biochemistry.org.ua — В И Б О Р Ч А П Р О Г Р А М А

В И Б О Р Ч А П Р О Г Р А М А

КАНДИДАТА НА ПОСАДУ АКАДЕМІКА-СЕКРЕТАРЯ

ВІДДІЛЕННЯ БІОХІМІЇ, ФІЗІОЛОГІЇ І МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ

АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ ПРОФЕСОРА

КОСТЕРІНА СЕРГІЯ ОЛЕКСІЙОВИЧА

(ІНСТИТУТ БІОХІМІЇ ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ)

Інформація про Костеріна С.О. Академік НАН України («біохімія, молекулярна фізіологія»), доктор біологічних наук («біохімія»), професор («біохімія»). Заступник директора з наукової роботи та завідувач відділу біохімії м’язів Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України. Заслужений діяч науки і техніки України. Лауреат Державної Премії України в галузі науки і техніки. Нагороджений Почесною Грамотою та Відзнакою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед Українським Народом». Лауреат Премій імені академіка О.В.Палладіна (за одноосібну монографію «Транспорт кальцію в гладеньких м’язах») та імені академіка П.Г.Костюка (за цикл наукових робіт «Властивості, механізми функціонування та регуляція систем енергозалежного транспорту іонів Са у гладеньком’язових клітинах») НАН України, лауреат Премії імені Тараса Шевченка Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка (за підручник для студентів закладів вищої освіти «Комп’ютерне моделювання в біології»). Нагороджений Відзнаками Президії НАН України «За наукові досягнення» та «За підготовку наукової зміни». Випускник Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(спеціальність - біофізика). З 1973 р. по т.ч. – навчався в аспірантурі та працює в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України. Двічі стажувався у МакМастерському університеті (Канада, пров. Онтаріо, м.Гамільтон). Наукові інтереси охоплюють широке коло проблем біохімії, біофізичної хімії та молекулярної фізіології м'язової клітини, зокрема, у галузі ензимології, біохімічної мембранології, внутрішньоклітинного кальцієвого гомеостазу, електро- і фармакомеханічного спряження в м’язах, а також кінетики та енергетики біохімічних процесів. За безпосередньої участі Костеріна С.О. та під його науковим керівництвом одержано фундаментальні результати при дослідженні біохімічних, фізико-хімічних та функціональних властивостей енергозалежних Са²⁺- та Na⁺-транспортувальних систем мембран гладеньком'язових клітин.

Вперше у світі разом із своїми співробітниками та спільно з акад. В.І.Кальченком та його колегами (ІОХ НАН України) ідентифікував низку калікс[4]аренів як селективних та афінних інгібіторів енергозалежних катіонних помп міоцитів. Здійснив аналіз кінетичних та термодинамічних закономірностей, властивих для системи «Ензим — Субстрат — оборотний Ефектор», запропонував універсальний метод «Ratio» для вивчення механізму дії оборотних інгібіторів на ензиматичну активність. Розвинув термодинамічну теорію формування потенціалу Гіббса-Доннана в системі «мембранні везикули — середовище розведення». Розбудував методологію визначення механокінетичних та енергетичних параметрів процесу скорочення-розслаблення гладеньких м’язів in vitro, яка може бути корисною у випадку модельних тензометричних досліджень при вивченні дії біологічно-активних речовин, фармакологічних сполук та фізико-хімічних факторів на м’язове скорочення. Автор та співавтор 14 монографій, підручників і посібників, а також понад 380 наукових статей у вітчизняних та закордонних фахових часописах. Підготував 7 докторів та 15 кандидатів наук. Засновник та науковий керівник міждисциплінарного семінару НАН України "Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології" (за станом на вересень м-ць 2025 р. відбулося 25 семінарських засідань). Член Бюро Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, Постійної комісії НАН України з оцінювання ефективності діяльності наукових установ, Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, Науково-видавничої ради НАН України, Вченої ради ДО "Відділення цільової підготовки КНУ при НАНУ". Заступник Голови Вченої ради Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Голова спеціалізованої Вченої ради Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України (спеціальність ‑ «біохімія»), член спеціалізованої Вченої ради ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського Національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальності – «біохімія», «біофізика» та «фізіологія»), віце-президент Українського біохімічного товариства, член президії Українського біофізичного товариства. Активно сповідає принцип: «Немає Науки без Навчання, як немає Навчання без Науки». Професор КНУ імені Тараса Шевченка (ННЦ «Інститут біології та медицини», «Інститут високих технологій»). За свої педагогічні здобутки має відзнаки від Міністерства освіти і науки України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Д Е Я К І З А Г А Л Ь Н І П О Л О Ж Е Н Н Я.

