GoogleTranslate

Ukrainian Chinese (Traditional) English French German Italian Latvian Lithuanian Polish Spanish
 

ВІДДІЛ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Завідувач – к. б. н., ст. наук. співр. Данилова Валентина Михайлівна

Teл.: (044) 234 13 45; E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


Згідно з постановою бюро Президії АН УРСР від 16 листопада 1979 р. «Про затвердження типового положення про відділ наукової інформації науково-дослідних установ АН УРСР» в Інституті біохімії у січні 1980 р. було створено відділ науково-технічної інформації (ВНТІ), який очолила к.б.н. Євгенія Кононовна Вовнянко. У 1983-1998 рр. відділом керував к.б.н., ст. наук. співр. Володимир Іванович Назаренко, у 1998-2002 рр. – к.б.н., ст. наук. співр. Микола Тимофійович Пархоменко, а з 2002 р. – В.М. Данилова


Наразі до складу ВНТІ входять такі підрозділи: група науково-технічної інформації, Сектор з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, редакція «The Ukrainian Biochemical Journal»,  редакція журналу «Biotechnologia Acta», наукова бібліотека, Меморіальний музей О.В. Палладіна, Спеціалізована вчена рада Д 26.240.01. На початок 2021 р. кількість співробітників відділу налічує 18 осіб, із них 1 д.б.н., 6 к.б.н., 4 мол. наук. співр. без ст., 4 пров. інж., 3 інж. І кат.

Сьогодні відділ бере участь:

  • в інформаційній підтримці роботи співробітників, керівництва та служб інституту відповідно до їхніх потреб за допомогою локальної комп’ютерної мережі та її зв’язку з мережею Інтернет; підтримці і наповненні веб-сайтів інституту http://biochemistry.org.ua та сайтів журналів «The Ukrainian Biochemical Journal» http://ukrbiochemjournal.org  і «Biotechnologia Acta» http://biotechnology.kiev.ua у пропагуванні науково-технічних досягнень інституту шляхом подання матеріалів до експозицій на виставках, конференціях, симпозіумах тощо;
  • співробітники відділу виконують комп’ютерний набір та верстку  «The Ukrainian Biochemical Journal» та «Biotechnologia Acta». редагування окремих статей та резюме, поданих до журналів як англійською, так і українською мовами;
  • проводить наукові дослідження у рамках виконання НДР за відомчою тематикою.

 

СЕКТОР ПАТЕНТНО-ЛІЦЕНЗІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ в інституті було створено у 1980 р., 1993 р. його включено до складу відділу, а у 2008 р. реорганізовано і перейменовано на Сектор з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. В.о. керівника Сектору з 1993 до липня 2012 р. була с.н.с., к.б.н. О.П. Козуліна, з липня 2012 р. – с.н.с., к.х.н. Г.Г. Луговська (тел.: (044) 235 71 57; e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.)

Основними завданнями Сектору сьогодні є:

  • проведення та організація досліджень з метою виявлення об’єктів права інтелектуальної власності (ОІВ), забезпечення набуття майнових прав та одержання охоронних документів на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, наукові відкриття, комерційні таємниці, що створюються в Інституті; своєчасна підтримка їх чинності та постановка на бухгалтерський облік;
  • проведення патентно-ліцензійних досліджень за науковими, науково-прикладними та цільовими темами Інституту й складання відповідних звітів; проведення маркетингових, патентно-кон’юнктурних досліджень;
  • організація укладання договорів про службові ОІВ з творцям ОІВ та договорів про виплату їм винагороди, забезпечення контролю за виплатою винагороди;
  • участь у переговорах із укладання ліцензійних договорів про трансфер технологій та інших договорів щодо використання ОІВ і результатів НДДКР Інституту та участь у підготовці проектів договорів про конфіденційність, ліцензійних договорів, договорів про трансфер технологій, договорів про спільну діяльність, науково-технічну та виробничу кооперацію.

