GoogleTranslate

Ukrainian Chinese (Traditional) English French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish
 

Лекція академіка С.В. Комісаренка на тему «Прогрес у сучасній біології і проблеми біобезпеки в Україні» 13.03.2013

 

Чергове заняття в рамках лекторію «Передові рубежі біології» Університету юних біохіміків, яке відбулося 13 березня, зібрало в конференц-залі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України надзвичайно велику аудиторію школярів, студентів, вчителів та науковців. Адже лекція відомого ученого, директора Інституту, президента Українського біохімічного товариства, академіка С.В. Комісаренка на тему «Прогрес у сучасній біології і проблеми біобезпеки в Україні» була присвячена актуальній, хвилюючій темі  біозагроз, біозахисту та біобезпеки на фоні сучасних досягнень біологічної науки. На конкретних прикладах академіком було наведено вражаючі факти стрімкого розвитку генетики, імунології, біотехнології, медицини. Так, якщо визначне досягнення в біології ? «секвенування» геному людини раніше тривало 11 років і обійшлося в 3 мільярди доларів, то в 2010 році його можна було провести всього за декілька днів  з витратою біля 5 тис. доларів. З допомогою сучасного геномного секвенатора Oхford Nanopore Technologies-20  секвенування геному людини можна провести за 15 хвилин. Незрівнянно зросла потужність сучасних комп’ютерів, що дає можливість розшифровувати по 100 геномів людини на день. У Китаї розроблено проект секвенування 1 мільйона геномів.

На простих прикладах було дано роз'яснення таких розділів біотехнології, як:  геноміка і протеоміка; системна біологія і біоінформатика; нанобіотехнологія та «таргетна» доставка лікарських препаратів; синтетична біологія; штучне життя, зроблене з хімічних сполук; створення біологічних систем з компонентів, які не існують в природі (ксенобіотики) тощо. При цьому постає питання критеріїв визначення досліджень «подвійного» призначення, тобто використання знань з метою створення загроз для здоров'я людини. Сергій Васильович, як ніхто інший, є обізнаним фахівцем у цій галузі, адже він очолює  Комісію з біобезпеки і біологічного захисту при РНБО України.

До біозагроз належить свідоме чи несвідоме створення небезпечних мікроорганізмів чи токсинів або біологічно активних речовин під час проведення біологічних досліджень, при біотехнологічний діяльності або у фармацевтичній чи харчовій промисловості. Свідоме створення або використання біозагроз проти людей, тварин чи рослин є основою біотероризму. Усім згаданим комплексом проблем – виявленням і попередженням розвитку біозагроз, а у випадку їх появи – і ефективною боротьбою з біозагрозами, має опікуватися державна система біобезпеки. В чому ж полягає різниця між термінами «біобезпека» та «біозахист»? Якщо коротко і досить умовно, то біобезпека – це  захист людей, тварин, рослин і довкілля від біозагроз. А біозахист – це захист небезпечних патогенів від людей, тобто від свідомого чи несвідомого проникнення та розповсюдження патогенів, здатних створити біозагрози.  Біобезпека, насамперед, стосується виникнення і боротьби із захворюваннями, які викликаються особливо небезпечними патогенами, а також фізичного збереження колекцій цих патогенів, щоб унеможливити їхнє навмисне (біотероризм) чи ненавмисне розповсюдження поза межами місць збереження

Прихованість та непрозорість інформації при появі масових загроз веде до паніки та неправильної поведінки. Так, коли з'явилися повідомлення про виникнення у Мексиці «свинячого» грипу (грипу H1N1 California), то майже відразу ВООЗ та ВВС опублікували рекомендації для простих громадян у вигляді найбільш поширених запитань і правильних відповідей на них. Цей вірус є унікальним, оскільки він виник за рахунок злиття частин геному від свинячого грипу, від пташиного грипу і від грипу людини. Тому існуючі вакцини проти інших штамів вірусів грипу, навіть того ж типу H1N1, не ефективні проти вірусу H1N1 California. Взагалі, створити вакцини та ліки проти вірусів грипу дуже складно, тому що геном вірусу дуже мінливий. Він складається із восьми ланцюгів РНК, які можуть обмінюватися між різними вірусами, коли такі віруси розвиваються в одному і тому ж організмі. Крім того, геномна РНК значно мінливіша за геномну ДНК, коли порівнювати РНК-ові і ДНК-ові віруси. І все ж, вакцину проти вірусу H1N1 California було створено. В 2007 р. це вдалося зробити французькій фармацевтичній компанії «Санофіавантіс». Зацікавленість аудиторії викликала інформація про штучне відтворення вірусу грипу А/Н1N «іспанки» 1918-1920 рр. та історія спалаху пташиного грипу Н5N1 в 2012 р. Було наведено приклади отримання лікарських вакцин із рослин: рослини можуть бути джерелом для виділення з них експресованих білків та пептидів – складових вакцин; також сирі їстівні рослини можуть бути готовими вакцинами.

 

В кінці своєї доповіді учений зупинився на деяких концептуальних питаннях стосовно біобезпеки та біозахисту в Україні. Потім відбулася дискусія  навколо піднятих проблем і, на завершення заходу, ? традиційне фотографування з академіком Комісаренком на пам’ять.

http://kyiv.man.gov.ua/news/Novini_akademii/Lektsija_akademika_SV_Komisarenka__na_temu_Progres_u_suchasnij_biologii_i_problemi_biobezpeki_v_Ukraini/