Перш за все, хочу торкнуться власного морального та гуманітарного кредо. Зараз багато кажуть за еліту… рейтинги… Для мене справжньою елітою є мої колеги, які працюють в Національній академії наук (а я маю честь працювати в ній з 1973 р.), тобто, зокрема, члени нашого Відділення, люди, для яких пошук істини, активна творча інтелектуальна робота, наука, освіта, культура – це найважливіші складові іхнього внутрішнього духовного життя!

Чому я наразі на цьому наголошую? Тому, що все інше, що буде сформульовано мною далі – грунтується саме на цьому розумінні!

Якщо буду обраний академіком-секретарем Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, то зобов’язуюсь активно впроваджувати в своїй діяльності наступні принципи:

1.Прозорість діяльності та рішень Бюро Відділення.

2.Відкритість у спілкуванні з членами Відділення, співробітниками Інститутів, які входять до його складу, незалежно від їхніх посад.

3.Чіткість, надійність, оперативність та своєчасність у виконанні нагальних потреб Відділення, тобто буду намагатися все робити своєчасно.

4.Зобов’язуюсь практично та систематично втілювати в життя Суспільства заходи (на рівні співпраці з керівництвом НАН України, Парламентом та Кабінетом міністрів, а також з пресою, телебаченням, радіо та іншими засобами масової інформації), що спрямовані на подальший розвиток Науки та Технологій в Україні, підвищення суспільного та морального статусу, авторитету та престижності професії науковця. Маю тверде переконання: широкі верстви суспільства повинні усвідомлювати, що УСПІХИ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ, У ТОМУ ЧИСЛІ, БІОЛОГІЧНОЇ – ЦЕ ЗАПОРУКА ДОБРОГО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО, СОЦІАЛЬНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО, ТЕХНІЧНОГО ТА ОБОРОННОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАШОЇ ДЕРЖАВИ ТА НАЦІЇ. Цілком очевидно, що ця теза набуває особливого значення саме в наш час – у час війни.

5.З моєї точки зору парадигма реформування та подальшого розвитку науки в Україні повинна ґрунтуватися на беззаперечному положенні, що НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ – ТО Є УНІКАЛЬНЕ ТА ВИКЛЮЧНО ЦІННЕ НАДБАННЯ ДЕРЖАВИ, її провідна наукова та експертна (з питань науки та технологій) інституція. Методично та наполегливо буду активно впроваджувати в життя це бачення на будь-якому рівні.

6.Президент НАН чи віце-президенти, а за необхідності – й академіки-секретарі Відділень, провідні вчені (за фахом) повинні, я вважаю, систематично запрошуватися на засідання Верховної ради та Кабміну, коли розглядаються та обговорюються питання державотворчого, науково-технічного, освітнього, культурного та соціального розвитку держави, активно відстоювати інтереси Національної академії наук. Вважаю, що провідні вчені НАН України за фахом повинні бути введені до складу колегій міністерств і відомств, залучені до роботи Кабінету Міністрів як радники.

7.У своїй діяльності забов’язуюсь неухильно керуватися Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також Статутом та НАН України.

Н А У К О В А Р О Б О Т А

Буду приділяти систематичну першорядну увагу розвитку традиційних класичних фундаментальних досліджень, які проводяться у нашому Відділенні наразі та будуть проводитися у перспективі у галузі біохімії, фізіології, молекулярної біології, мікробіології та вірусології, а також медичної біології. Адже саме фундаментальна наука є основою пізнання закономірностей та механізмів протікання біологічних процесів.