За період 2018-2020 рр. було подано 19 заявок на винаходи та корисні моделі, і 6 заявок на знак для товарів і послуг («ТВЕРЕЗИН TVEREZYN», «САНОФЛЮ   SANOFLU», Кольорове зображення логотипу журналу Biotechnologia Acta – «Віоtеch.acta», «ВІДЕЇН D3-E», «АЛЬФАКОГНІТИН», «КАРБОГЕМОСТАТ».

За цей перід було отримано 21 охоронний документ на винаходи та корисні моделі, 7 свідоцтв на знаки для товарів і послуг (Логотип Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України (кольорове зображення знака «PRO BONO HOMINIS), «Glycivit C  Гліцивіт С», «СOREKTIN   КОРЕКТИН», «Helicobact.NET», «Biotech. аcta», «ТВЕРЕЗИН  TVEREZYN»,  «САНОФЛЮ  SANOFLU»). 

За період 2018-2020 рр. в Інституті діяли наступні ліцензійні договори:

«Ліцензійний договір на знак для товарів і послуг “МЕДИХРОНАЛ” від 05.07.2000 р.» за свідоцтвом України № 6387 від 05.07.2000 р» (фірма-ліцензіат - ПрАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”, м. Київ, Україна), термін дії до 16.12.21).

«Ліцензійний договір про надання виключної ліцензії на використання винаходу та знаку для товарів і послуг від 14.08.2017 р.» (фірма-ліцензіат – ПрАТ «Технолог», м. Умань, Україна, (пат. України №  39228 «Препарат для підвищення життєстійкості організму», свідоцтво на знак для товарів і послуг № 103914 «МЕТОВІТАН»), термін дії до 31.05.2027.

«Ліцензійний договір № 18-11/14 від 03 12.2014 р.», за яким надано майнові права на використання корисної моделі України № 65219 «Спосіб визначення плазміногену в плазмі крові» як статутний внесок до Корпорації «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка», термін дії до 25.11.2021 р.

«THE UKRAINIAN BIOCHEMICAL JOURNAL» (UBJ).

Науковий журнал засновано у 1926 р. як «Наукові записки українського біохемічного інституту», потім він мав назву «Український біохімічний журнал», а з 2015 р. – «The Ukrainian Biochemical Journal». Періодичність видання - один раз на два місяці, мова видання - англійська. До складу відділу редакцію включено у 2003 р.; відповідальний секретар від початку 2012 р. – к.б.н. М.В.Григор’єва.

Засновник: Національна академія наук України, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України.

Видавець: Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Національна академія наук України.

UBJ входить до наукометричних баз Scopus та Web of Science Core Collection; індексується або реферується у таких базах як  CrossRef, Medline, DOAJ, CABI (CAB Abstracts and Global Health), Embase, CAS, CiteFactor, Google Scholar, CAS,  «Джерело» (серії «Природничі науки», «Медицина»), у російському виданні ВІНІТІ та ін.

Сайт: http://ukrbiochemjournal.org

За період 2018-2020 рр. вийшло з друку 19 номерів часопису. Загальний обсяг надрукованих матеріалів у часописі склав понад 2 608 сторінок, або 217,12 ум.-облікових аркушів, що значно перевищує запланований обсяг.

Журнал «BIOTECHNOLOGIA ACTA» (ВА).

Науковий журнал засновано у складі відділу науково-технічної інформації у 2005 р. як БІОТЕХНОЛОГІЯ і переєрестровано у 2013 під назвою «Biotechnologia Acta»;  періодичність видання - один раз на два місяці, мова видання - англійська.  Відповідальний секретар А.С. Виноградова.

Засновник: Національна академія наук України, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України.

Видавець: Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Національна академія наук України.

