії ТОВ «НПВ «Єнамін»» член-кореспондент НАН України Дмитро Волочнюк, доповідь «Органічний синтез як інструмент для біомедичних досліджень»;
завідувач лабораторії медико-біологічних досліджень відділу хімії макроциклічних сполук Інституту органічної хімії НАН України кандидат хімічних наук Роман Родік, доповідь «Біомедичний потенціал каліксаренів: літературні дані та результати власних досліджень»;
професор кафедри загальної фізики та моделювання фізичних процесів фізико-математичного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» доктор фізико-математичних наук Оксана Горобець, доповідь «Біогенні магнітні наночастинки в організмі, їх роль в метаболізмі та перспективи управління цим процесом»;
завідувач кафедри біофізики та медичної інформатики Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор біологічних наук професор Олександр Жолос, доповідь «Рецептор холоду і ментолу TRPM8: від біофізичних і фармакологічних властивостей до біологічних функцій і ризіків гіпотермії»;
директор Інституту проблем штучного інтелекту МОН України і НАН України член-кореспондент НАН України професор Анатолій Шевченко, доповідь «Пріоритети і виклики реалізації стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні»;
головний науковий співробітник лабораторії біофізики макромолекул відділу теорії нелінійних процесів в конденсованих середовищах Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук професор Сергій Волков, доповідь «Можлива роль молекул пероксиду водню в йонній терапії ракових клітин»;
завідувач відділу білкової інженерії та біоінформатики Інституту молекулярної біології та генетики НАН України член-кореспондент НАН України професор Олександр Корнелюк, доповідь «Штучний інтелект і моделювання просторової структури білків»;
завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка академік НАН України професор Ігор Фрицький, доповідь «Біоміметичне моделювання металоензимів: від дослідження механізмів до створення інноваційних каталізаторів»;
директор та завідувач відділу ензимології білкового синтезу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Михайло Тукало, доповідь «Ключова роль аміноацил-тРНК синтетаз в біології і медицині»;
заступник директора та головний науковий співробітник лабораторії біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Сергій Дзядевич, доповідь «Ензимні електрохімічні біосенсори та їхнє практичне застосування»;
професор кафедри органічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка професор Василь Пивоваренко, доповідь «Абіогенез. Деталі хімічного етапу еволюції біосфери»;
завідувач відділу нервово-м'язової фізіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця академік НАН України професор Ярослав Шуба, доповідь «Іонні канали як важливі детермінанти канцерогенезу і перспективні мішені для терапії раку»;
завідувач відділу механізмів біоорганічних реакцій Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П.Кухаря НАН України член-кореспондент НАН України професор Андрій Вовк, доповідь «Структурні і механістичні аспекти конструювання біоактивних сполук»;
завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології ДУ «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» член-кореспондент НАН України професор Алла Ємець, доповідь «Цитоскелет як внутрішньоклітинний регулятор і мішень для біологічно активних сполук»;
завідувач відділу сигнальних систем клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України професор Валерій Філоненко, доповідь «СоАлювання як нова складова системи антиоксидантного захисту клітини і новий механізм регулювання активності протеїнів»;
директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доктор фізико-математичних наук Сергій Перепелиця, доповідь «Протийони ДНК: від біологічних функцій до технологічних застосувань»;
доктор біол. наук В’ячеслав Шкриль, Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, доповідь «Молекулярні механізми кальцієвої сигналізації в збудливих клітинах: функціональна роль ріанодинових рецепторів»;
директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України доктор технічних наук академік НАН України професор Володимир Широков, доповідь «Еволюція як універсальний природний закон»;
доктор фізико-математичних наук професор Валерій Лозовський, Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доповідь «Нефункціоналізовані наночастинки та наноструктуровані поверхні як антивірусні/антимікробні агенти»;
завідувач відділу регуляторних механізмів клітини Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, академік НАМН України, член-кореспондент НАН України професор Віталій Кордюм, доповідь «Біологія, що намальована»;
директор Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України професор Євген Головаха, доповідь «Біологічне та Соціальне»;
професор кафедри медичної і біологічної фізики та інформатики Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, доктор фізико-математичних наук професор Олександр ЧАЛИЙ, доповідь «Гексагональні сітчасті комірки в мозку як синергетична проблема нейрофізіології, фізики та хімії».
старша наукова співробітниця відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського НАН України, кандидатка хімічних наук Юлія Шлапа, доповідь «Неорганічні оксидні нанокомпозити на основі церій діоксиду з вираженою біоактивністю для біомедичного використання».
ВІДЕОЗАПИСИ ВСІХ ДОПОВІДЕЙ МОЖНА ПРОДИВИТИСЯ НА САЙТАХ НАН УКРАЇНИ ТА ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ.
У подальшому пропозиції щодо виступів з доповідями (тези доповіді – 1-2 стор.) на міждисциплінарному загальноакадемічному семінарі необхідно надсилати на ім’я Костеріна Сергія Олексійовича за електронними адресами:
Анонси щодо засідань семінару та авторські тези доповідей, звіт про засідання (+ фото) систематично оприлюднюються на сайтах Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України ( biochemistry.org.ua ) та НАН України ( НАН України : Головна сторінка (nas.gov.ua) ), а також розповсюджуються електронною поштою.
ДО ЧЕРГОВОЇ ЗУСТРІЧІ У ЛИСТОПАДІ МІСЯЦІ !
З повагою,
науковий керівник семінару
академік НАН України, професор Сергій Костерін
24 жовтня 2025 р.