Втім, ПРИРОДА зовсім «не знає» про те, що дослідники, відповідно до своїх вподобань, схильностей, освіти, здібностей, знань, «диференціюють» її у форматі БІОЛОГІЇ, ФІЗИКИ, ХІМІЇ, ВОНА — ЄДИНА! Тому сьогодні вивчення фундаментальних проблем сучасної біології потребує активного залучення методів та методологій, теорій, гіпотез, концепцій, бачень, уявлень, що притаманні не лише біохімії, біофізиці та молекулярній біології, але й органічній, фізичній, колоїдній та супрамолекулярній хімії, термодинаміці та статистичній фізиці, хімічній фізиці, математичній та комп'ютерній біології.

В контексті зазначеного маю намір активно сприяти, відповідно до сучасних тенденцій розвитку світової науки у XXI сторіччі, подальшому прогресу трансдисциплінарних досліджень в Інститутах Відділення. Дійсно, по-суті, переважна більшість фундаментальних наукових пошуків, які проводяться у нашому Відділенні, виконуються «на стику» різних природничих наук. Маю на увазі, наприклад, дослідження у галузі:

-подальшого з’ясування молекулярних, мембранних та клітинних механізмів видатних загальнобіологічних феноменів – внутрішньоклітинного сигналінгу, розповсюдження нервового імпульсу, м’язового скорочення, секреції, гемостазу, мембранного транспорту, антиген-антитіло взаємодії тощо;

-спрямованого створення нових ефекторів біохімічних процесів, біологічно-активних сполук, міметиків ензимів та ліків;

-ензиматичного каталізу та вивчення його механізмів, моделювання ензиматичних реакцій та шляхів метаболізму;

-біосенсорики;

-залучення методології штучного інтелекту до вирішення сучасних проблем біохімії, молекулярної біології та нанобіотехнології з метою розбудови підходів до боротьби з небезпечними захворюваннями людей, зокрема, для пошуку мішеней таргетної терапії та засобів доставки ліків в клітини за участі нових «молекулярних платформ»;

-імунології;

-онкології;

-впровадження методів генної медицини;

-створення прогностичних математичних моделей (епідеміологія, екологія, біобезпека).

І в цьому контексті не можу не згадати наш загальноакадемічний трансдисциплінарний щомісячний семінар у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології», який був започаткований мною у квітні м-ці 2023 р. Він стаціонарно працює на базі нашого Відділення в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України відповідно до постанови Президії НАН України № 134 від 22 березня 2023 р. На цьому семінарі вже виступили з міждисциплінарними доповідями біологічного спрямування 8 членів нашого Відділення, багато членів інших Відділень. За станом на вересень м-ць вже відбулося 25 семінарських засідань. Звичайно, діяльність семінару буде продовжено.

Втім, щодо трансдисциплінарності досліджнь, що проводяться у Відділенні, то маю наміри активізувати подальші наукові контакти з боку нашого Відділення з іншими Відділеннями та навіть із Секціями НАН України та НАМН України (в контексті реалізації «суперпозиції» - «Біологія» + «Біомедицина» + «Фізика» + «Хімія» + «Математика»). Знаєте, такі контакти та їхній розвиток є цілком реальними! Так, наприклад, конкурсант неодноразово виступав з персональними науковими повідомленнями, присвяченими проблемам біохімії, біофізики та біотехнології, в Інституті органічної хімії та в Інституті біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря Відділення хімії НАН України, в Інституті математики НАН України, на фізичному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка (зокрема, як опонент при захисті дисертацій у галузі біофізики на здобуття ступеня доктора фіз.-мат. наук) та в Інституті високих технологій цього університету, в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка НАМН України, в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця, і наочно побачив, наскільки активно цікавляться колеги – хіміки, фізики, математики, медики питаннями трансдисциплінарних досліджень в галузі сучасної біології та біомедицини.

