Шановні колеги, вітаю Вас! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою роботу. 18-го жовтня (вівторок) 2022 р. о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь аспіранта відділу структури і функції білка Інституту Дідківського В.А. «Дослідження сполук калікс[4]аренового ряду як антитромботичних та проангіогенних агентів». Мова йде за апробацію дисертації на здобуття вченого ступеня доктора філософії. Традиційно до цього інформаційного листа додаємо авторські тези доповіді.
При цьому повідомляємо, що прийняти участь у роботі семінару можна буде й у дистанційному форматі відповідно до наступної адреси: meet.google.com/rvb-uvzk-zey
Запрошуємо Вас до участі у роботі нашого семінару.
З повагою- С.О.Костерін
«Дослідження сполук калікс[4]аренового ряду як антитромботичних та проангіогенних агентів»
Доповідач: Дідківський Валентин Антонович
Актуальність. Пошук нових підходів для попередження внутрішньосудинного тромбоутворення є актуальним питанням біохімії та клінічної медицини. На сьогодні активно досліджується можливість створення антитромботичних препаратів, які б направлено діяли на заключний етап тромбоутворення – полімеризацію фібрину. Раніше було показано, що натрієва сіль калікс[4]арен-тетра-метилен бісфосфонової кислоти (калікс[4]арен С-145) ефективно інгібує полімеризацію фібрину завдяки своїй здатності прямо блокувати центр «А» полімеризації фібрину. Як низькомолекулярна неімуногенна сполука, С-145 можна розглядати як потенційну основу для створення прототипу антитромботичного препарату нового типу.
Методологія. Дію на полімеризацію фібрину вивчали методом турбідиметрії та за часом зсідання плазми крові в тесті активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ). Визначали базові параметри системи зсідання крові за умов введення калікс[4]арену С-145 лабораторним тваринам, зокрема розчинні фібрин-мономерні комплекси, фібриноген, протеїн С, час зсідання плазми крові в тестах протромбіновий час (ПЧ) та АЧТЧ. Гістологічні дослідження стінки аорти та серцевого м’яза лабораторних тварин за умов введення калікс[4]арену С-145 проводили за допомогою профарбовування гематоксиліном та еозином. Кількісний аналіз мікрофотографій виконували у програмі ImageJ. Доклінічні дослідження калікс[4]арену С-145, зокрема тест на здатність індукувати генні мутації у Salmonella typhimurium (тест Еймса) та тест на гостру токсичність проводили згідно з OECD 471 та OECD 425 відповідно.
Результати. Шляхом комплексного порівняльного аналізу дії низки водорозчинних калікс[4]аренів на полімеризацію фібрину in vitro, як найбільш ефективні інгібітори полімеризації фібрину визначено калікс[4]арен С-145 та його сульфур-модифіковану форму С-145S. Показано, що, на відміну від С-145, сульфур-модифікована форма С-145S ефективно інгібує гідроліз фібринового згустку та стимулює проліферацію ендотеліоцитів у культурі. Тому саме С-145 було обрано як прототип антитромботичного препарату. Показано, що калікс[4]арен С-145 є низькотоксичною сполукою (LD50 = 1420 мг/кг), придатною для застосування in vivo. Визначено, що максимальна антитромботична дія С-145 спостерігається на 4-6 годину після внутрішньовенного або перорального введення лабораторним тваринам у дозі 12 мг/кг маси тіла та зникає через 24 години. Доведено ефективність С-145 для зниження прокоагулянтного потенціалу плазми крові у спонтанно гіпертензивних щурів, які отримували дієту з високим вмістом холестеролу (3 %) або вісцерального жиру (30 %). Розпочато доклінічні дослідження лікарської субстанції «Калікс[4]арен С-145», зокрема показано відсутність у неї сенсибілізаційної дії та мутагенного ефекту. Створено прототип лікарського препарату «Калікс[4]арен С-145».
Висновки. Отже, робота є комплексним дослідженням, яке представляє повний цикл створення прототипу антитромботичного препарату, включаючи скринінг та випробування сполуки in vitro, її тестування у модельних системах, адаптацію до використання in vivo, тестування на моделях передтромботичного стану та доклінічні дослідження відповідно до стандартів GLP.