Телефонний довідник(Оновлена версія за 2025р.)

 
 

GoogleTranslate

Ukrainian Bulgarian Czech Danish English Estonian Finnish French German Greek Hungarian Italian Japanese Latvian Lithuanian Norwegian Polish Portuguese Romanian Slovak Slovenian Spanish Turkish
 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

 Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 27-го травня (вівторок) 2025 р. о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь аспіранта відділу структури і функціії білка Інституту Євгена Кучерявого “ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ТА ФУНКЦІЙ αС-РЕГІОНІВ ТА ВβN-ДОМЕНІВ ФІБРИН(ОГЕН)У ЗА ДОПОМОГОЮ МОЛЕКУЛЯРНИХ ЕФЕКТОРІВ”. Науковий керівник роботи – д.б.н. В.О.Чернишенко.

 Традиційно до цього інформаційного листа додаю авторські тези доповіді.

  При цьому повідомляю, що прийняти участь у роботі семінару можна буде й у дистанційному форматі відповідно до наступної адреси:

 https://meet.google.com/yiy-nfpe-uya

 Запрошую Вас та Ваших колег до участі у роботі нашого семінару.                                                                                          

 З повагою, щиро Ваш -                                                                                                                                                                    С.О.Костерін

 19 травня 2025 р.

АВТОРСЬКІ ТЕЗИ

“ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ТА ФУНКЦІЙ αС-РЕГІОНІВ ТА ВβN-ДОМЕНІВ ФІБРИН(ОГЕН)У ЗА ДОПОМОГОЮ МОЛЕКУЛЯРНИХ ЕФЕКТОРІВ”

Доповідач: Євгеній КУЧЕРЯВИЙ, аспірант відділу структури і функціії білка

Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Актуальність. Процеси полімеризації фібрину та агрегації тромбоцитів є центральними етапами формування фібриново-тромбоцитарного згустку, що лежить в основі тромбоутворення. У фізіологічних умовах тромбоутворення є критично важливим для зупинки кровотечі у відповідь на ушкодження судинної стінки та ініціації репаративних процесів. Водночас, розвиток тромбів у непошкоджених ділянках судинного русла становить серйозну патофізіологічну загрозу, спричиняючи ішемічне ураження органів і тканин. У зв’язку з цим, дослідження молекулярних механізмів, що регулюють полімеризацію фібрину та агрегацію тромбоцитів, має важливе значення для розробки стратегій селективної модуляції тромбоутворення – з метою інгібування патологічної внутрішньосудинної тромбогенезу та стимуляції фізіологічного екстрасудинного гемостазу.

Мета роботи: Метою роботи стало вивчення процесів формування фібриново-тромбоцитарного тромбу за допомогою молекулярних ефекторів, які протеолітично відщеплюють, стерично блокують або конкурентно інгібують активні сайти молекули.

Для досягнення поставленої мети було виконані наступні завдання:

  1. Вивчити роль внутрішньомолекулярних взаємодій ВβN-доменів та αС-регіонів у полімеризації фібрину.
  2. Дослідити участь ВβN-доменів фібрин(оген)у в процесах побудови протофібрил, формування тривимірної сітки фібрину та агрегації тромбоцитів.
  3. Дослідити залучення N-кінцевих та С-кінцевих субдоменів αС-регіонів фібрин(оген)у до формування фібриново-тромбоцитарного тромбу.

Методи дослідження. Отримання протеїназ, поліпептидів та моноклональних антитіл: іонообмінна хроматографія; гель-проникна хроматографія; афінна хроматографія; електрофорез; вестерн-блот аналіз; культивування гібридом. Основними методами були: турбідиметрія; трансмісійна електронна мікроскопія; агрегатометрія.

Основні результати.