Як вже підкреслював вище, безперечною основою прикладних аплікацій наукових досліджень у галузі Наук про Життя є саме фундаментальна наука. Одначе, врешті-решт, XXI сторіччя – це, в значному ступені, час біомедицини. Тому головна задача науки, як я собі думаю – це не лише відкриття фундаментальних законів Природи (зокрема, законів Живої Природи - «ЯК ВОНО ПРАЦЮЄ»?), але й сприяння реальному покращенню життя людей (охорона здоров’я, охорона довкілля, біобезпека, якісне харчування тощо)!

А як раз для нашого Відділення і є властивою, відповідно до його наукової тематики та кадрового складу, наступна унікальна особливість – проведення фундаментальних і прикладних досліджень «на стику» Біології та Медицини.

Міг би навести багато наочних прикладів ефективного вирішення членами Відділення нагальних медико-біологічних проблем, над якими працюють колеги практично в кожному його Інституті і в установах НАМН України, особливо наразі – в інтересах обороноздатності нашої держави. У подальшому важливим вважаю проведення наукових досліджень з метою розробки біотехнологій, зокрема нанобіотехнологій, для потреб медицини, а також сільського господарства, екології, промисловості тощо. У галузі біомедицини йдеться, зокрема, за розбудову підходів, спрямованих на подальшу боротьбу з інфекційними та серцево-судинними захворюваннями, діабетом, злоякісним ростом, вирішення медичних проблемам, викликаних воєнними діями тощо. Отже, на рівні нашого Відділення важливим є об'єднання наших знань, досвіду та зусиль для розробки, створення, масштабування та розповсюдження профілактичних, діагностичних та лікувальних засобів на основі сучасних інноваційних технологій для медицини, ветеринарії та екології, поширення знань з проблем біологічної безпеки і біологічного захисту.

Вважаю, що в контексті сприяння подальшому розвитку досліджень у галузі медичної біології та біомедицини треба буде, безперечно, приділяти значну увагу зміцненню контактів між нашим Відділенням та НАМН України.

І, безсумнівно, буду робити все для того, щоб сприяти та допомагати всім установам Відділення у їхніх намаганнях у виконанні розробок, спрямованих на підвищення обороноздатності нашої держави (а наразі практично всі Інститути нашого Відділення приділяють велику увагу цьому питанню).

Одначе цілком зрозуміло, що, значною мірою, прогрес у наукових дослідженнях у галузі експериментальної біологічної науки суттєвим чином пов’язаний із їх фінансовим та технічним забезпеченням (нове обладнання, реактиви тощо), бо лише на одних «Інтелектуальних Соборах» науку не побудуєш.

Думаю, що в умовах сучасного фінансового обмеження видатків на науку в нашій державі особливого значення набуває, зокрема, більш активне та ефективне залучення «Центрів колективного користування» Інститутів Відділення та взагалі нашої і інших Секцій для проведення наукових досліджень в цих Інститутах. Мова йде за наступне. Відповідно до моїх спостережень далеко не всі резерви тут використані. І ефективність такого залучення залежить виключно лише від нас самих! Наприклад, дуже цікаве експериментальне обладнання, наскільки я знаю, є в «Центрах колективного користування» в Інститутах Відділення хімії, Відділення фізики і астрономії, Відділення інформатики, Відділення матеріалознавства, Відділення енергетики та енергетичних технології, а також Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України. Відповідно до взаємокорисної творчої наукової кооперації таке обладнання може бути слушним при вивченні біофізикохімічних та молекулярно-біологічних процесів, що відбуваються в організмі на іонному, молекулярному, субклітинному та клітинному рівнях. Сподіваюся, що злагоджена взаємокорисна співпраця з зазначеного питання обраних академіків-секретарів відповідних Відділень зможе принести велику користь науковцям нашого та вищезазначених Відділень.

