ЗУСТРІЧ В.О. ДИРЕКТОРА ІНСТИТУТУ БІОХІМІЇ
ІМ. О.В.ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ
АКАДЕМІКА НАН УКРАЇНИ С.О. КОСТЕРІНА
ІЗ СТУДЕНТАМИ ННЦ «ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ»
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
3 червня 2025 р. відбулася зустріч академіка НАН України професора С.О.Костеріна із студентами 1-го і 2-го курсів навчання ННЦ «Інститут біології та медицини»
Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
В своєму виступі перед студентами С.О.Костерін розповів про історію Інституту біохімії, акцентував увагу на наукових досягненнях його колективу напередодні 100-річчя нашої установи. Мова йшла за визначні фундаментальні та прикладні досягнення вчених Інституту в галузі біохімії, біофізичної хімії та біотехнології. Історія Інституту пов’язана з іменами таких видатних вчених, як академік О.В.Палладін, академік В.О.Беліцер, академік Р.В.Чаговець, академік М.Ф.Гулий, член-кор. НАН України Д.Л.Фердман, професори В.П.Вендт та О.С.Циперович. І наразі в Інституті працюють відомі наукові школи, які були започатковані нашими видатними науковцями. Головні напрями дослідження Інституту присвячені з’ясуванню молекулярних механізмів функціонування організму людини та пошуку шляхів регуляції цих механізмів з метою створення біотехнологічної продукції: діагностикумів, лікарських та вітамінних засобів, кровоспинних та ранозагоювальних біоматеріалів, тощо.
Студенти були ознайомлені з структурою Інституту, проінформовані за різноманітні форми роботи з науковою молоддю.
Зокрема, акцентувалася увага на тому, що в Інституті біохімії вже багато років щорічно проводяться традиційні Конкурси молодих науковців – студентів, аспірантів, молодих кандидатів наук та докторів філософії, зазвичай за наступними науковими напрямами – біохімія, медична біохімія, молекулярна біологія та біотехнологія. Сергій Олексійович закликав студентів до активній участі такому Конкурсі, який заплановано на 2026 р. Було відзначено: «Якщо Вам є що сказати, якщо маєте свої ідеї – сміливо виходьте на трибуну»! Персональна усна доповідь сприяє власному чіткому формуванню наукових поглядів, вмінню зрозуміло викладати свої думки, формує культуру відповіді на запитання та участі в дискусіях та культуру підготовки презентацій. Сьогодні, коли оцінка наукової творчості вчених вкрай заформалізована, живе спілкування у форматі «доповідач – аудиторія» є необхідним та корисним для усіх науковців, у тому числі й для наукової молоді (особливо у випадку відповідей на запитання до доповідача та конструктивної наукової дискусії).
Академік Костерін підкреслив, що саме фундаментальна наука є основою пізнання закономірностей та механізмів протікання біологічних процесів (ключове питання: «як воно працює»?). Але ПРИРОДА зовсім «не знає» про те, що дослідники, відповідно до своїх вподобань, схильностей, освіти, здібностей, знань, «диференціюють» її у форматі БІОЛОГІЇ, ФІЗИКИ, ХІМІЇ, МАТЕМАТИКИ. ВОНА — ЄДИНА! Дійсно, найцікавіші фундаментальні проблеми сучасної біології, у тому числі біохімії, молекулярної біології , біофізики та біотехнології, локалізовані саме на «перехресті» різноманітних наук і наукових напрямів — наприклад, у галузі вивчення механізмів ензиматичного каталізу, мембранного транспорту речовин, внутрішньоклітинної сигналізації, розповсюдження нервового імпульсу, біомеханохімічних явищ, біосенсорики, ліганд-рецепторної взаємодії, дослідження функціонування біологічних об’єктів (клітини, органу, тканини, цілісного організму, популяції) як відкритих нерівноважних термодинамічних систем, а також вивчення проблем біоінформатики і структурної біології, фізико-хімічних засад теорії еволюції, штучного інтелекту тощо.