Журнал «Biotechnologia Acta» реферується, індексується та розміщується на електронних порталах у 25 міжнародних та 3 вітчизняних базах даних: CrossRef, Directory of Open Access Journals (DOAJ), Chemical Abstracts Service (CAS), Open Academic Journals Index (OAJI), JournalTOCs, GIGA Information Centre, InfoBase Index, WorldCat, EBSCO, ProQuest, Cornell University Albert R. Mann Library, Google Scolar, Citefactor - (Academic Scientific Journals), e-LIBRARY, Index Copernicus, Scientific Indexing Services (SIS), ResearchBib (Academic Resource Index), Advanced Sciences Index (ASI), Centre for Agriculture and Bioscience International (CABI), EuroPub, Citefactor - (Academic Scientific Journals), Longdom Publishing SL, e-LIBRARY, NEICON та ін.

Сайт: www.biotechnology.kiev.ua        Doi: https://doi.org/10.15407(biotech)

 

За період 2018-2020 рр. вийшло з друку 18 номерів часопису. Загальний обсяг  надрукованих матеріалів понад 464 сторінки, або приблизно 156 ум.-облікових аркушів.

 

МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ О.В. ПАЛЛАДІНА (створено в 1973 р., у 1993 р. включено до складу відділу; куратор музею – к.б.н. В.І. Назаренко).

Робота Меморіального музею академіка О.В. Палладіна спрямована на відображення в його експозиції життєвого шляху, творчої, науково-організаційної, педагогічної і громадської діяльності засновника Інституту біохімії й української біохімічної школи, президента Академії наук УРСР (1946–1962), видатного вченого-біохіміка академіка Олександра Володимировича Палладіна. Разом з тим, через представлені в Музеї документальні матеріали широко висвітлюється історія розвитку біохімії як на прикладі Інституту біохімії, так і взагалі на теренах нашої держави.

В рамках навчальної програми з історії біохімії та ознайомлення студентів і викладачів з основними напрямами науково-дослідної роботи вчених Інституту Музей співпрацює з Національним музеєм медицини України, Інститутом біології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова, Національним університетом „Києво-Могилянська академія”, Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця, факультетом підвищення кваліфікації учителів Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка, Навчально-науковим інститутом екологічної безпеки НАУ, Державною екологічною академією післядипломної освіти та управління Мінприроди України та ін.

Відповідно до Постанови Президії НАН України від 02.03.2016, № 48 «Про діяльність Національного центру «Мала академія наук України» та Угоди про творчу співдружність Інституту біохімії з Київською Малою академією наук і з Київським Палацом дітей та юнацтва на базі Музею активно проводиться науково-освітянська і виховна робота серед учнівської та студентської молоді.

Меморіальний музей О.В. Палладіна включено (10-03-2017) до проєкту «Музейний портал», створений командою «Музейного Порталу» в партнерстві з Малою академією наук України. Проект націлений на популяризацію культури, науки і музейної справи та надає інформацію про актуальні новини з музейного життя України та Світу. На його ресурсі всі бажаючі зможуть здійснити унікальний віртуальний тур Меморіальним музеєм О.В. Палладіна:      http://museum-portal.com/ua/museum/memorial-museum-of-ovpalladin

 

 Екскурсії до Музею проводяться без обмежень для всіх бажаючих протягом робочого часу (з 9.00 до 18.00) та за заявками, з дозволу дирекції Інституту, у вихідні дні.

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА (засновано в 1925 р. як бібліотеку Українського біохемічного інституту Народного комісаріату освіти УРСР в Харкові; включено до складу відділу у 1993  р.; завідувачка – В.В. Редіна), книжковий фонд якої регулярно поповнюється і налічує на  тепер понад 80 тис. примірників, з яких 34 тис. – іншомовні видання, проводить інформаційно-бібліографічну роботу, комплектує фонд, інформує співробітників інституту про нові надходження.

Останнім часом активно проводиться робота з формування електронної версії каталогів усіх фондів бібліотеки. За звітний період (2018-2020 рр.) введено до електронного каталогу понад 3 тис бібліографічних записів. Вводилися: нові надходження книг та журналів, дисертації, автореферати дисертацій, праці співробітників інституту та ретроспективні друковані журнали та книги, що є у фонді бібліотеки.