В цілому ж буду намагатися активізувати пошук можливостей для оновлення технічного, матеріального та інформаційного забезпечення наукових досліджень в нашому Відділенні. Маю на увазі залучення спонсорської допомоги щодо придбання сучасних коштовних приладів та наукового обладнання, необхідних реактивів, а взагалі - створення сучасної матеріально-технічної бази досліджень в галузі біологічної науки. Це – непросто, але до цього треба прагнути!

Безперечно, одне із своїх головних завдань вбачаю у тому, щоб були збережені знані біологічні та медикобіологічні Наукові Школи нашого Відділення – Школи та відповідні напрями наукової діяльності, які були започатковані видатними представниками справжньої української наукової еліти, якими ми пишаємося - академіками Богомольцем, Палладіним, Костюком, Амосовим, Заболотним, В.Комісаренком, Беліцером, Кундієвим, Фролькісом, Кавецьким, Чеботарьовим та іншими визначними вченими. Це – наше УНІКАЛЬНЕ НАДБАННЯ, і ми повинні все зробити, щоб й надалі відповідні наукові напрями, шо були започатковані нашими видатними фундаторами, були не лише збережені, але й мали подальший динамічний розвиток.

Н А У К О В О – О Р Г А Н І З А Ц І Й Н А Р О Б О Т А

Я не є прибічником будь-яких «революційних струсів» та «переворотів» в науково-організаційній роботі Відділення. Адже наше Відділення має свої добрі традиції, які були започатковані в останні десятиріччя.

Втім, мені здається, корисним було б періодичне проведення (можливо, 1 раз на пів-року) виїзних засідань Відділення в його Інститутах з питань актуальних проблем біологічної науки (з заслуховуванням наукових доповідей, в тому числі й молодіжних!). Такі засідання сприяли б, я думаю, укріпленню та розвитку взаємокорисних контактів між Інститутами та членами нашого Відділення (мова йде за сприяння створенню та покращенню «горизонтальних» виробничо-наукових зв’язків між співробітниками Інститутів Відділення).

І, знову таки, при цьому, перш за все, треба бачити не стільки папери, скільки людину – науковця, дослідника, творчу особистість! Я за це кажу тому, що зараз нас усіх «накрив» «9 вал» хвиль нескінченних паперів, в тому числі й у комп’ютеризованому вигляді – форм, анкет, звітів, довідок, запитів та тестів відповідно до вимог великої кількості органів та інстанцій, що контролюють та перевіряють. Адже зазвичай ці перевірки не є взаємоузгодженими і, часто-густо вони дублюють одна-одну; відповідно, на все це гається великий час, має місце відволікання членів дирекції, завідувачів відділів та лабораторій, співробітників Інститутів від суто наукової та виробничої роботи. Наприклад, в Інституті біохімії лише у першій половині цього року відбулося вже 4 чи навіть 5 масштабних заформалізованих перевірок. Додайте до цього ще традиційну атестацію співробітників, яка припала на цей рік. Звичайно, мабуть без перевірок та паперів не можна – це зрозуміло, але не в такому ж ступені! Добре, коли до складу таких комісій входять професійні науковці, котрі розуміють специфіку наукової творчості, наукової діяльності академічного інституту, який працює над вирішенням фундаментальних та прикладних наукових проблем, адже такі комісії своїми порадами та побажаннями, спрямованими на покращення наукової та науково-організаційної роботи, дійсно можуть допомогти дирекції, членам Вченої ради, науковому колективу поліпшити наукову та науково-організаційну роботу. Але дуже погано, коли до перевірки залучаються комісії, які працюють за методичками та анкетами, однаковими як для перевірки заводу, що виробляє цеглу, так і для академічного інституту, котрий створює наукову продукцію. Буду, за можливістю, намагатися, на рівні нашого Відділення, звести «до розумного мінімуму» кількість різноманітних перевірок, паперів, довідок, звітів, анкет та т.і.

Обіцяю прийняття колегіальних та прозорих рішень на рівні Бюро нашого Відділення, наприклад, у випадках вирішення важливих кадрових та конкурсних питань, питань висунення кандидатів до складу НАН, присудження премій НАН імені видатних вчених, надання інших різних заохочувань, відзнак та нагород, вирішення соціальних питань (розподіл житла) тощо.

