Застосування сполуки 3-децилоксикарбонілметил-4-метил-5-(2-гідроксиетил)тіазолій хлорид (ДМГТ) як блокатора іонної провідності каналів, утворених дифтерійним токсоїдом CRM197

Вельмишановні колеги! Науковий семінар Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України «Актуальні проблеми сучасної біохімії» продовжує свою діяльність.

6-го листопада (вівторок) о 10-30 в Актовій залі Інституту будемо слухати доповідь пров. наук. співробітника відділу нейрохімії Інституту д.б.н. Шатурського О.Я. «Застосування сполуки 3-децилоксикарбонілметил-4-метил-5-(2-гідроксиетил)тіазолій хлорид (ДМГТ) як блокатора іонної провідності каналів, утворених дифтерійним токсоїдом CRM197». Як завжди, до інформаційного листа додаємо авторські тези доповіді. Запрошуємо Вас та Ваших колег до участі у роботі семінару.

З повагою – С.О.Костерін

Застосування сполуки 3-децилоксикарбонілметил-4-метил-5-

(2-гідроксиетил)тіазолій хлорид (ДМГТ) як блокатора іонної провідності каналів, утворених дифтерійним токсоїдом CRM197

Доповідач: пров.наук.співробітник відділу нейрохімії Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ,  д.б.н., Шатурський О.Я

Показано, що іон-провідні властивості рекомбінантного похідного дифтерійного токсину (ДТ) CRM197 схожі на такі, що були визначені для  ДТ. Тому, для визначення дії  сполуки 3-децилоксикарбонілметил-4-метил-5-

(2-гідроксиетил)тіазолій хлорид (ДМГТ) на іонну провідність каналів, утворених ДТ проведено визначення  внутрішніх діаметрів вхідного та вихідного отворів каналу, утвореного CRM197 в бішаровій ліпідній мембрані (БЛМ), яку було сформовано із фосфатидилетаноламіну  та фосфатидилхоліну. За допомогою молекул неелектролітів різної молекулярної маси показано, що найбільший отвір каналу СRM197 з внутрішнім діаметром 7,88 А⁰ знаходиться з боку вбудовування токсоїда у мембрану, а менший отвір з внутрішнім діаметром 6,96 А⁰ - на протилежному боці мембрани.

Після уведення 0,1 мМ ДМГТ в комірку з БЛМ з боку вбудовування CRM 197 або з протилежного в розчині 1М KCl іонний струм каналами CRM 197   знижувався на 50% та 56 %, відповідно за 30-32 сек при рН 6,0 з боку додавання блокатора. Після уведення 0,1 мМ ДМГТ в комірку з БЛМ з боку вбудовування CRM 197 в розчині 1М KCl трансмембранний струм  каналами CRM 197   знижувався на 70% за 30-32 сек при рН 4,8 з боку додавання блокатора. Таким чином, застосування сполуки ДМГТ як блокатора провідності іонних каналів може бути перспективним для регуляції фізіологічних процесів, опосередкованих ДТ, оскільки  утворення іон-провідних каналів є невід’ємною складовою механізму його токсичної дії.