Записи бази даних електронного каталогу пов’язували  із зовнішніми об'єктами  (Інтернет-ресурси) – майже всі публікації співробітників інституту мають посилання на повний текст або абстракт.

Бібліотекою організовано доступ до баз даних Scopus та Web of Science .

СПЕЦІАЛІЗОВАНА ВЧЕНА РАДА Д 26.240.01 (у складі відділу з 2003 р.)  приймає до захисту дисертації за двома спеціальностями: 03.00.04 – Біохімія та 03.00.20 - Біотехнологія. (наказ МОН України від 24.10.2017 р. №1413) із захисту кандидатських та докторських дисертацій (голова – акад. НАН України С.О. Костерін, учений секретарк.б.н. Н.П. Карлова).  За період 2018-2020 рр. проведено 29 засідань спецради, на яких успішно захищено 2 докторських і 17 кандидатських дисертацій.

 

ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У 2018-2020 рр.

Відділ брав активну участь у підготовці і презентації розробок Інституту у понад 9 загальнодержавних, міжнародних та відомчих виставкових акціях, зокрема:

  1. 1. IX Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині – здоров`я нації» та Міжнародна виставка в галузі охорони здоров`я MEDICAEXPO, 25 - 27 квітня 2018 року у Виставковому Центрі «КиївЕкспоПлаза», (м. Київ, вул. Салютна, 2-б).
  2. Виставка – презентація науково-технічних розробок в рамках ХІІ Всеукраїнського фестивалю науки, присвяченому 100 - річному ювілею Національної академії наук України (16-18 травня 2018 року, в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона, вул. Боженка,11).
  3. 3. Виставка – презентація «ЗРОБЛЕНО В КИЄВІ» (5 червня 2018 року, в Міжнародному Виставковому Центрі, павільйон № 1 , Броварський пр.-т ,15).
  4. 4. Міжнародна виставка «LABComplEX. Аналітика. Лабораторія. Біотехнології», «HI-TECH EXPO. Високі технології» та«PHARMATechExpo» , організаторами яких є Національна академія наук України та компанія LMT, 17 -19 жовтня 2018 року  у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» (м.Київ, вул. Салютна, 2Б). 
  5. III Міжнародний інноваційний форум «INNOVATION MARKET», 21 - 23 листопада 2018 року у Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, Броварський проспект,15).
  6. Виставка – презентація наукових та науково-технічних розробок установ НАН України, присвячена 100-річчю НАН України, 6 грудня 2018 року, Експозиційний центр «Наука» НАН України, павільйон №23 (м.Київ, пр.-т Академіка Глушкова,1).
  7. Х Ювілейний Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині – здоров’я нації», в рамках якого були проведені Міжнародні виставки в галузі охорони здоров’я MEDICAEXPO та PHARMAEXPO. Організатором цих заходів була Національна академія наук України.  Форум та виставки проходили 17-19 квітня 2019 р. в Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, Броварський проспект, 15).
  8. Виставка – презентація науково-технічних розробок в рамках ХІІІ Всеукраїнського фестиваля науки 16-18 травня 2019 р. на базі Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона (м. Київ, вул. Казимира Малевича,11).
  9. ІV Міжнародний інноваційний форум «INNOVATION MARKET», 5 – 7 листопада 2018 р. у Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, Броварський проспект,15).

 НАУКОВА РОБОТА

 

Найважливіші наукові результати за 2018-2020 рр.