Можливо, варто вдосконалювати сторінку нашого Відділення на сайті НАН для інформування наукової спільноти щодо його діяльності. На цій сторінці можна буде: -викладати інформацію щодо поточної діяльності Відділення; -анонсувати рішення, що були прийняті на засіданнях його Бюро; -наводити інформацію щодо досягнень вітчизняної та світової біохімії, фізіології, біофізики, мікробіології та вірусології, молекулярної біології, кріобіології, біотехнології, біомедицини; розміщувати об’яви щодо проведення різноманітних наукових (семінари) та науково-оганізаційних заходів в Інститутах Відділення; -викладати нариси з історії наукових установ Відділення та Наукових Шкіл, згадувати світлі образи тих видатних вчених, які працювали в установах Відділення; -фіксувати різноманітні об’яви.

К А Д Р О В І А С П Е К Т И

Завжди займав наступну позицію: у НАН України, зокрема, в нашому Відділенні, звичайно, керуючись відповідними директивними вказівками, все ж таки не варто жорстко пов’язувати зайняття керівних та адміністративних посад із віком вченого. Треба виходити з його реальної спроможності приносити конкретну користь Науці, своєму Інститутові, НАН України, Суспільству (звичайно, з урахуванням стану здоров’я, творчого потенціалу, роботи над собою, підготовки наукової молоді, енергійності та ініціативи у вирішенні практичних питань тощо). Тобто кадрова робота повинна бути персоніфікованою!

Стосовно наукової молоді. Взагалі, питання дуже складне (самі знаєте: низька зарплатня, «відтік» молоді з Науки, виїзди за межі України, падіння конкурсу в аспірантуру тощо). Нажаль, не думаю, що наразі зможу запропонувати щось виключно радикальне, щоб оперативно виправити положення, бо абсолютно очевидно, що вирішення цієї проблеми не є можливим без ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ УВАГИ до неї. Втім, як мінімум, треба намагатися здійснювати, в масштабах НАН України, соціально-економічні заходи (житло, зарплатня, перспективи кар’єрного росту), що сприяли б поверненню в Україну талановитої української наукової молоді, яка працює в інших країнах. І тут, ще раз хочу підкреслити, дуже суттєвим є наступне: вже сьогодні на державному рівні треба приймати енергійні та дієві заходи для підвищення авторитету та престижу професії науковця!

Як Голова Комісії по роботі з науковою молоддю нашого Відділення завжди вважав, що відповідні Конкурсні Комісії до вирішення свого вердикту щодо переможців різноманітних молодіжних конкурсів повинні заслуховувати усні доповіді (регламент, наприклад - 10 хв.) здобувачів з презентаціями (графіки, таблиці, схеми тощо) і запитаннями до них. Тоді ми зможемо одержати відповіді на такі важливі професійні запитання, як: «який Ваш безпосередній парціальний внесок у виконання цієї роботи?» (погодьтеся, це важливо, якщо авторський колектив складається з багатьох осіб), «як ставився експеримент?», «які Ви мали контрольні досліди?», «який був склад середовища інкубації і які використовували концентрації реагентів в ньому?» та т.і. Це – не другорядні запитання, це - професійні запитання, але ж ми й хочемо, щоб для молодих вчених був властивим високий професійний рівень! Такі заслуховування є важливими й для виховання у молоді культури виступу з науковими повідомленнями та підготовки презентацій, формування культури відповіді на запитання та наукової дискусії. Адже з паперів, щоб там автор не писав про себе, про свої досягнення (особливо у випадку багаточисельного авторського колективу), ми не одержим відповідну інформацію. Територіально такі заслуховування Комісії ми могли б робити, наприклад, чи у кімнаті нашого Відділення в Президії НАН, чи в Актовій залі Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна (адже ця установа знаходиться в центрі міста). І вже за наслідками таких усних молодіжних виступів відповідна Комісія шляхом таємного голосування зможе об’єктивно сформувати рейтинг конкурсантів та прийняти рішення щодо переможців Конкурсів Проектів та їхнього фінансування. Як голова Комісії Відділення по роботі з молоддю, намагаюся ці принципи систематично втілювати в життя вже декілька років (ті члени Відділення, які приймають участь у роботі такої нашої комісії, добре знають за це).