  1. Вперше показано, що центр полімеризації «С», розташований у межах ВβN-домену, ефективно сприяє побудові протофібрил лише у комплексі з αС-регіонами.
  2. Підтверджено припущення, що αС-регіони виконують різні функції на різних стадіях полімеризації фібрину: під час побудови протофібрил стабілізують сайти ВβN-домену, а під час латеральної асоціації протофібрил – сприяють утворенню αС:αС-взаємодій між сусідніми протофібрилами.
  3. Запропоновано концепцію участі αС-регіонів у агрегації тромбоцитів, згідно з якою αС-регіони забезпечують додаткові можливості зближення тромбоцитів під час їх агрегації завдяки сполученню молекул фібрину шляхом αС:αС-взаємодій.

Висновок. У роботі вперше запропоновано дослідження структури та функцій комплексу αС-регіону та ВβN-домену з використанням молекулярних ефекторів, які відрізняються за принципом дії. Пряме порівняння ефектів протеолітичного відщеплення, прямого блокування антитілами або ж конкуренції з пептидами за сайти взаємодій, дозволило зробити висновки щодо особливостей функціонування активних сайтів молекули, розміщених у межах αС-регіону та ВβN-домену.

Список публікацій здобувачки за темою дисертації

  1. Platonova T.M., Hrabovskyi O.O., Chernyshenko V.O., Stohnii Y.M., Kucheryavyi Y.P., Korolova D.S., Komisarenko S.V. (2025). Alternative role of B:b knob-hole interactions in the fibrin assembly. Biochemistry 2025, 64, 4, 791-800. https://10.1021/acs.biochem.4c00695 (Q1).
  2. Kucheriavyi, Y.P., Panas, I.D. (2023). Transmission electron microscopy for the direct analysis of fibrin clot structure. Biotechnologia Acta, 16(2), 30-31. https://10.15407/biotech16.02.030
  3. Stohnii, Y.M., Yatsenko, T.A., Nikulina, V.V., Kucheriavyi, Y.P., Hrabovskyi, O.O., Slominskyi, O.Y., Savchenko, K.S., Garmanchuk, L.V., Varbanets, L.D., Tykhomyrov, A.O., & Chernyshenko, V.O. (2023). Functional properties of individual sub-domains of the fibrin(ogen) αC-domains. BBA advances, 1867(3), 100072. https://doi.org/10.1016/j.bbadva.2023.100072 (Q3).
  4. Zhelavskyi, M.A., Platonov, O.M, Kucheryavyi, Y.Р., Stohnii, Y.M. (2023). Aprobation of platelet aggregation inhibitor from Echis multisquamatis snake venom in vitro, in vivo and ex vivo. Biotechnologia Acta, 16(5). https://doi.org/10.15407/biotech16.05
  5. Kucheriavyi Y., Hrabovskyi O., Rebriev A.V., Stohnii Y. Limited proteolysis of fibrinogen αC-region reveals its structure. Biotechnologia Acta Т. 15, No. 2, 2022. P. 60-61. https://doi.org/10.15407/biotech15.02.060
  6. Iskandarov E., Zinenko O., Tupikov A., Pitishkina A., Platonov O., Gryshchuk V., Kucheriavyi Y., Stohnii Y. (2022) Action of venom of Vipera snake of Ukraine on blood coagulation in vitro. Biotechnologia Acta. 15(2):56-57. https://doi.org/10.15407/biotech15.02.056
  7. Iskandarov E., Gryshchuk V., Platonov O., Kucheriavyi Y., Slominskyi O., Stohnii Y., Vartanov V., Chernyshenko V. Fractionation of Vipera berus berus snake venom and detection of bioactive compounds targeted to blood coagulation system. Southeastern European Medical Journal. 6 (2022) 20-31.

Рецензенти:

Олена ЮСОВА,

кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник,

відділу хімії та біохімії ферментів

Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України                 

Євген МАКОГОНЕНКО,

доктор біологічних наук,

професор,

головний науковий співробітник

відділу структури і функції білка

Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України