 

В рамках виконання наукової теми № 10: «Внесок лауреатів Нобелівської премії в розвиток сучасної біохімії, молекулярної біології та імунології: історико-наукознавчий аналіз» (термін виконання: 2018 – 2020) вперше в Україні проведено фундаментальне дослідження та системний історико-наукознавчий аналіз досягнень лідерів наукового прогресу – лауреатів Нобелівської премії в галузях хімії, фізіології і медицини – та визначено їхній вплив на розвиток сучасних медико-біологічних наук (біохімії, молекулярної біології, імунології тощо), а саме:

  1. Зібрано і систематизовано матеріали та інформацію стосовно особистості генія експериментальної хімії Альфреда Нобеля, мотивів запровадження ним Нобелівської премії та її ролі у визначенні перспективних напрямів розвитку науки заради загальнолюдського прогресу.
  2. Проаналізовано життя і діяльність першого лауреата Нобелівської премії в галузі хіміїЕміля Фішера, роботи якого були стартовим майданчиком для розвитку сучасної біохімії.

  1. Досліджено і проаналізовано творчий шлях тих вчених початку ХХ ст., які отримали Нобелівську премію в галузі медицини і фізіології і які заклали підвалини імунології, як науки, та дали поштовх для розвитку сучасної молекулярної імунології (Е.Берінг, І.Мечников і П.Ерліх, Ш.Ріше, Ж.Борде, та К.Ландштейнер).
  1. Проаналізовано творчий шлях і наукові досягнення засновників динамічної біохімії: Е.Бухнера, А.Косселя, Р.Вільштеттера, О.Мейергофа, А.Хілла, О.Варбурга, А.Сент-Дьєрді – лауреатів Нобелівської премії першої половини ХХ ст.

 

  1. Проведено аналіз розвитку знань з біохімії гормонів в роботах нобелівських лауреатів першої половини ХХ ст. Ф.Бантинга, Д.Маклеода, Г.Віланда, А.Віндауса, А.Бутенандта, Л.Ружички, Е.Кендалла, Ф.Хенча, Т.Рейхштейна.
  1. Досліджено внесок лауреатів Нобелівської премії в розвиток знань з біохімії вітамінів (Х. Ейкман; Ф.Г. Гопкінс; А.Сент-Дьєрді, У. Хоуорс; П.Каррер; Р.Кун; Е.А. Дойзі; Дж. Майнот; У. Мерфі; Дж. Віпл; Д.Ходжкін; Р.Вудворд).
  2. Проведено аналіз матеріалів та інформації щодо внеску нобелівських лауреатів у дослідження метаболізму вуглеводів і його регуляції (А.Гарден, Х.Ейлер – Хельпін, К.Ф.Корі, Г.Т.Корі, Б.Усай, Х.Г.Кребс, Ф.Ліпман, Л.Ф.Лелуар, Е.Сазерленд, П.Мітчел).
  3. Визначено внесок нобелівських лауреатів у дослідження метаболізму ліпідів і його регуляції (Ф.Лінен, К.Блох, С.Бергстрем, Б.Самуельсон, Д. Вейн, М. Браун, Д. Голдстайн).
  4. Проведено аналіз робіт нобелівських лауреатів, які зробили революційний прорив у розробці методів виділення, ідентифікації і дослідження біополімерів: Т. Сведберг (1926 р. – ультрацентрифугування); А. Тізеліус (1948 р. – методи електрофорезу); А. Мартін, Р. Сінг (1952 р. – методи хроматографії); Г.Штаудингер (1953 р. – хімія біополімерів).
  1. Визначено творчий доробок і внесок нобелівських лауреатів другої половини ХХ ст. (Дж. Самнер, Дж. Нортроп, В. Стенлі, Л.Полінг, Ф. Сенгер, М.Перуц, Дж. Кендрю) у дослідження структури протеїнів.
  2. Проведено дослідження життєвого і творчого шляху лауреатів Нобелівської премії першої половини ХХ ст. (К.Анфінсен, С.Мур, В.Стайн, С.Прузинер, Є.Скоу, Д.Бойєр, Д.Вокер), які зробили вагомий внесок в дослідження структури і механізмів регуляції активності ензимів, тобто фактично створили новий напрям в біохімічній науці – ензимологію.
  3. Проаналізовано матеріали щодо відкриття подвійної спіралі ДНК і механізмів синтезу нуклеїнових кислот нобелівськими лауреатами в галузі фізіології і медицини 1962 і 1959 років (Ф. Крик, Дж. Вотсон, М. Вілкінс, С. Очоа, А.Корнберг), які започаткували еру молекулярної біології.
  4. Зроблено аналіз робіт нобелівських лауреатів 1989 р. (С. Олтмен, Т. Чек), які першими встановили каталітичні властивості РНК і тим самим зробили вагомий внесок у розвиток молекулярної біології і генетики.
  5. Отже, проаналізовано, упорядковано та структуровано відповідну інформацію щодо історії відкриття і значення видатних досягнень лауреатів Нобелівської премії ХХ ст., які зробили справжній прорив в науці взагалі і мали революційний вплив на розвиток медико-біологічних наук (біохімії та окремих її розділів, молекулярної біології та імунології), зокрема і в нашій країні.