У подальшому буду вдосконалювати співпрацю нашого Відділення з його Радою молодих вчених. В цілому ж буду намагатися демонструвати максимальну увагу до наукової молоді, яка працює в установах нашого Відділення.

І ще щодо молодих наукових кадрів. Зокрема, необхідно сміліше висувати молодих талановитих вчених, які мають схильність до науково-організаційної роботи, на керівні посади в Інститутах нашого Відділення (тобто мова йде за систематичну роботу з резервом на посади завідувачів відділами та лабораторіями, резервом на членів дирекції). І це повинно здійснюватися прозоро!

Претендент є прибічником енергійного впровадження в життя наступної тези: «Немає Науки без Викладання/Навчання, як немає Викладання/Навчання без Науки!». Буду максимально сприяти тому, щоб зміцнювалися стосунки між нашим Відділенням та ВНЗ, щоб члени Відділення, провідні співробітники його Інститутів, які мають значний особистий творчий науковий потенціал, а також мають здібності до педагогічної діяльності, викладали б в аудиторіях вищих навчальних закладів і готували б наукову зміну у галузі біологічної науки. І таких фахівців в нашому Відділення багато.

Буду приділяти подальшу увагу роботі Відділення із здібними школярами. Ви знаєте, я є прибічник канонічної «ВЕРТИКАЛІ»: «СІМ’Я – ШКОЛА – МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК, НАУКОВІ ГУРТКИ – УНІВЕРСИТЕТ – АСПІРАНТУРА» тощо. Принаймні в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна конкурсант декілька разів на рік обов’язково зустрічається з школярами, викладачами шкіл, з студентськими групами. Наскільки мені відомо, активно працюють з талановитою шкільною та студентською молоддю і співробітники інших Інститутів нашого Відділення.

Маю тверде переконання: ЯКІСНА ОСВІТА ТА НАУКА – НАЙВАЖЛИВІША СКЛАДОВА, ЩО АБСОЛЮТНО НЕОБХІДНА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МОГУТНЬОЇ ДЕРЖАВИ, ФОРМУВАННЯ ЇЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА ОБОРОНОЗДАТНОСТІ!

Ф І Н А Н С И

Дуже важливе питання. Мені треба буде, якщо буду обраний, ґрунтовніше розібратися в ньому. Втім, вирішення всіх фінансових питань, які стосуються забезпечення діяльності Інститутів Відділення, забов’язуюсь провадити відповідно до Законів України, Актів Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, інших актів законодавства, Статуту і Постанов та Розпоряджень НАН України.

Одне із джерел фінансування наукових розробок – гранти, зокрема, у тому числі, й за результатами конкурсів наукових Проєктів, змагань на здобуття різноманітних премій, заохочувань та т. ін. І знову таки у вирішенні таких питань, при розбудові рейтингів та визначенні переможців необхідно більше приділяти уваги не лише паперам, а суто самій науці, творчій особистості. Ну не може і не повинно так бути, щоб при проведенні Конкурсів наукових Проєктів формальні критерії оцінювання наукової роботи домінували над науковими критеріями.

Е Т И Ч Н І А С П Е К Т И

Треба берегти людей! Буду сповідати уважне та поважне ставлення до кожного члена нашого Відділення, забов’язуюсь бути відкритим та доброзичливим до всіх співробітників, які сумлінно працюють в установах Відділення, незалежно від їхніх посад та звань.

А, взагалі, з моєї точки зору, творча активність вченого не потребує особливої директивної координації, регуляції та оптимізації.

І тут головним в моїй діяльності буде наступне: не стільки керувати, регулювати та координувати, а, перш за все – створювати необхідні умови для творчої праці співробітників Інститутів Відділення, сприяти та допомагати їм!

З повагою –