Безперечно, вивчення таких фундаментальних проблем, відзначив Сергій Олексійович, потребує активного залучення методів та методологій, теорій, гіпотез, концепцій, бачень, уявлень, які притаманні не лише біохімії, молекулярній біології та біофізиці, але й фізичній, колоїдній та супрамолекулярній хімії, термодинаміці, хімічній фізиці, математичній та комп'ютерній біології. Саме з цим пов'язане виникнення в останні десятиріччя таких трансдисциплінарних наук та наукових напрямів, як фізико-хімічна біологія, біофізична хімія, хімічна біофізика, біохімічна фізика, фізична біохімія, біоматематика та біоінформатика, квантова біохімія, молекулярна фізіологія, біоінженерія, молекулярна медицина, інженерна ензимологія, технічна біохімія, біосенсорика, нанобіотехнологія, біохімія «in silico», теоретична та системна біологія тощо. Видаються журнали та монографії з такими назвами, працюють відповідні Інститути, проводяться фахові міждисциплінарні наукові конференції та симпозіуми. Проф. С.О.Костерін підкреслив, що часто-густо між зазначеними науками та науковими напрямами важко прокласти «межу» (та й навряд чи це потрібно), бо зазвичай вони «взаємодіють» між собою і в предметі, й у методах дослідження. Проте кожний з таких напрямів має власні мету, завдання, експериментальні підходи.
Було наголошено наступне: очевидно, що подальший прогрес у галузі теоретичного та практичного вирішення різноманітних проблем сучасної біологічної науки неможливий без ґрунтовної підготовки біологів — студентів та аспірантів — у сфері фундаментальних дисциплін не лише біологічного, але й хімічного, фізико-хімічного та фізико-математичного циклів.
Звісно, часто важко передбачати, як колись відгукнуться результати фундаментальних досліджень (про це свідчать чимало прикладів з історії науки). Головне – щоб вони відгукнулися добре, з користю для людини, а не на шкоду їй.
Втім, Сергій Олексійович наголосив, що все ж таки найвища мета науки – зробити так, аби людині жилося краще (на додачу до пізнання). Тому великої поваги та уваги заслуговують корисні прикладні розробки у галузі біомедицини, охорони здоров’я, збереження довкілля, біобезпеки, якісного харчування тощо. І в цьому відношенні Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна має визначні здобутки. Наш Інститут продовжив свою роботу в умовах пандемії COVID-19 та не зупинив свою діяльність й під час повномаштабного вторгнення. І нині дирекція і колектив Інституту роблять усе можливе, щоб наукова робота не припинялася, співробітники продовжували систематично працювати, щоб до Інституту приходила здібна наукова молодь, закуповувались реагенти, модернізувалося обладнання тощо.
Доповідач підкреслив, що добра освіта, всебічна трансдисциплінарна підготовка наукових та науково-інженерних кадрів — фахівців у галузі природничих та технічних наук — запорука наукового, технологічного та соціального прогресу України!
Далі академік С.О.Костерін продемонстрував студентам відеопрезентацію, присвячену діяльності загальноакадемічного міждисциплінарного щомісячного семінару у галузі природничих наук «Актуальні питання фізико-хімічної та математичної біології», який з квітня 2023 р. функціонує на базі Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України. На теперішній час відбулося 24 засідання цього семінару. Було відзначено, що двері Інституту біохімії, засідання загальноакадемічного міждисциплінарного семінару завжди відкриті для студентів.
Потім студенти відвідали лабораторію Оптичних методів дослідження, де канд. хім. наук С.О.Карахім ознайомив їх з роботою на лазерному конфокальному мікроскопі, а також інші лабораторії Інституту та меморіальний музей академіка О.В.Палладіна.
ФОТОРЕПОРТАЖ З ЗУСТРІЧІ
(фото – студ. Байдакової Катерини)
Академік С.О.Костерін відкриває зустріч із студентами.
В залі засідань.
Повідомлення про роботу загальноакадемічного міждисциплінарного семінару у галузі природничих наук.
В лабораторії оптичних методів дослідження. Пояснення щодо роботи лазерного конфокального мікроскопу надає зав. лабораторією канд. хім. наук С.О.Карахім.
В лабораторії хроматографії. Пояснення надає пров. інженер Г.Г.Юрлов.
В Меморіальному музеї фундатора Інституту академіка О.В.Палладіна. Екскурсію проводила канд. біол. наук Н.П.Карлова.
Спільне фото учасників зустрічі на згадку про неї.