 

 

Публікації за 2018-2020 рр.

Монографія

С.В. Комісаренко. Під знаком Нобеля: лідери наукового прогресу або роздуми вченого – біохіміка й імунолога про розвиток і значення наук про життя / голов. ред. С. В. Комісаренко; уклад. В.М. Данилова. – К.: ФОП Мишалов Д. В., 2020. - 240 с. - ISBN 978-966-2214-87-1

Наукові статті

  1. Данилова В.М., Виноградова Р.П., Комісаренко С.В. Альфред Бернгард Нобель і Нобелівська премія. Ukr. Biochem. J. 2018, 90, N 4, 121−134.
  2. Danylova T.V., Komisarenko S.V. Scientific investigations of the Nobel prize winner Emil Fischer as a launching pad for the development of biochemistry: a brief overview. Ukr. Biochem. J. 2018, 90, N 4, 135−142.
  3. Данилова В.М., Виноградова Р.П., Комісаренко С.В. Внесок Нобелівських лауреатів початку ХХ ст. в розвиток молекулярної імунології: Е. Берінг, І.І.Мечников, П. Ерліх, Ш. Ріше, Ж. Борде, К. Ландштейнер. Ukr. Biochem. J. 2018, 90, N6, 126−142.
  4. Данилова В. М., Виноградова Р. П., Комісаренко С. В. Внесок лауреатів Нобелівської премії в розвиток динамічної біохімії та біоенергетики. Е. Бухнер, А. Коссель, Р. Вільштеттер, О.Мейєргоф, А. Хілл, О. Варбург, А. Сент-Дьєрді // Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N1. P. 108 – 126.
  5. Виноградова Р.П., Данилова В.М., Комісаренко С.В. Розвиток знань з біохімії гормонів у роботах нобелівських лауреатів першої половини ХХ ст. Ф. Г. Бантинг, Д. Дж. Р. Маклеод, Г.О. Віланд, А. О. Віндаус, А. Бутенандт, Л. Ружичка, Е. Кендалл, Ф. Хенч, Т. Рейхштейн // Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N3. Р. 108 – 127.
  6. Danylova T. V., Komisarenko S. V. Born in Ukraine: Nobel prize Winners Ilya Mechnikov, Selman Waksman, Roald Hoffmann AND Georges Charpak // Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N 3. Р. 127 – 137.
  7. 7. Данилова В.М., Виноградова Р.П., Комісаренко С.В. Внесок лауреатів нобелівської премії в розвиток знань з біохімії вітамінів: Х. Ейкман; Ф.Г. Гопкінс; А. Сент-Дьєрді, У. Хоуорс; П. Каррер; Р. Кун; Х. Дам; Е.А. Дойзі; Дж. Майнот; У. Мерфі; Дж. Віпл; Д. Ходжкін; Р. Вудворд // Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N Р. 95– 117.
  8. Григор’єва М. В., Данилова В. М., С. В. Комісаренко. Броунівський рух, електрофорез, хроматографія та макромолекулярна хімія: як все це об’єднує нобелівських лауреатів першої половини ХХ ст.Т. Сведберга, А. Тізеліуса, Р.Сінга і Г. Штаудінгера // Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N 5. Р. 70–79.
  9. Матишевська О.П., Данилова В.М., С.В. Комісаренко. Внесок Нобелівських лауреатів у дослідження метаболізму ліпідів і його регуляції. Ф. Лінен, К. Блох, С. Бергстрем, Б. Самуельсон, Д. Вейн, М.Браун, Д. Голдстайн // Ukr. Biochem. J., 2019, Vol. 91, N 6. Р. 129–143.
