БІОТЕХНОЛОГІЯ

Науковий журнал "Біотехнологія"
Том 1    № 3,  2009 рік

Зміст

ОГЛЯДИ

Розглянуто значення і основні напрями використання біотехнології у тваринництві, висвітлено досягнення і проблеми репродуктивної біотехнології, подано огляд біотехнологічних досліджень, які виконуються в Інституті розведення і генетики тварин УААН. Викладено результати застосування комплексного морфогенетичного аналізу під час вивчення закономірностей реалізації генетичної інформації в ембріогенезі отриманих in vitro ембріонів. Обґрунтовано доцільність застосування цитогенетичного контролю для оцінки біологічної повноцінності розвитку in vitro ембріонів ссавців.

Мікробні колагенолітичні ферменти гідролізують білки родини колагенів. У роботі наведено дані щодо здатності деградувати колаген ферментами, виділеними з різних груп мікроорганізмів — бактерій, грибів, актиноміцетів та дріжджів. Розглянуто фізикохімічні властивості, методи виділення і очищення ферментних препаратів колагеназ. Проаналізовано існуючі й можливі шляхи використання цих ферментів у промисловості і медицині.

Розглянуто технологію одержання різних видів чаю та механізми біологічної дії найбільш активних його компонентів — катехінів. Зроблено спробу пояснити зазначені механізми виходячи з антиоксидантних властивостей цих фізіологічно активних сполук, що зумовлює наявність у них антимутагенних і протипухлинних ефектів. Особливу увагу приділено хімічним та біологічним властивостям найактивнішого з катехінів — EGCG.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ СТАТТІ

З метою виявлення нових молекулярних маркерів автоімунних порушень у породіль проаналізовано антигенну специфічність, каталітичну і цитотоксичну активність імуноглобулінів, одержаних із молозива 25 клінічно здорових породіль осадженням цих білків 50%-м сульфатом амонію. Встановлено, що препарати імуноглобулінів суттєво відрізняються між собою за цитотоксичною активністю щодо лейкемічних Т-клітин лінії Jurkat, здатністю гідролізувати плазмідну ДНК та гістон Н1, а також за вмістом авто-АТ до дволанцюгової ДНК та гістонів. Зроблено висновок про те, що функціональні властивості імуноглобулінів молозива залежать від індивідуальних особливостей стану гуморального імунітету у породіль. Ці властивості можуть бути використані для комплексного визначення пов’язаних із вагітністю та пологами ранніх автоімунних порушень у жінок.

Визначено особливості енергетичного й конструктивного метаболізму С₂-субстратів у Acinetobacter sp. В-7005 — продуцента екзополісахариду етаполану, виявлено сайти метаболічного лімітування і розроблено підходи до їх усунення.
Показано, що «вузьким» місцем метаболізму етанолу в Acinetobacter sp. В-7005 є асиміляція ацетату: реакція, що каталізується ацетил-КоА-синтетазою, є швидкістьлімітувальною. Встановлено умови культивування бактерій, що дають змогу усунути лімітування С₂-метаболізму і підвищити у три рази активність ацетил-КоА-синтетази.
За таких умов синтезується високоацильований етаполан зі ступенем ацилювання 3–15%. Середня молекулярна маса полісахариду становить 1,5 млн. і не змінюється у процесі виділення й очищення препарату. Підвищений вміст жирних кислот і висока молекулярна маса етаполану зумовлюють поліпшення реологічних властивостей його розчинів, що визначають практичну значущість цього полісахариду.

Одержано культуру тканин E. plantagineum із корінців насіннєвих проростків на агаризованому живильно му середовищі 5С01. Культивування на живильному середовищі LS-м ініціювало біосинтез червоних шиконінових пігментів. Відселектовано варіант калюсної культури (3Ер), що накопичує 2,11% похідних шиконіну від сухої біомаси, вихід якої на 14-ту добу росту становить 16 г/л живильного середовища. Методами тонкошарової хроматографії (на пластинках Sorbfill УФ 254) та хроматографії на колонці (Silica gel 60) досліджено спектр шиконінових похідних у процесі становлення культури. Встановлено, що органогенна культура на перших етапах культивування на живильному середовищі LS-м разом із червоними фракціями шиконінових пігментів синтезувала й сині. Проте через 1,5 року культивування клітини калюсу синяка синтезували тільки червоні фракції шиконінових пігментів.

НОВІ МЕТОДИ

Проведено порівняльний аналіз ефективності використання різних за способом одержання та характеристиками препаратів гліцеролоксидази для створення амперометричного біосенсора, призначеного для визначення вмісту гліцеролу. Вибрано препарат ферменту, після іммобілізації якого на поверхню перетворювача сенсор демонструє найкращі аналітичні характеристики. Визначено рН-оптимум роботи амперометричного біосенсора, показано, що величина буферної ємності та концентрація фонового електроліту не впливають на його роботу. За допомогою створеного амперометричного біосенсора на основі іммобілізованої гліцеролоксидази здійснено аналіз гліцеролу у модельних розчинах.

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

НОВИНИ

НОВІ ПУБЛІКАЦІЇ З БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА СУМІЖНИХ ДИСЦИПЛІН

На початок сторінки

Copyright © "Martyniuk Oksana" , 2007