  10. Виноградова Р. П., Данилова В. М., Комісаренко С. В. Внесок нобелівських лауреатів в дослідження метаболізму вуглеводів і його регуляцію.А. Гарден, Х. Ейлер-Гельпін, К. Ф. Корі, Г. Т. Корі, Е. Сазерленд, Л. Ф. Лелуар, Г. Кребс, Ф. Ліпман, П. Мітчел // Ukr. Biochem. J., 2020, Vol. 92, N 1. Р. 135 – 163.
  11. Danylova T.V., Komisarenko S. V. Nobel prize winner Erwin Schrödinger: the physicist, philosopher, and godfather of molecular biology and genetics // Ukr. Biochem. J., 2020, Vol. 92, N 3. Р. 1423.
  12. 12. Данилова В. М., Виноградова Р. П., Комісаренко С. В. Внесок лауреатів нобелівської премії в дослідження структури протеїнів: Дж. Самнер, Дж. Нортроп, У. Стенлі, Л. Полінг, Ф. Сенгер, М. Перуц, Дж. Кендрю // Biochem. J., 2020, Vol. 92, N 4. Р. 127 – 153.
  13. Danylova T. V., Komisarenko S. V. Standing on the shoulders of giants: James Watson, Francis Crick, Maurice Wilkins, Rosalind Franklin and the birth of molecular biology // Ukr. Biochem. J., 2020, Vol. 92, N 4. Р. 154 – 164.
  14. Виноградова Р.П., Данилова В.М., Комісаренко С.В. Дослідження структури, механізму та регуляції активності ензимів у роботах нобелівських лауреатів. К.Анфінсен, С.Мур, В.Стайн, С.Прузинер, Є.Скоу, Д.Бойєр, Д.Вокер // Ukr. Biochem. J., 2020, Vol. 92, N 5. Р. 134 – 154.
  15. Григор’єва М. В., Данилова В. М., Комісаренко С. В. Новий погляд на РНК: відкриття Сідні Олтмена і Томаса Чека 1989 року // Ukr. Biochem. J., 2020, Vol. 92, N 5. Р. 155 160.
  16. Матишевська О.П., Данилова В.М., Комісаренко С.В. Відкриття подвійної спіралі ДНК і механізмів синтезу нуклеїнових кислот або революція, що започаткувала еру молекулярної біології (Нобелівські премії 1959, 1962 рр.) // Ukr. Biochem. J., 2020, Vol. 92, N 6. Р. ХХ- ХХ.
  17. 17. M. V. Grigorieva, S. V. Komisarenko. The human genome sequencing race ended 20 years ago. Biochem.J. 2020; 92, No. 3, pp. 91-92
    Науково-популярні статті
  18. Виноградова Р.П., Данилова В.М. Під зіркою Альфреда Нобеля. Ілля Ілліч Мечников // Країна знань – 2018. - №7-8 (132). – С. 9 –13.
  19. Виноградова Р.П., Гудкова О.О. Вітаміни: початок шляху. Загадка бері-бері: рятівний тіамін // Країна знань – 2018. - №7-8 (132). – С. 26-29.
  20. Виноградова Р. П., Гудкова О.О. Вітаміни, початок шляху. Вітамінний алфавіт // Країна знань. - 2018. - №9-10. – С. 29 -34.
  21. Виноградова Р. П., Данилова В.М., Черниш І.Ю. Той хто переміг холеру і чуму – Володимир Хавкін // Країна знань – 2019. - № 1 (134). – С. 11-16.
  22. Виноградова Р.П., Гудкова О.О. Вітаміни, початок шляху. Вітамін С : гонка за лідером // Країна знань - 2019. - №1 (134). С. 28 – 33.
  23. Виноградова Р.П., Гудкова О.О. Хід В 12: шах і мат перніціозній анемії // Країна знань – 2019. - № 4-5 (136). – С. 19-26.
  24. Виноградова Р. П., Данилова В.М., Виноградова К.Г ЛАЙНУС ПОЛІНГ – видатний вчений, політичний діяч, ДВІЧІ лауреат Нобелівської премії // Країна знань – 2020. - № 4-5 (142). – С. 7-12.

Тези

  1. Гойстер О.С., Назаренко В.І. «Реалізація технологій критичного мислення в процесі викладання біохімії молодшим спеціалістам Київського обласного вищого професійного училища харчових технологій і ресторанного сервісу». Материалы IV Международной научно-практической конференции “PRIORITY DIRECTIONS OF SCIENCE DEVELOPMENT”, 3-4 февраля 2020 года, Львов, стр. 426-428.
  2. Kyrychenko A.V., Kukoba V.M., Nazarenko V.I. «Pioneers of Biochemіcal Science: O.Ya. Danilevsky (after the materials of the Memorial Museum of O.V. Palladin)». Матеріали ХХV Всеукраїнської наукової конференції молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів за темою: «Суспільне значення інтелектуальної діяльності», 19 червня 2020 р., м. Київ, стор. 12-15.
  3. Назаренко В.І., Хоревін В.І. «Міжнародна асоціація академій наук у мережі міжнародних організацій». Матеріали 19-ї Всеукраїнської наукової конференції “Актуальні питання історії науки і техніки”. Київ - 2020, стор. 182-185.
  4. Левченко О.Е., Назаренко В.І. «Видатний хімік ХХ ст. Георг Хевеші». Матеріали ХХV Всеукраїнської наукової конференції молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів за темою: «Суспільне значення інтелектуальної діяльності», 19 червня 2020 р., м. Київ, стор. 112-114.
  5. Чала Є.О., Назаренко В.І. « Україна як одна із країн-фундаторів ООН (до 75-ї річниці створення Організації Об’єднаних націй)». Матеріали ХХV Всеукраїнської наукової конференції молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів за темою: «Суспільне значення інтелектуальної діяльності», 19 червня 2020 р., м. Київ, стор. 213-216.
  6. Карамаш С.Ю., Назаренко В.І. «Нововиявлений автограф академіка Б.Є. Патона на документі для Меморіального музею О.В. Палладіна». Матеріали 14-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції “Український технічний музей: історія, досвід, перспективи”. Кам’янець-Подільський - 2020, стор. 78-82
  7. Назаренко В.І., Хоревін В.І. «Музей як скарбниця творчого потенціалу суспільства». Матеріали 14-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції “Український технічний музей: історія, досвід, перспективи”. Кам’янець-Подільський - 2020, стор. 144-149.

 

DEPARTMENTOFSCIENTIFICANDTECHNICALINFORMATION

Head Valentina M. Danilova, Ph.D. (Biology)

Tel.: (044) 234 13 45; E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

In accordance with the resolution of the Bureau of Presidium of the Academy of Sciences of the Ukr.SSR of October 16, 1979, On Approval of the Standard Proposition about the Department of Scientific and Technical Information of Scientific-Research Institutions of AS Ukr.SSR the Department of Scientific-and-Technical Information (DSTI) was created at the Institute of Biochemistry in January 1980. The Department was headed by Evhenia K. Vovnyanko, PhD (Вiology). In 1983-1998 the Department was headed by Volodymyr I. Nazarenko, PhD (Biology); in 1998-2002 it was headed by Mykola T. Parkhomenko, PhD (Biology); and since 2002 the Department has been headed by V.M. Danilova.